"Кому — прибутки, кому — цироз"

РЯТУЙМО НАЦІЮ

Для зменшення смертності в Україні потрібно повністю заборонити рекламу алкоголю

Спочатку вона йшла. Хитаючись, але йшла. Потім лізла рачки. А потім узагалі лягла — посеред вкритої ожеледицею трирядної дороги. Хлопчик років п’яти смикав її за руку і заходився плачем: «Мамо, вставай».

Водій, який виїхав з-за рогу, на щастя обох, був тверезий. І місцевий — він знав, що відразу за крутим поворотом — пішохідний перехід. А тому не летів на скаженій швидкості, як це робить більшість тих, хто користується цим шляхом для об’їзду забитих транспортом центральних вулиць.

А ще водій був порядною людиною і не залишив маму із сином замерзати у зимовому надвечір’ї. У мобільному, який валявся тут же, знайшов номер на букву «М» (муж). Отетерілий від новини «муж» назвав адресу і вже через десять хвилин зустрічав сина і заносив смертельно п’яну двадцятип’ятирічну дружину додому: «Це ж треба, раніше з нею подібного не траплялося».

Дорогою хлопчик розповів, що вони повертаються з дня народження маминої подруги. «Спочатку мама і дві тьоті готували їсти і пили шампанське. Потім відкрили вино. А потім відкрили горілку і перестали готувати».

Більше пива - менше здоров'я. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

«Помирай, милая, помирай, ух-ха-ха, моя чорнобривая…»

Цей рядок із застільної пісеньки дуже точно розповідає про наслідки «душевної» всенародної цілорічної гулянки. І наочно підтверджується цифрами державної статистики. У звітах відомства про смертність населення є чотири графи, в яких фігурує слово «алкоголь» (дані за минулі 2011/2012 рік — на малюнку).

Разом виходить по 12 тисяч смертей щороку! Але суто алкогольні смерті — це ще не вся лічилочка.

За словами Костянтина Красовського (Український інститут стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров’я), дуже багато смертей пов’язано з алкоголем непрямо. І загальний рахунок убитих оковитою сягає мало не ста тисяч (є й скромніші оцінки, але в будь-якому разі йдеться про кілька десятків тисяч смертей).

Якщо, наприклад, простежити, від чого помирають люди в наркологічному диспансері, побачимо, що більшості пацієнтів пишуть діагноз «пневмонія». Тобто людина десь упилася, заснула на морозі, її встигли доставити в наркологічний диспансер, але не встигли врятувати. І вона помирає начебто від банальної пневмонії. Але вбило її насправді спиртне.

«Треба врахувати і те, що діагнози часто підміняють, — каже К.Красовський. — У низці таких лікувальних закладів України і Росії проводили дослідження причин смерті пацієнтів. Наприклад, пишуть «пневмонія», «серцево-судинна недостатність», «ішемічна хвороба серця». Аналізи ж показують, що вміст алкоголю в крові перевищує смертельний. Бо «некрасиво» помирати від перепою. От лікарів і просять написати іншу причину.

Непрямо пов’язана з алкоголем смертність також від туберкульозу, інших хвороб.

Міжнародні дослідження показують, що трьома основними чинниками збільшення смертності як такої є високий кров’яний тиск, активне і пасивне тютюнокуріння та вживання алкоголю. У Східній Європі, до якої належить Україна, перше місце посідає алкоголь. Загалом від пов’язаних з алкоголем причин помирає у світі щороку 5 мільйонів людей. 70 науковців з різних країн колегіально визначили, що рівень смертності зростає тим більше, чим більше людина вживає алкоголю. Не існує безпечного рівня вживання алкоголю.

Алкоголь провокує небезпечну сексуальну поведінку, транспортні аварії, нещасні випадки, факти насильства. І часто задоволення, отримане одними, обертається стражданнями інших, у тому числі невинних дітей та непитущих дорослих.

Крапля камінь точить

Схоже, робота громадськості, окремих ентузіастів, які калатали у дзвони і говорили про необхідність зупинити споювання нації, дає свої плоди. У Верховній Раді створено міжфракційну групу «За тверезе майбутнє», яка налічує вже понад 70 «штиків». Найактивніші члени групи зустрілися з активістами громадського руху за тверезість за «круглим столом», щоб обговорити стан справ і способи їх поліпшення. За словами модератора «круглого столу» народного депутата Тетяни Донець, міжфракційність об’єднання дає надію, що законопроекти розглядатимуться не за принципом «свій—чужий», а з огляду на потрібність цих законів народу, здоров’ю нації. Адже алкогольне лобі дуже сильне, воно просто так не віддасть поле битви, на якому розігруються шалені суми грошей.

Роботи в нового депутатського об’єднання й у громадськості чимало. Узяти хоча б пиво, реклама якого заполонила екрани і яке піарщики хмільної індустрії міцно пов’язали в народній свідомості зі спортом. Дует «пиво—спорт» з точки зору і спортивної, і звичайної медицини — це самогубство, але такі спортивні кумири, як Андрій Шевченко або брати Клички добряче потрудилися, щоб запудрити своїм фанам мізки. Час би й вибачитися за таку неспортивну поведінку.

Втім, чого дивуватися такому «бізнесу» у країні, де досі немає державної політки щодо алкоголю. Я маю на увазі офіційний документ, у якому держава проголошує свою позицію щодо спиртного та його споживання. Такий документ потрібен для розвитку інших елементів роботи держави у цьому напрямку — розробки стратегії, концепції, плану дій. І тут може знадобитися і закордонний досвід, і досвід радянської України.

Як зупинити алкомотив?

Якщо подивитись наведені К.Красовським дані 1980–1990-х років, можна побачити дуже сильну кореляцію, залежність алкогольної і загальної смертності. Причому алкогольна і збільшується, і зменшується більшими темпами, ніж загальна, тобто змінюється в першу чергу. Це свідчить про те, що вона веде загальну смертність, є її локомотивом.

Як зупинити цей «алкомотив»? Як боротися? ВООЗ та Всесвітній економічний форум визначили три основні стратегії.

Перша — обмеження доступності алкоголю шляхом підвищення податків і цін на алкогольні напої. Чи працює це для України? Подивімося разом із Красовським, що відбувалося останні п’ять років. Перший квартал 2008-го алкогольна смертність зростала досить швидко. Потім стабілізувалася, а у ІV кварталі стрімко зменшилася.

Щось відбулося у ІІІ кварталі. Згадали? Так — до нас долетіла економічна і фінансова криза! Далі бачимо зменшення смертності кожного кварталу 2009 року. Економічна криза посилилася, а ще — ВР ухвалила закони, якими удвічі підвищила ставки акцизу на пиво, на міцні алкогольні напої.

Тобто, з одного боку, в людей менше стало «дурних» грошей (про збідніння населення як таке не говоримо, це окрема тема). Тих, що можна було витрачати на алкоголь, який не є предметом першої потреби. А з другого боку — алкоголь подорожчав.

Акцизи знову підвищили 2010 року, смертність продовжила зменшуватися.

Але потім акцизи майже не підвищувалися, економічна ситуація дещо стабілізувалася. Результат: у ІІІ—ІV кварталах 2012 року алкогольна смертність знову почала зростати. Такі ж закономірності маємо і щодо загальної смертності.

Висновок: принцип «дорогий алкоголь — низька смертність» чітко працює, в тому числі в нашій країні. Хто б що  говорив про «заміну горілки самогоном», «ріст контрафакту» тощо. Цифри — річ уперта.

Друга стратегія боротьби — обмеження доступності алкогольних напоїв (продаж лише в денні години і лише у певних місцях). В часи антиалкогольної кампанії у 1980-і це використовувалось і дало чудовий результат. Тільки треба уникнути тодішніх прорахунків.

І третя стратегія — обмеження привабливості алкоголю шляхом заборони реклами і промоції. Україна має тут негативний досвід. Нагадаю, що в 1996 році було заборонено рекламувати алкоголь на ТБ. Але у 2003-му під надуманим приводом порятунку телепрограм ВР дозволила рекламувати спиртне у вечірній час. І почалося зомбування, до якого особливо чутливими виявилися діти.

Опитування підлітків, які проводилися у 2002–2010 рр., показало, що споживання алкоголю неповнолітніми відчутно зросло. І саме реклама тут зробила свій вирішальний внесок. Із 2006 р. за споживанням алкоголю підлітками Україна була першою в Європі!

У 2010 році за ініціативою депутата Миколи Томенка ухвалено закон про обмеження споживання пива та інших алкогольних напоїв. Хоч закон і був не надто досконалий, але він заборонив продаж пива дітям, обмежив до певної міри споживання «градусів» у громадських місцях. І опитування 2010 р. відразу показало стрімке зменшення споживання алкоголю серед українських підлітків. Нині українські підлітки з «почесного» першого перемістилися на третє місце. Так, це все одно дуже високе місце. Але ми бачимо, що зміни в законодавстві, які начебто і не виконуються, і взагалі незрозуміло навіщо ухвалені, дуже швидко дають позитивний результат.

«Хто випустив собаку»?

Перефразовуючи назву цієї пісні гурту «Танок на майдані Конго», хочеться спитати: «хто випустив рекламу»? Хто знову дозволив засмітити телевізійні екрани? Яким побитом реклама отрути (а етиловий спирт, основа будь-якого алкогольного напою — це отрута, почитайте довідники) знову повернулася на шпальти кольорових журналів? Чому з ранку до вечора ФМ-радіостанції вбивають у мізки українців думку, що горілка та вино — це романтично, стильно, весело?

Мене не цікавлять усі ці викрутаси: «це не реклама напою, це реклама торгової марки». Або «ми не рекламуємо алкоголь, просто називаємо фірму-спонсора». Суть від цього не міняється. Всі діти в Україні знають, що таке «Горілочка», що таке «Хортиця», що таке «Плакучая (чи «лакучая»?) іва». Не факт, що малеча скаже, в якій країні міститься Крим, — не всі мають нагоду там відпочивати. Зате різнокольорові етикетки і фірмові бренди міцноградусних напоїв дітвора регулярно бачить і в батьків на столі, і — в «ящику». І робить висновок: без оковитої життя — не життя, свято — не свято, веселощі — не веселощі. Але ж це не так!!!

Тому закликаю всіх, хто має вплив на долю цієї країни: для початку встановіть ПОВНУ заборону на рекламу алкоголю. Включно із забороною реклами брендів, забороною спонсорства і тому подібних хитрощів.

Щоб не валялися жінки посеред морозних доріг, щоб не плакали маленькі хлопчики і дівчатка. Щоб в Україні не помирали щороку десятки тисяч людей через хвороби, викликані алкоголем. Щоб не було так, що одним — прибутки, а другим — цироз печінки, біла гарячка і зруйновані сім’ї.