Кабінет Міністрів на засіданні в середу ухвалив важливі рішення щодо відбудови, медицини та освіти. Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Зокрема, на відновлення Київщини уряд спрямував 300 млн грн. Область отримає ці кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії для завершення розпочатих проєктів. Завдяки цьому вдасться відновити 988 квартир для майже 3 тисяч мешканців.

«Це рішення дасть змогу відновити житло в Бучі, Ірпені, Гостомелі та інших громадах області, що постраждали від повномасштабного вторгнення», — зазначила глава уряду.

З передбачених коштів заплановано добудувати укриття, що дасть змогу забезпечити навчання для понад 1200 дітей у чотирьох школах Київщини.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення розширити перелік лікарських засобів і медичних виробів, що закуповують за кошти державного бюджету та надають пацієнтам безоплатно.

«Це дасть змогу тисячам українців отримати сучасне та якісне лікування без додаткових фінансових витрат для них та їхніх родин», — зазначила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

До оновленого переліку внесли: лікарські засоби для лікування аутоімунних захворювань нервової системи та нейром’язових захворювань; медичні вироби для корекції складних сколіотичних деформацій хребта.

20 серпня Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо підтримки талановитої молоді та видатних освітян.Зокрема, передбачено 39 стипендій для школярів та студентів — переможців Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. На це спрямовано майже 1 млн грн на рік. Розмір стипендій становитиме: 1420 грн/міс. — для учнів шкіл; 2870 грн/міс. — для студентів закладів фахової передвищої освіти; 3800 грн/міс. — для студентів закладів вищої освіти та наукових установ. Також затвердили 17 дворічних стипендій для видатних освітян.

Електронна черга безпечніша

Кабінет Міністрів  унормував використання сервісу електронної черги на прийом в ТЦК та СП. Відповідні зміни до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки схвалено на урядовому засіданні в середу.

«Таким чином втілюємо наші ключові пріоритети: людиноцентричність, цифровізація процесів, вільна взаємодія держави та громадян, зручні послуги. Прибираємо живі черги під центрами комплектування, посилюємо безпеку, пришвидшуємо та впорядковуємо процедури прийому громадян», — заявив міністр оборони Денис Шмигаль.

Сервіс електронної черги в ТЦК в тестовому режимі працював із травня минулого року. З 1 травня 2025-го сервіс запрацював на оновленій платформіhttps://echerga.mod.gov.ua. Тут військовозобов’язані самостійно можуть обрати свій ТЦК і СП за місцем обліку або фактичної реєстрації та отримати SMS із датою та часом візиту. Це рішення є одним із кроків формування екосистеми е-ТЦК та має на меті спростити доступ громадян до сервісів, пов’язаних з військовим обліком.

Для розвитку сільських територій

Кабінет Міністрів удосконалив Операційний план заходів Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій у 2025—2027 роках. Відповідне розпорядження, розроблене Мінекономіки, ухвалено на черговому засіданні уряду 20 серпня. Реалізація плану — необхідний крок на шляху до розвитку сильного конкурентоспроможного аграрного сектору. Зокрема, операційний план формує бачення розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні відповідно до формату національних стратегічних планів ЄС у межах нової спільної аграрної політики. Це позитивно позначиться на переговорах про членство України в ЄС.Упровадження документа сприятиме: забезпеченню сталого розвитку сільського господарства і сільських територій; формуванню придатних умов для створення стійкого диверсифікованого аграрного сектору (сільське господарство, харчова і переробна промисловість); довгостроковій продовольчій безпеці; посиленню захисту навколишнього природного середовища, зокрема біорізноманіття, пом’якшенню наслідків зміни клімату, зміцненню соціально-економічної структури сільських територій.

Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року Кабінет Міністрів ухвалив 6 червня 2024 року. Її розроблено спільно із проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) з урахуванням цілей спільної аграрної політики ЄС. Документ містить сім стратегічних цілей.

Джерело: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ