«Якщо ми не відчуватимемо, що життя простої людини змінилося на краще внаслідок реформи, то реформа неуспішна», — вважає віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.
І на цьому шляху важливо чути цих людей, отримати від них зворотний зв'язок. Урядовець переконував жителів області: «Люди кажуть простими словами: «не потрібно робити наше щастя без нашої участі». Тому, відкриваючи в Дніпропетровську розширену нараду з головами об’єднаних громад, районних державних адміністрацій, районних рад, Геннадій Зубко закликав їх до активного діалогу. Адже саме таке спілкування даватиме стимул для подальшого просування цієї реформи.
Реформа децентралізації має 22 напрями. Зокрема в об’єднаних територіальних громадах нова модель у наданні освітніх послуг передбачає створення шкільних округів і опорних шкіл. Голови ОТГ нарікали на критерії формування цих шкіл, виписані у чинній постанові уряду. Віце-прем’єр-міністр наголосив, що постанову необхідно відкоригувати відповідно до потреб громад. «Усі критерії щодо створення мережі опорних шкіл потрібно чітко опрацювати на місцях. Слід більше працювати з громадами, готуючи нормативні акти. Адже часто нормативи з Києва не відповідають місцевим реаліям. Отже, маємо опрацювати дискусійні питання з обласними департаментами освіти, аби врахувати думку громад», — переконаний Геннадій Зубко.
Ще один напрям децентралізації — формування госпітальних округів. Це питання також жваво обговорювали на нараді. Представники громад звертали увагу на брак чіткої методики створення госпітальних округів та методики розрахунку платних послуг. Геннадій Зубко зазначив, що Міністерство охорони здоров’я має розробити модель того, яким чином діятимуть первинна, вторинна і третинна ланки. Віце-прем’єр-міністр наголосив, що реформа децентралізації йде попереду тих, що мали б відбуватися в освітній і медичній галузях. «Реформи мають відбуватися одночасно. Потрібно підтягнути нормативи медичних і освітянських послуг до тих вимог, які нині є. Бо, оптимізуючи ці системи, нам потрібно отримати головне — якість», — зауважив урядовець.
Надавати якісні послуги, ремонтувати дороги, допомагати людям зробити житло енергоефективним може лише економічно спроможна громада. Нині держава для цього надає громадам усі можливості. Якщо майже 25 років діяла пострадянська система, за якою всі питання вирішували з центру, то за останні два роки зроблено прорив — на місця максимально передали повноваження. «Це не лише повноваження, а й кошти у вигляді податків, які громади мають ефективно збирати й ефективно використовувати для розвитку», — зазначив Геннадій Зубко.
Він повідомив, що завдяки бюджетній децентралізації за січень—квітень цього року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 41,7 мільярда гривень. Це на 13,3 мільярда більше, ніж за аналогічний період торік. Фактичні надходження ПДФО зросли на 148,4% — до 22,6 мільярда гривень, плата за землю — на 157,7% (до 6,9 мільярда гривень).
Україна зробила те, що, наприклад, у Польщі робилося вісім років. Однак, на думку віце-прем’єр-міністра, децентралізацію слід пришвидшити. Адже ми йдемо шляхом, який уже проторували інші. Процес реформування має рухатися швидко по всій країні. І тут важливе слово за депутатами, які не встигають за ініціативами людей і бажанням громад брати на себе повноваження і відповідальність.
Необхідно вносити відповідні зміни в Конституцію, до закону про місцеве самоврядування, ухвалювати закон про адміністративно-територіальний устрій. За словами Геннадія Зубка, днями Верховна Рада має розглянути й ухвалити закон щодо земельної децентралізації, який розширить повноваження органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами.
Також на порядку денному і питання культури. Це один із ключових напрямів. Віце-прем’єр повідомив, що разом із міністром культури Євгеном Нищуком опрацьовують формат народного дому, те, яким він має бути: музей, бібліотека, комп’ютерний центр тощо. Або ж симбіозом мистецьких напрямів.