Прем’єр-міністр Володимир Гройсман із робочою поїздкою побував на Рівненщині. В обласному центрі глава уряду відвідав ТОВ «Т-Стиль», засноване в 2008 році на базі льонокомбінату. Нині в компанії, яка об’єднує п’ять подібних фабрик, працюють півтори тисячі фахівців. На обладнанні найкращих світових виробників вони виготовляють сучасні трикотажні тканини різного типу. Шиють із них такий одяг так, що й іноземці заздрять: модний, стильний, із конкурентною ціною. Самі й реалізують: підприємство має 25 власних магазинів — майже в кожному обласному центрі й столиці на Хрещатику, ще два — у Варшаві та Вроцлаві.
Руки на своїй землі
Прем’єр ознайомився з усіма етапами виробництва: з конвеєра щодня сходить 12 тонн трикотажного полотна й 10 тисяч штук готових виробів: майки, футболки, сукні, светри, шорти й навіть перші українські джинси торговельної марки Goldi. Заробітна плата швачок — понад 10 тисяч гривень. Але є категорії працівників, які отримують значно більше, — тут усе залежить від уміння й бажання працювати. Підприємство щокварталу сплачує 4 мільйони гривень податку на прибуток і мільйон гривень ПДВ.
У швейному цеху зав’язалася невимушена розмова з працівниками. «Щиро радію, коли чую ось таку життєствердну мелодію виробничого оркестру, яка лунає тут. Вважаю, що легка промисловість має в Україні добрі перспективи. Так, викликів у нас багато. Але головне — створити умови для роботи сотень подібних підприємств у всіх галузях. Тоді українці матимуть достойну заробітну плату на своїй землі. Дуже важливо, щоб у нас з’явився потужний середній клас, який стане локомотивом розвитку країни, — зазначив Прем’єр. — Ми підтримуємо бізнес, який чесно працює і сплачує податки».
Володимир Гройсман вручив Подяку Прем’єр-міністра власникові компанії ТОВ «Т-Стиль» Олегові Червонюку. А в подарунок отримав шорти й футболку Goldi. А на проблемне питання щодо відвантаження солі з підприємства Артемсіль (вона потрібна тут для виробництва тканини) відповів так: «Вважаю, що всі державні підприємства, крім стратегічних, слід продати ефективним власникам, таким, як ваш Олег Червонюк. Артемсіль не стратегічно важливе. Тому я вас почув, і допомога буде».
Прем’єр добре знає проблеми галузі, стверджує голова правління Асоціації підприємств легкої промисловості Тетяна Ізовіт. За її словами, два роки тому асоціація започаткувала діалог з урядом, який слухає і чує вітчизняного виробника. Завдяки цьому має дворічне розтермінування ПДВ на імпорт обладнання, що зумовлено рішенням Кабінету Міністрів. Нещодавно постановою уряду машини й механізми для легкої промисловості вилучено з переліку небезпечних. Це теж неабияка підтримка галузі, яка має всі шанси стати драйвером нашої економіки. Як це свого часу було в Туреччині, що й досі одягає півсвіту. Та й речі, пошиті в Рівному, принаймні вдвічі дешевші за турецькі.
Володимир Гройсман зустрівся з головами об’єднаних територіальних громад області, зауваживши, що децентралізація виходить на другий етап. Однак є загрози реформі: достатньо 226 голосів у Верховній Раді — і її буде згорнуто. Тому вихід один: ініціювати зміни до Конституції, адже дороги назад немає.
Майданчик для нових рекордів
Прем’єр відвідав майбутній багатофункціональний спорткомплекс на вулиці Макарова. Перший камінь тут заклали торік на початку серпня. Відтоді будівельники, яким не треба везти свої руки по світах, працюють цілодобово. Комплекс розташовано на 11 гектарах, тож, як кажуть, розвернутись є де.
Нині в обласній спеціалізованій ДЮСШ олімпійського резерву Рівненської обласної ради, за якою закріплено ці гектари, близько 800 юних спортсменів. Однак належних умов, щоб підкорити олімпійські вершини, вони не мали. У новому спорткомплексі, який прийме вдвічі більше охочих, умови будуть такими, що й позаздрити не гріх.
У першій черзі — зали ігрових видів спорту із трибунами на 3 тисячі місць і можливістю проведення змагань міжнародного рівня. Друга передбачає будівництво 50-метрового професійного плавального басейну, відкритих полів і майданчиків для різних видів спорту. І споруду, зведену за сучасними технологіями, за потреби трансформують у концертну й виставкову зали. Поки що це єдиний такий проєкт у Західній Україні й один із небагатьох у країні.
Його загальна кошторисна вартість — 310 мільйонів гривень. Торік тут освоїли 50, у 2019-му освоять ще 108 мільйонів, а в експлуатацію планують здати наступного року. З істотною підтримкою держави, а саме вона головний інвестор об’єкта, це цілком можливо. Скажімо, торік ДФРР спрямував сюди 30 мільйонів. Цього року збільшив фінансування до 55.
Друге джерело фінансування — державна субвенція на спорудження спортивних арен. І нарешті, посильний внесок робить обласний бюджет — по 5 мільйонів щороку.