Міністерство фінансів і комітет кредиторів наприкінці серпня оголосили про досягнення угоди з реструктуризації суверенних єврооблігацій України. Вона сприяє зменшенню боргу з приблизно $19,3 мільярда до $15,5 мільярда (на $3,8 мільярда).
Сторони домовилися про списання 20% суми основного боргу, хоч Київ наполягав на 40%. Реструктуризація передбачає випуск нових євробондів з погашенням у 2019—2027 роках і обмін їх на наявні єврооблігації з терміном обігу до 2015—2023 років. При цьому ставка купона підвищується із 7,22% до 7,75% річних.
У межах угоди буде випущено цінні папери, виплати за якими прив’яжуть до динаміки ВВП України (так звані інструменти відновлення вартості — value recovery instruments, VRI). Сума виплати за ними залежатиме від динаміки ВВП України. Тож якщо цей показник становить до 3% зростання на рік, виплати нульові, від 3 до 4% — 15% цього відсотка приросту ВВП, а понад 4% зростання — 40% вартості кожного відсотка зростання.
Ці умови VRI діятимуть лише після того, як ВВП України сягне $125,4 мільярда (за прогнозами МВФ, ВВП України за підсумками 2015 року становитиме $84,3 мільярда). Тож у найближчі роки наша країна навряд чи розплачуватиметься за VRI, тому що у нас не відбуватиметься зростання ВВП.
Опитані «УК» експерти позитивно оцінюють результати угоди про списання боргу.
Шанс для відновлення економіки
«Двадцятивідсоткове прощення за зовнішніми зобов’язаннями, домовленості щодо якого було отримано в результаті переговорів, — велика перемога для уряду. Чіткий і зрозумілий формат реструктуризації, що усуває значні перешкоди на шляху до відновлення України, дасть змогу рухатися далі», — вважає генеральний директор інвестиційної компанії SP Advisors Нік Піацца.
«Така реструктуризація була потрібна Україні, вона значно полегшить існування системи державних фінансів і дасть змогу частину ресурсів спрямувати на підвищення соціальних стандартів. Отже, сподіваємося, що Нацбанк зможе наповнити золотовалютні резерви, а гривня матиме повільну тенденцію до зміцнення», — каже головний аналітик рейтингового агентства «Експерт Рейтинг» Віталій Шапран.
Російські євробонди — політичний борг
Міністр фінансів України Наталія Яресько заявила, що однакові умови запропонують усім власникам єврооблігацій, зокрема Росії. Однак і тут не все так просто.
Росія — другий за обсягом кредитор України. Уряд Миколи Азарова у грудні 2013 року в межах домовленостей Віктора Януковича із президентом РФ Володимиром Путіним випустив дворічні єврооблігації на $3 мільярди, які викупив Фонд національного добробуту. Проте міністр фінансів Росії Антон Силуанов зазначив, що Росія не братиме участі в обміні й вимагатиме повного погашення боргу 20 грудня цього року.
На думку головного економіста Dragon Capital Олени Білан, основним питанням щодо російського боргу залишається вердикт ради директорів МВФ про його статус: чи буде його визнано офіційним або комерційним. У першому випадку МВФ не зможе кредитувати Україну, якщо борг не буде реструктуризовано.
Віталій Шапран іншої думки. «Рішення МВФ тут не матиме жодного значення, оскільки свій вердикт надає не ця інституція, а один із європейських судів, куди, ймовірно, звернеться Росія у разі несплати. Зазвичай у таких справах перше питання, яке ставить суд позивачеві: чи намагалися врегулювати це мирним шляхом? Якщо понад 50% кредиторів України погодили питання щодо реструктуризації боргів нашій державі, то Росія повинна з цим змиритися. Маю великі сумніви, що через суд РФ доб’ється кращої пропозиції, ніж була запропонована ринковим інвестором», — констатує Віталій Шапран.
Крім того, висока ймовірність зустрічного позову від нашої країни, що пов’язаний із втратами України від дій РФ у Криму та на частині території Донецької та Луганської областей. «Саме із цих міркувань російські єврооблігації України я б виносив за дужки українського боргу, розглядаючи їх як політичний борг», — каже експерт.
Тож чекатимемо на подальший перебіг подій.
ПРЯМА МОВА
Дмитро ГРИДЖУК,
голова правління банку «Хрещатик»:
— Угоду щодо реструктуризації суверенних бондів України оцінюю позитивно з огляду на те, що міг бути дефолт. Тепер маємо політику виконання своїх зобов’язань залежно від умов, у яких опинилися.
Однак ця реструктуризація має два боки. Позитивне те, що держава зобов’язується платити за облігаціями за домовленими ставками і погоджується на часткове списання боргу. З іншого боку, рейтингові агентства знизили кредитний рейтинг України. Крім того, умови запозичень для держави буде визначено інші: планують, що оплату за новими запозиченнями здійснюватимуть залежно від зростання ВВП. Під час зростання ВВП на 3% буде нульова ставка, за більшого показника ставки диференціюватимуться. Тобто розміщення таких облігацій у майбутньому будуть складнішими.