Нині тут, як і в усьому Центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, домінує палітра жовтих кольорів. Вони радують очі і налаштовують душу на щемливі нотки. Бо не за горами вже перший сніг, а за ним — і злі завірюхи-хурделиці. А поки що в зоопарку, який із гамірливого літнього періоду плавно перейшов під омофор художниці-осені, триває підготовка до зими.
Зміна керівника в цьому комунальному підприємстві, робота якого ще не так давно викликала чимало нарікань у громадськості, безумовно пішла на користь. Бо новий директор Людмила Денисенко не зі слів знає головні проблеми цієї специфічної частинки древнього Луцька. Адже із зоопарком пов’язала 18 років свого життя. Знання найтонших нюансів роботи дає змогу вчорашньому заступнику директора нині значно відповідальніше та ініціативніше керувати невеликим колективом, на піклуванні якого нині понад чотири десятки видів тварин.
Те, що це не просто слова, красномовно засвідчив фінансовий результат роботи. Якщо минулого року зоопарк виручив за квитки 230 тисяч гривень, то за десять місяців нинішнього — вже майже чотириста. А це, зрозуміло, не тільки розширення власних можливостей, а й зменшення залежності від місцевого бюджету.
Завдяки вирученим за вхідні квитки коштам тут урізноманітнили меню чотирилапих та пернатих утриманців, виготовили інформаційно насичені таблички, підремонтували пішохідні доріжки, пофарбували вольєри та огорожі. Пошили нарешті й спеціальний робочий одяг.
— Без любові робити тут нічого!.. Своїми силами заготовили на зиму достатню кількість сіна, соковитих кормів, зерна. Потурбувалися і про зимівники для тварин, частина з яких під час морозів опалюватиметься, — розповіла Людмила Денисенко. — Крім того, завдяки дієвій підтримці міського голови Миколи Романюка розпочали реконструкцію. Загальна вартість її обійдеться в два з половиною мільйони євро.
Під керівництвом досвідченого архітектора Василя Дузь-Крятченка уже розроблено її проект. У нього закладені європейські норми утримання тварин, зокрема спорудження замість нині існуючих кліток цілих містечок для великих хижаків — левів та ведмедів. Джерелом фінансування робіт, що на всю силу розгорнуться наступного року, за участі міського бюджету став грант, отриманий від Європейського Союзу.
Нещодавно Людмила Денисенко в рамках співпраці з містами-побратимами Луцька побувала в Республіці Польща. Зокрема, вивчала досвід роботи аналогічного зоопарку в Замості, яке здавна вважається перлиною європейської архітектури.
— Там є чому повчитися і є що запозичити як досвід не тільки для нас, а й для всієї України, — розповіла вона. — Якщо торкатися реконструкції, то польські колеги розповіли: до проведення її міська влада витрачала на утримання зоопарку два мільйони злотих, а після завершення — лише вісімсот тисяч. Решту дали відвідувачі, які почали йти сюди… Отож з початком фінансування реконструкції маємо хорошу перспективу!
Тим часом в очікуванні євродопомоги зоопарк нині своєї роботи не припиняє. Сюди — у місце, де відпочиває душа і де на годину-другу можна забути про виробничі та житейські проблеми, — продовжують йти люди.
А нещодавно вперше навіть відбулася екскурсія для незрячих людей.
Відчути на дотик квіти, погладити кролика і віслюка, почастувати шматочком хліба оленя, зрозуміти, що це таке і якої форми черепаха… Пригорнутися до деревця, посидіти в дитячому паровозику… Ці та десятки інших тактильних контактів, розповідь про мешканців зоопарку, шурхотіння ногами по опалому листю, фотографування на згадку розтягнулися на добрих три години. Зоопарк, переконані його працівники, треба відчути як єдиний живий організм!
Одна з екскурсанток, Леся Хижук, зір через хворобу втратила ще в дитинстві. Отож більшість звірят змалку побачити так і не встигла. І своє перебування в зоопарку прокоментувала просто:
— Це один із найцікавіших днів у моєму житті!
Валерій МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр», (фото автора)