Людмила ДЕНІСОВА: «У планах міністерства — осучаснення пенсій та адресна виплата за проїзд»
Соціальні питання у всіх і завжди викликають підвищений інтерес. Якщо не прямо, то хоч би опосередковано, адже можуть стосуватися рідних, друзів, знайомих чи сусідів. Тож не випадково під час «прямої лінії» на цю тематику телефон у редакції «УК» не замовкав ні на хвилину.
Як пенсіонерові з мінімальної пенсії оплачувати комунальні послуги, які істотно підвищилися з 1 травня; де молоді знайти хорошу роботу, якщо її взагалі знайти важко, а платити пропонують не більше, ніж мінімальна зарплата; скільки віднині отримуватимуть мами при народженні дитини? На ці та інші запитання на «прямій лінії» «Ситуація із соціальними виплатами у 2014 році. Заходи уряду щодо соціального захисту населення в умовах підвищення цін на газ та тепло», яка відбулася днями в «Урядовому кур’єрі», читачам відповідала міністр соціальної політики України Людмила ДЕНІСОВА.
Платити повинні заможні
Олеся Михайлівна, м. Київ:
— Ми із чоловіком уже років з десять обоє на пенсії. У мене — мінімальна, в нього трохи більша, та повірте, не розкошуємо. Дізналися, що з 1 травня відчутно зростуть тарифи на тепло та газ. Чи належить нам як пенсіонерам з цього приводу якась знижка або субсидія? Мій син мешкає окремо. Він інвалід ІІ групи по зору. Не працює, отримує пенсію у зв’язку з інвалідністю. Працює лише дружина, мають сина-школяра. Як платитимуть вони?
— Із 27 березня Мінсоцполітики розповсюджує інформацію для громадян, кому і які субсидії нараховуватимуться. Звісно, перші платіжки із підвищеними цінами надійдуть людям 1 червня, але ви маєте рацію, говорити і з’ясовувати ці питання слід саме зараз.
Якщо у платіжці за червень ціни для вашої родини будуть надвисокі, то у липні ви зможете отримати компенсацію. Якщо нові тарифи перевищуватимуть 15% сукупного доходу родини, то ці 15% родина сплачуватиме, а решту їй компенсуватимуть за програмою житлових субсидій.
Та якщо родина або людина не підпадає під програму житлових субсидій і сплачує за комунальні послуги менш як 15% доходу, такій сім’ї чи людині за певних умов можуть надати компенсацію.
Візьмімо родину вашого сина. На кожну таку сім’ю розраховується мінімальний сукупний дохід. І якщо він справді мінімальний, сім’я має право отримувати компенсацію. Розмір компенсації розраховуватиметься так: якщо до підвищення тарифів така родина платила за комунальні послуги приблизно 400 гривень, а нині має платити, скажімо, 500, то вона отримає 100 гривень компенсації. Для цього потрібно завітати до управління соцзахисту за місцем проживання, написати заяву (у довільній формі або може бути запропонований спеціальний бланк), там запишуть усіх членів родини, зареєстрованих за цією адресою, і ще слід додати довідки про їхні доходи. Протягом 10 днів управління соцзахисту має розглянути заяву і направити за адресою людей, які звернулися, письмову відповідь про те, який саме розмір компенсації їм встановлюється.
Ця програма діє лише в тому разі, якщо свою частку грошей за комунальні послуги родина або людина сплачує своєчасно. Якщо є борги за квартплатою, то можуть виникнути питання. А може статися й так, що людина або родина одночасно матиме право і на субсидію, і на компенсацію.
Тож ми прогнозуємо, що під програму житлових субсидій підпаде приблизно 1,5 мільйона сімей, а під програму компенсацій — майже 3 мільйони. Тобто загалом понад 4,5 мільйона (або 30%) родин в Україні будуть захищені, щоб не довелося віддавати за комуналку останні копійки.
На моє переконання, платити повністю повинні заможні. А якщо в родині дохід на одну людину мінімальний як для працездатного, тобто не більш як 1190 гривень, певна допомога цій людини або родині належить.
Ірина ЗАЄНКО, м. Одеса:
— Чи не проводили ви дослідження, де від підняття тарифів люди потерпатимуть більше: у великих містах чи маленьких селищах?
— Від конкретної місцевості це ніяк не залежить. Адже кожна область встановлює різні тарифи. Та можу точно сказати, які саме населені пункти у зоні так званого ризику: це Київ, хоч як дивно (тарифи підвищаться на 53%), Херсонщина (на 29%), Запорізька (на 26%) й Харківська (на 22%) області. Та всі люди, які не зможуть собі дозволити ці виплати, обов’язково отримають субсидію або компенсацію.
Віктор ПОЛІЩУК, м. Житомир:
— У нас на Житомирщині вкотре намагаються припинити рух маршруток містом, щоб змусити сільських жителів додатково платити за проїзд у тролейбусі, який фактично став транспортом для міських пільговиків і далеко не з найнижчими доходами в області. Тобто маршрутка довозить до околиці міста, а далі ще платіть за тролейбус. І сільський житель може скористатися пільговим автобусом усього двічі на тиждень, а міський — їздити у тролейбусі хоч по 10 разів за день. Хіба це справедливо? Адже сільському жителеві буває потрібно поїхати в місто і про пенсію довідатись, і лікаря відвідати, а ще у прокуратуру — та мало куди…
А ще хочу нагадати, що дорожчає комуналка. Знаю, що платити заставлять тих, хто більше заробляє. Але ж є люди із не надто високими, а із середніми доходами, а платитимуть як депутати чи міністри із своїх надвисоких заробітків. Це теж, на мою думку, далеко від справедливості. А ви як вважаєте?
— Уряд планує підвищувати адресність надання пільг для літніх людей для проїзду в транспорті. Це будуть пільги за професійними ознаками: з цього року введено такий порядок, що визначатимуть за професійною ознакою, які пільги людина отримуватиме. Якщо вона заробляє або отримує пенсію понад 1710 гривень, платитиме повністю. А якщо дохід менший — їй нададуть податкову соціальну пільгу. Але люди із середніми статками також, напевно, не повинні платити за всіх пільговиків. Тому за допомогою міжнародного банку ми модернізуватимемо надання соціальних пільг. Але одразу скасовувати усі пільги не будемо. Тож люди можуть не боятися — ті пенсіонери, які безкоштовно користуються міським транспортом. Зміни будуть, але не цього року.
І сільський пенсіонер нічим не гірший за міського. Ми тут встановлюватимемо адресну грошову допомогу за проїзд. Але знову-таки не цього року, адже 2014-го жодної соціальної виплати не було підвищено, бо в бюджеті немає коштів. І якщо платити ці гроші людині адресно, вийде всього 12 гривень на місяць. А у зв’язку із подорожчанням маршруток майже в усіх містах України на багато поїздок цих грошей не вистачить. Та, повірте, ми над цим питанням працюватимемо, і напевно, разом із підвищенням соціальних стандартів підвищаться і ці виплати.
Як працевлаштувати молодь
Галина Дмитрівна, м. Київ:
— Чи будуть найближчим часом нові програми із працевлаштування молоді, яка втратила роботу чи потрапила під скорочення штату або пішла з роботи через дуже низьку зарплату? Моїй дочці 27 років, за освітою психолог. Працювала у дитсадку, потім у школі. Звільнилася через низьку зарплату. Пропонували лише половину або й третину ставки. А з 1 травня підняли тарифи на комунальні послуги. Як їх оплачувати, коли дочка не працює, я пенсіонерка і чоловік мій теж?
— Як я розумію, ваша дочка не стоїть на обліку в Центрі зайнятості. Тому передусім їй потрібно це зробити. Вона отримає змогу одержати за програмою уряду підтримку сплати за підвищені тарифи за комунальні послуги. Але для цього обов’язково вона повинна мати відповідну довідку. Далі — ця молода жінка під час пошуку роботи отримуватиме допомогу у зв’язку з безробіттям і їй шукатимуть роботу. До речі, спеціалісти-психологи, як ваша дочка, найближчим часом будуть дуже затребувані. Адже багато людей повертаються з місць, де тривають бойові дії, і для їхньої реабілітації відкриватимуться спеціальні центри.
— І ще хотіла б дізнатися: коли маємо чекати справді відчутного осучаснення пенсійних виплат? Тобто коли перераховуватимуть розмір пенсії тих людей, які пішли на заслужений відпочинок до 2006 року? Адже там був дуже малий коефіцієнт. Наприклад, я у грудні 2006-го, у 55 років, подала документи до ПФ, але продовжувала працювати ще до 60 років. Була вчителькою в школі. А нині грошей катастрофічно не вистачає. Тому знову змушена працювати. А моя знайома, яка пішла на пенсію у 2010 році, має виплату, відчутно більшу за мою. А вислуга в неї менша. Образливо!
— Міністерство наполегливо працює над тим, щоб підтримати пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 2006 року із малим коефіцієнтом. Та нині, за браком грошей у бюджеті, не можемо прийняти таке рішення. Але в планах у нас, безумовно, це є. Щоб справедливість щодо цих людей була обов’язково відновлена і щоб розмір пенсії у них, незалежно від віку, коли виходили на пенсію, залежав лише від страхового стажу та сплачених до Пенсійного фонду внесків.
Виплати за судовими позовами доведеться трохи зачекати
Дмитро НЕУМИТОВ, м. Ватутіне Черкаської обл.:
— Чи вважаються військові держслужбовцями? Я полковник у відставці і все життя вважав, що я держслужбовець. Це так чи ні?
— Ні, це неправильно. Є Закон «Про державну службу», де чітко визначено, що до держслужбовців належать чиновники: це урядовці, народні депутати (і то вони лише прирівняні до держслужби), люди, які працюють у центральних органах виконавчої влади, і ті, що працюють в обласних адміністраціях. Ось вони державні службовці. А ви служили Вітчизні.
— А ще хотів би запитати про диспропорцію у виплатах військовослужбовцям, які вийшли на пенсію у різні роки. Ще за Януковича вирішили, що нараховують пенсії 100% зарплати, а на руки люди отримують лише 50%. Зверталися з цього приводу до Конституційного суду, нас не підтримали. А ось у місцевих судах позови ми здебільшого виграємо. І це Конституційний суд підтвердив. А депутатам, суддям, урядовцям платять великі пенсії та ще й постійно встановлюють доплати. Де ж тут справедливість?
— Так, Конституційний суд прийняв рішення нараховувати пенсію військовим спочатку повністю, потім — не повністю. Люди насправді подають позови до судів і виграють справи. Нині за такими виграними судовими справами до оплати мають надати понад 7 мільярдів гривень. І ще в судах перебуває незакінчених справ на понад 7 мільярдів. Та виплачуватимуть ці гроші у розмірі сум, передбачених у держбюджеті України на той чи той рік. Цього року на оплату таких позовів передбачено 76 мільйонів гривень. Нещодавно Прем’єр-міністр проводив нараду саме з приводу забезпечення виплат за цими позовами. А рішення приймали як місцеві суди, так і кілька європейських. Тому Міністерству юстиції, Мінфіну, Мінсоцполітики, Пенсійному фонду доручено розібратися і знайти й розробити оптимальний механізм вирішення цього питання. Але для того, щоб навести лад та врешті виплатити ці гроші, потрібні відповідні рішення Конституційного суду. Нині ж вони такі, які є. А КС — це незалежний орган, йому не має права давати вказівку ні Прем’єр, ні я, ні навіть Президент. Туди можуть звернутися народні депутати, зібравши необхідну кількість підписів. Тож попрацюйте зі своїми народними обранцями, нехай вони вам допоможуть.
Марія ДРОГАН, Чернігівська область:
— Я інвалід ІІ групи по зору. Стан здоров’я весь час погіршується, сліпну з кожним днем. Колись працювала в зоні відчуження, де була дуже висока радіація, там і отримала інвалідність. Але виплати чорнобильцям постійно урізають, хоч це і незаконно. Подала на це порушення позов до суду, який прийняв рішення на мою користь. А ось гроші мені досі не виплатили.
Кажуть: коли надійдуть кошти, тоді й отримаєте, а зараз немає. А на операцію мені потрібно чимало: від 15 до 17 тисяч гривень. Пенсія маленька, тому не можу собі цього дозволити. То що ж робити, зовсім осліпнути в очікуванні виконання обіцянок?
— Погоджуюсь із вами, що грошей на виплати за судовими позовами цього року виділено не стільки як потрібно. Та справді доведеться зачекати.
Вам по допомогу раджу звернутися до Міністерства охорони здоров’я, можливо, вас прооперують безплатно.
— До всього я ще й член організації «Союз Чорнобиль України», зверталася до них, але кажуть, що також немає коштів.
— Нині уряд прийняв рішення за програмою, якою раніше опікувалося МНС, де були передбачені кошти на лікування та ліки для чорнобильців. Зверніться до мене ще раз, будь ласка, письмово, спробую вам допомогти.
Анатолій ПОЕТА, м. Антрацит Луганської обл.:
— Чув зі ЗМІ, начебто Прем’єр-міністр сказав, що скоро збільшать пенсійний вік, як нещодавно жінкам, тепер і чоловікам. І йтимемо ми на пенсію не у 60, а у 63 роки. Хочу дізнатися: чи це відбуватиметься одразу якогось дня в цьому році, чи все-таки поступово, по півроку за кілька років, як для жінок?
— Нічого такого я не чула. Ні від Прем’єр-міністра, ні від інших високопосадовців. Уряд такого питання не розглядав. І взагалі там на порядку денному такого питання немає. Можливо, нова влада щось таке і може запровадити, але нині напевне ні, та й не думаю, що навіть цього року.
Хто допоможе соцпрацівникові
Марина ПАВЛЕНКО, м. Київ:
— За попереднього міністра соцполітики працювала соціальним працівником. Штат у нас був великий — понад 40 осіб. Але нині цю програму закрили. Нас не звільнили, але ми й не працюємо. Сказали чекати, а чого і як довго — не уточнили. Тому 38 моїх колишніх колег звільнилися за власним бажанням. Адже слід годувати родини.
Я поки що чогось чекаю. Та чи не даремно? Чи не кинуть нас напризволяще? Може, Мінсоцполітики підібрало б нам роботу в соціальній сфері, але на інших посадах або в суміжних галузях? Адже маємо якось виживати. Скажіть, що робиться, аби допомогти таким, як я?
— Я була проти того, щоб скасувати штат соцпрацівників. Але Верховна Рада підтримала таке рішення. Тобто скасували не посади, а саме фінансування.
Ми детально вивчили це питання. Там було понад 11 тисяч людей. У Мінсоцполітики в системі було понад 4,5 тисячі вакансій у соціальній сфері. І наприклад у Києві треба було звільнити 500 соцпрацівників, тоді як було 700 схожих вакансій. І ми їм ці посади пропонували. Але багато людей відмовилися. Не влаштовують когось якісь нюанси.
А ще нині 360 районних рад взяли соцпрацівників на фінансування з місцевих бюджетів. Тобто вони залишаються на роботі, у якій є нагальна потреба в цих населених пунктах. Але там, де такої можливості немає, місцева влада сама має вирішувати це питання. А ми майже щодня відстежуємо, як цим людям намагаються допомогти, працевлаштувати та не залишити наодинці з проблемами. Це можна побачити на таблиці вгорі.
Звісно, що цю роботу ми тільки розпочали, і я впевнена, що надалі показники будуть вагомішими і кращими.
Селяни хочуть працювати на своїй землі
Анатолій ЮЗИК, с. Котрів, Волинська обл.:
— Нашу місцеву фабрику з переробки сільгосппродукції захопили рейдери. І це навіть не росіяни чи бандити, а місцеві керівники. Зокрема голова місцевої сільради роздає посади друзям і родичам, а ціни на продукцію заводу захмарні: кілограм картоплі коштує 5 гривень, а то й більше. І це в селі. А щоб її виробити, фермерові слід затратити всього півтори гривні чи й менше. Місцевим жителям землю не дають, а продають.
А де мені, селянинові, взяти 15 тисяч за гектар? Я народився на цій землі й хочу її обробляти. А мені та односельцям не дають такої змоги. Чому? Ми б узяли 5—10 гектарів, тільки безкоштовно. Тоді й овочі були б і собі до столу, і продавали б не так дорого. А людям дадуть по 5 кг зерна — вони й раді. І біжать голосувати за рейдерів і хапуг.
— Пане Анатолію, але ж ви самі цю владу обирали, а тепер скаржитеся. Ми з Києва не можемо вирішити це питання за вас. Робити це треба на місці. Якщо ви обираєте владу, яка вас, селян, зневажає, не дає вам працювати, то не обирайте таких наступного разу. Мабуть, є й задоволені цим керівництвом, раз скаржитеся ви один, а вся ваша громада не може зібратися і щось із цим вдіяти.
Обіцяю, що зв’яжуся з вашою місцевою владою, детальніше довідаюся, в чому проблеми, і тоді вже, маючи достатньо інформації, спробую вам допомогти.
Віктор ГУЛИЙ, м. Черкаси:
— Працюю у санаторії «Мошногір’я». Проблема в тому, що Фонд з тимчасової втрати працездатності заборгував нам чималі кошти за надання санаторно-курортних послуг за ІV квартал 2013 року, а також за І—ІІ квартали 2014-го. На наші запити відповідають, що гроші в казначействі і саме воно винне, що ми їх не отримуємо. Отже, працівники санаторію не отримують вчасно зарплату, затримки становлять 1—2 місяці. А тому під загрозою своєчасна сплата єдиного соціального внеску та інших податків.
Розуміємо, що у країні важка економічно-фінансова ситуація, проте хотіли б дізнатися: чи є надія, що ці гроші у недалекому майбутньому все-таки отримаємо?
— Зараз казначейство забезпечує виплату пенсій, і це його першочергове завдання. Уже профінансовано понад 99,5%, а соціальні виплати родинам — на 99,3%. Тож залишилося зовсім небагато. І я впевнена, що після цього Держказначейство обов’язково надаватиме кошти фондам соціального страхування, зокрема і з тимчасової втрати працездатності на оплату санаторно-курортного лікування. Обов’язково уточню в міністерстві, чи є належні платіжні доручення для виплати вам грошей у казначействі, і коли вони отримають кошти, попрошу їх якомога прискорити розрахунки з вами. Адже знаю, що така ситуація не тільки у вашому санаторії. І загальні борги становлять вже понад 150 мільйонів гривень. А тому питання слід негайно вирішувати.
Ганна МІНЕВСЬКА, м. Київ:
— Днями по телебаченню почула уривок з вашого, Людмило Леонтіївно, виступу про те, що Пенсійний фонд зовсім порожній. Усі кошти начебто пішли на золоті батони Януковича. Чи це справді так? Чи у наступному місяці я, як інші пенсіонери, можу не отримати пенсію? Невже все так критично?
— Хочу вас заспокоїти: почули ви щось зовсім не те. Можливо, вирване з контексту. А я казала, що ми забезпечуємо і надалі забезпечуватимемо своєчасність усіх соціальних виплат, вчасно фінансуватимемо всі пенсії. Але те, що зараз відбувається на Донеччині й Луганщині, не дає нам змоги вчасно там виплачувати належні людям кошти. Ми припинили виплати у Слов’янську і Краматорську, адже гроші ці грабують, і завозити їх туди немає сенсу.
Розумію, що постає логічне запитання: як людям виживати? Відповім: вони також повинні чинити спротив іноземним окупантам і незаконно проголошеним так званим урядам незалежних республік у цих місцевостях. Мені, наприклад, дивно, як люди, які підтримують сепаратистів та окупантів, потім спокійнісінько чекають смс-повідомлення на свій мобільний телефон, що соціальні кошти від легітимного уряду надійдуть на їхні карткові рахунки. Де логіка?
Ось нещодавно у Слов’янську підпалили приміщення Пенсійного фонду. Його працівники щодня ризикують життям, приходячи на роботу, і намагаються робити ці виплати. Але підставляти під кулі цих сміливих людей ми просто не маємо права, мусимо берегти їхні життя. На банківські картки гроші там також не нараховують, адже не працюють банкомати. Це війна, і потрібно це розуміти. А ще місцевим жителям слід усвідомити, що потрібно самостійно захищатися, підтримувати свою армію. Є варіант виїхати в іншу місцевість і, пояснивши ситуацію й написавши відповідну заяву, отримати ці виплати там. А якщо ні, то гроші з часом все одно будуть обов’язково виплачені, адже Пенсійний фонд і державний бюджет вже нині можуть забезпечити повністю всі соціальні виплати. Та сенсу везти туди гроші, коли сепаратисти і терористи бомблять броньовики і грабують, навіть вбивають людей, які намагаються ці кошти туди доставити, нема.
З літа допомога на кожного новонародженого буде однаковою
Яна ФЕЩЕНКО, Чернігівська обл.:
— У мене багатодітна родина, маю семеро дітей. Найменша дитина народилася у січні 2014 року. І я отримую допомогу після народження дитини так, як і раніше. Але зі ЗМІ чула, що планують у цьому певні зміни. Розкажіть детальніше, які саме і чи вплинуть вони на мою родину.
— Ви можете не хвилюватися. Оскільки ваша сьома дитина народилася у січні цього року, то жодні зміни до закону про виплати після народження дитини вашої родини не торкнуться. Ви отримуватимете кошти у тих розмірах, які були встановлені на момент народження вашого малюка.
Але з 1 липня 2014 року справді плануються зміни до цього закону, за якими виплата батькам після народження дитини буде однаковою, попри те, яким за ліком це буде малюк: першим, третім, п’ятим чи, як у вас, сьомим. Сума становитиме 41 тисячу 280 гривень. Тобто виплата на першу дитину збільшиться на 11 тисяч.
Окрім цього, якщо раніше по догляду за дитиною до трьох років платили 130 гривень на місяць, то, з внесенням змін, ці виплати об’єднаються з виплатою при народженні. Тому вони так і називатимуться «При народженні та по догляду за дитиною». Тож тепер до трирічного віку малюка батьки отримуватимуть щомісяця по 860, — поінформувала очільник Мінсоцполітики.
ДОСЬЄ «УК»
Людмила ДЕНІСОВА. Народилася 1960 року у м. Архангельськ (Російська Федерація). Громадянка України з 1991 року. У 1989 році закінчила Ленінградський ордена Леніна та ордена Трудового Червоного Прапора державний університет, спеціальність «правознавство». У 1995 році — Таврійський інститут підприємництва та права, спеціальність «економіка (облік та аудит)».
У травні 1998 року — міністр економіки Автономної Республіки Крим, з липня 1998-го до липня 2001-го — міністр фінансів АРК. 2001—2002 роки — начальник управління Державного казначейства в АРК.
2006—2007 роки — народний депутат України V скликання, заступник голови Комітету ВР України з питань соціальної політики та праці. У 2007 році — народний депутат VI скликання. З 2007-го до 2010 року — міністр праці та соціальної політики України. З 2012 року — народний депутат VІІ скликання.
З 27 лютого 2014 року — міністр соціальної політики України.
«Пряму лінію» підготувала і провела Любомира КОВАЛЬ, «Урядовий кур’єр»
P.S. У найближчих номерах «УК» опублікує детальне роз’яснення про те, кому належать субсидії та доплати через підвищення комунальних послуг та які для цього потрібні документи.
ПРЕС-ЦЕНТР «УК»
З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i круглих столiв «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: imrich@ukcc.com.ua.