ВИБОРИ-2012

Публічний перерахунок голосів одразу в чотирьох столичних округах виявив істотні розбіжності

Все минеться, одна правда залишиться, стверджує народна мудрість. Ця думка дедалі частіше згадується саме на завершальній стадії нинішніх виборчих перегонів, коли оприлюднюють хоч і нечисленні, та дуже прикрі повідомлення про зловживання.

Окремі протистояння на, здається, найлегшому з технічного боку проміжку виборів — підрахунку голосів — наводять на сумні висновки: не за ідеї змагалося чимало мажоритарників, а за банальне «придбання» гречкосіями-скоробагатьками мандатів найвищого представницького органу влади методом неприхованого підкупу незаможного електорату.

Можливо, лише тепер багато хто зрозуміє, що повноваження народного депутата не можуть і не повинні обмежуватися прокладанням за державний кошт дороги до окремо взятого поліського села (за умови суцільного бездоріжжя довкола), кількома дитячими майданчиками в районі, де живе півмільйона громадян, чи далекою від здорового глузду обіцянкою прокласти лінію метро через кільканадцять кілометрів лісу до Броварів. А відродження мажоритарки — значний крок назад від європейської політичної структуризації суспільства, де партії не тягнуть за собою на вибори до парламенту табун «темних конячок», а оприлюднюють повний список претендентів.

Відповідно до чинного законодавства, суди тепер не можуть встановлювати результати виборів. Головний тягар за протидію імовірним зловживанням покладений на правоохоронні органи. Саме вони мають передусім дослідити  і перевірити діяльність тих окружних і виборчих комісій, де плутають грішне з праведним.

За словами заступника голови ЦВК Андрія Магери, правоохоронці повинні з’ясувати, чому на кількох дільницях чотирьох столичних округів вже зафіксоване спотворення результатів народного волевиявлення. І якщо це зроблено зумисне, кваліфікувати такі дії як кримінал. Непогано було б, щоб спрагле за правдою суспільство почуло не лише про місце й суть кожного виборчого зловживання, а й прізвище, ім’я та по батькові тих, хто до цього причетний.

Спостерігачі продовжують стверджувати, що члени багатьох виборчих комісій виявили дуже низьку кваліфікацію. Так, на Львівщині майже 70 відсотків протоколів довелося повертати через істотні помилки. А члени виборчої комісії в Оболонському районі Києва взагалі знічев’я залишили свої робочі місця й переховувалися від окружної комісії.

Лічба, без знань якої тепер навіть не записують у першокласники, виявилася ахіллесовою п’ятою учасників виборчого процесу водночас у 13 округах.  Якщо на Вінниччині, Луганщині, Кіровоградщині станом на 31 жовтня таких повільних рахувальників залишилося по одному, то в столичній області — цілий «букет», зокрема округи № 95, 91, 94.

Яблуком розбрату, як, утім, і на попередніх виборчих перегонах, стали жорсткі змагання мажоритарних кандидатів у Ірпені та Броварах. Дехто нині там навіть удався до оригінального «прискорення» природного процесу: на окремих виборчих дільницях з’являлися підозрілого вигляду молодики, які поводилися грубо й нахабно, — довелося викликати «Беркут».

І наостанок. Вигравати і програвати треба красиво, не забуваючи, що виборами життя не закінчується. Допоки на широкий загал озвучено лише кілька скупих повідомлень, що кандидат, який у напруженому суперництві (приміром, у Білій Церкві розрив між претендентами становить кілька сотих відсотка) посів перше місце, визнав свій програш і по-джентльменськи привітав суперника з перемогою. Вочевидь, ці політики обізнані із застереженням французів: значно легше виграти війну, ніж мир…