Головне свято держави об’єднало всі куточки нашої великої країни: військові паради у Києві й Одесі за важливістю співмірні з мирними демонстраціями у визволених Сєверодонецьку і Слов’янську.
Київ. Нові БТРи і зведений батальйон АТО
«Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була…» Цими вкрай актуальними сьогодні словами українського поета Павла Тичини звернувся до українців у День Незалежності Президент Петро Порошенко. Уперше ми відзначали річницю свого утвердження в умовах відстоювання права на власний вибір. Події останніх місяців вже нікому не дадуть змоги казати, що незалежність далася українцям легко.
Сучасній українській незалежності 23, однак уперше почуття особливо гострі. Коли підіймається Держаний прапор і звучить Державний гімн, сльози гордості навертаються на очі навіть у найстійкіших. Уперше головними на відновленому і ледь не задискутованому на предмет доцільності військовому параді були зведений загін із зони АТО, прикордонники і хлопці в інвалідних візках, які приїхали прямо зі шпиталю. Їх сердешний Майдан зустрічав так, що, без сумніву, було чути в Московії.
Україна більше ніколи не відзначатиме день захисника Вітчизни за календарем чужої держави, наголошує Президент України Петро Порошенко.
«За останні 6 місяців у важких виснажливих боях народилося нове українське військо. Воно сильне не лише зброєю та хистом, а й потужним патріотичним духом. Словосполучення «захисник Вітчизни» перестало бути абстрактним ритуальним висловом. Воно наповнилося конкретним змістом», — зазначив він.
«У багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я наголошую, Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!», — заявив Порошенко.
Він наголосив, що українські воїни щодня тепер демонструють «мужність та героїзм, відвагу та самопожертву, відчайдушність та бойове братерство».
«Наші Збройні сили, Національна гвардія, прикордонна служба, добровольчі батальйони заслужено успадкували військову славу давньоукраїнських князівських дружин і Війська Запорозького, українських січових стрільців і вояків Української повстанської армії, армії Української Народної Республіки і українців, які під час Другої світової війни захищали Україну в лавах Червоної армії», — сказав Президент.
«Правду про звитягу учасників Антитерористичної операції золотими літерами закарбують в українську військову історію», — вважає Петро Порошенко.
Урочистим маршем пройшли парадні розрахунки батальйону учасників Антитерористичної операції, роти почесної варти, Київського військового ліцею імені Івана Богуна, Національного університету оборони імені Івана Черняховського, окремого полку Президента України, Харківського університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, зведеного парадного батальйону Військово-Морських сил України, Військового інституту телекомунікації та інформатизації, слухачів Національної академії внутрішніх справ України, Національного університету цивільного захисту, Прикордонних військ України.
Також Хрещатиком пройшла колона військової техніки, яка одразу відправиться в зону проведення Антитерористичної операції. Зокрема участь у параді взяли бронетранспортери виробництва Кременчуцького автозаводу «КрАЗ Когуар», українські бронетранспортери БТР 3Є, розроблений Харківським заводом імені Малишева БТР 4Є, зразки ПЗРК «Ігла», протитанкові гармати, реактивні системи залпового вогню «Смерч», зенітно-ракетні комплекси «Оса».
Те, що наша нова військова техніка з Майдана вирушає на схід, дає почуття впевненості, що ми відроджуємо міць армії і готові заради такого важливого тепер заліза затягти пояси.
Ця техніка має допомогти нашим хлопцям у неоголошеній війні, у нашій вітчизняній-2014, аби якомога рідше звучала тужлива «Пливе кача»…
Україна вистоїть, переможе і загартується. А Імперія Зла приречена на поразку. Це об’єктивний історичний процес.
Одеса. Парад надії на відродження
ФЛОТ. Парад Військово-Морських сил України в Одесі пройшов в умовах щільного дощу та шторму. Святковий захід став певним випробуванням для українських моряків, а заодно й для тих одеситів, що вийшли на узбережжя пляжу Ланжерон, аби пересвідчитися у боєздатності українського флоту.
За іронією долі сильна злива розпочалася практично одночасно з парадом і припинилася невдовзі після його завершення. Однак вона не вплинула на програму — відмовилися лише від десантування парашутистів. Натомість одеситам, котрі вимокли до нитки, показали і «бій з піратами», і «затримання порушників кордону», і «проводку корабля за тралами». Чи не найвидовищнішим моментом стала посадка гелікоптера Ка-27 на палубу фрегата «Гетьман Сагайдачний», що перебував у русі. Загалом у параді взяли участь понад 20 суден ВМС та Держприкордонслужби. Були тут і салюти, і фонтани, і чисельні вітання, переказані одеситам та гостям міста з борту кораблів мовою сигнальних прапорців.
Вітання українці почули тут і з вуст Президента України Петра Порошенка. Саме Головнокомандувач приймав парад Військово-Морських сил. І саме через це парад перенесли з вранішньої пори на обідню. Глава держави підкреслив, що запорукою відродження й слави ВМС України стане не лише їхнє технічне переоснащення: «Головним в цьому є справжній український патріотичний бойових дух». Саме його, на думку Президента, продемонстрували українські моряки, коли «попри переважаючі сили супротивника, витримали його шалений тиск та не скорилися під час агресії в Криму».
«Україна ніколи не забуде дій екіпажу тральщика «Черкаси», що до останнього маневрував та боронив свій корабель в бухті Донузлав, — запевнив Петро Порошенко. — До підручників військової історії обов’язково впишуть і героїчний вчинок підрозділу авіаторів під командуванням полковника Мамчура. Разом з Військово-Морськими силами, виконуючи завдання з охорони морського простору, вони в аеропорту Бельбек без зброї під синьо-жовтим стягом рушили на загарбників, з мужнім поглядом в очах, співаючи гімн України. Такі самі безстрашні, як українські козаки, які на човнах-чайках перетинали Чорне море».
Президент підкреслив, що «Україна була, є і буде морською державою», а Одеса — її морською столицею. «У вас базується не лише торговий, а й військовий флот нашої держави, — зауважив він, звертаючись до одеситів. — Це гарантує нам економічний розвиток і мирне життя». Згадка про торговий флот, либонь, теж стосується перспектив та сподівань на відродження, адже відомо, що цю галузь економіки було зруйновано ще у перші роки Незалежності. Втім, і тут немає нічого незворотного для стабільної держави та відповідальних громадян.
Президент був приємно вражений численними виявами патріотизму з боку одеських громадян: «Скільки в Одесі сьогодні патріотів, скільки прапорів!» Глава держави сказав, що в тому, що бойовики й сепаратисти не змогли розпалити в Одесі полум’я війни, — заслуга одеситів, спокійних, урівноважених і мудрих людей. Він подякував городянам за їхню виважену позицію і від душі привітав Одесу із 220-річчям, котре місто відзначатиме 2 вересня.
Cєверодонецьк. Щире обличчя свята
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Велопробіг «За єдину Україну!» у Сєверодонецьку відкрив 6-річний Максимко Туркевич. І ніхто з дорослих велогонщиків не намагався обігнати малого у вишиванці. Учасники велопробігу спочатку вишикувалися на площі у фігуру тризуба. До вечора городяни у вишиванках пронесли 40-метровий прапор з площі Радянської, де напередодні Дня Незалежності повалили пам’ятник Леніну. На високому постаменті нині майорить синьо-жовтий стяг. Тут нескінченною чергою шикується молодь — фотографуються, щоб зберегти пам’ять про свято. Змінилися часи, еліти і топоніміка.
У Кремінній кам’яний Ілліч зустрічав свято розфарбованим у кольори національного прапора, а в Старобільську український прапор пов’язали на шию. Схоже, дні радянських ідолів на українській території Луганщини таки полічені. Напередодні свята у центрі Рубіжного з’явився один із найбільших нині на Луганщині український прапор — 8 на 3 метри. Взагалі всі великі міста краю заполонила державна символіка. Це тренд звільненої території. Уповноважений з питань мирного врегулювання ситуації в Луганській та Донецькій областях Ірина Геращенко, яка побувала тут напередодні, зізналася, що «стільки української символіки, як тепер, не завжди побачиш навіть у Чернігові».
Рідний прапор несли (як у Сєверодонецьку), піднімали над містом (як у Лисичанську), розгортали на «мості дружби» Сєверодонецька та Рубіжного через зруйнований перехід на річці Боровій. Усі заходи свята були геть позбавлені офіціозу, продумувалися і виконувалися щиро. «У нас давно не було змоги виставити свої роботи! — щиро радіє учасниця виставки майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, керівник клубу любителів вишивання «Червона ниточка» Валентина Белянська. — Зазвичай наприкінці літа ми брали участь в обласних виставках-конкурсах, а цього року все почалося і закінчилося різдвяними «зустрічами». До 75-річчя рідного Сєверодонецька ми вишили разом 9-метровий рушник. Нині ж мали святкувати 80-річчя нашого міста, і в нас були величезні плани. Тепер, повертаючись до нормального життя, ми свої ідеї обов’язково втілимо. Ви навіть не уявляєте, скільки городян вишивають рушники, сорочки, картини. Але всі кажуть, що ніколи у вишивку не впишуть події останніх місяців, бо рушники — це обереги. Оберіг не може нести пам’ять про зло. Їх створюють на щастя і для захисту рідних, близьких, родини!»
Так, свято у визволених містах Луганщини цього року відбулося під охороною. Але я помітила, як молодий хлопчина з автоматом, боєць одного з батальйонів, купив у бабусі на розі двох вулиць букет яскравих айстр і попрямував до площі, де співали Гімн, бавили дітей іграми та виставляли сувеніри народних майстрів. Напевно, буде побачення з дівчиною. Адже, безумовно, життя триває і любов перемагає!
ФОТОФАКТ ІЗ СЛОВ’ЯНСЬКА
ЩАСЛИВІ, БО ВІЛЬНІ. 24 серпня в Слов’янську зібралося багато людей, які пройшли центральнимивулицями святковою ходою під українськими прапорами. На урочистому мітингу слово надали не тільки керівникам громадських та політичних організацій, а й усім бажаючим. Дякували українській армії за звільнення, говорили про необхідність змін у владі, про єдність, читали вірші — відомих поетів і власні, закликали здавати кров для українських військових, молилися разом за Україну і хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих за Незалежність України — військових та цивільних. Відзначили, що цьогоріч свято зі сльозами на очах, тому що поруч тривають бойові дії.
Після мітингу присутні поклали квіти до пам’ятника Шевченкові. За словами однієї з виступаючих, ці квіти — Тарасові, який вчив нас, як треба у правді за волю і долю боротися, повідомляє офіційний сайт Слов’янської міськради.
Матеріали підготували Оксана ГОЛОВКО, Олена ОСОБОВА, Іван ШЕВЧУК, «Урядовий кур’єр»