ПРІОРИТЕТ
Модернізацію музейної галузі Міністерство культуривважає першочерговим завданням
Міністр культури
Михайло КУЛИНЯК
Головна проблема музейної сфери в сучасній Україні полягає в тому, що державні та комунальні музейні заклади, а також процеси, які забезпечують їхню роботу (зокрема реставрація, підготовка кадрів, нормативно-методичний супровід), багато в чому продовжують рухатися за пострадянською інерцією. Водночас ситуація навколо музеїв кардинально змінилася. Середовище, в якому діють музеї, стало конкурентним. З’явилися нові гравці, що змагаються за увагу публіки. Виникли суспільні відносини, яких раніше не було. Змінилася роль держави, яка не претендує на тотальний контроль за всіма аспектами музейної роботи. Змінилися можливості держави, виникла потреба залучати позабюджетні ресурси.
Зміни диктує сучасність
Тому наше завдання сьогодні — створити умови для розвитку музейної галузі відповідно до викликів сучасності та тенденцій розвитку музейної роботи у майбутньому. Музеї повинні залишатися актуальними, впливовими у світі, який постійно змінюється.
Міністерство культури розробляє комплекс заходів, спрямованих на модернізацію музейної системи нашої держави. Існує дві важливі відмінності цієї роботи порівняно з тим, що робилося в попередні роки: вона торкатиметься не тільки мережі державних та комунальних музейних закладів, а й всієї сукупності відносин у сфері збереження, вивчення, популяризації музейних зібрань, у яких задіяні не тільки власне музеї, а й дотичні державні, громадські та комерційні інституції; буде якісно підвищено роль суспільства і суспільних інституцій у музейній справі. Всю роботу Мінкультури проводитиме в тісній співпраці з музейною спільнотою, громадськими музейними організаціями.
Перші кроки в цьому напрямку ми зробили півроку тому — після завершення реорганізації відомства та переведення у підпорядкування міністерства низки заповідників.
Відповідно до Закону «Про музеї та музейну справу» при Мінкультури створено Музейну раду. Ми розраховуємо на те, що цей орган буде дієвим і займатиметься не тільки стратегічними, а й прикладними питаннями розвитку музейної системи. Також очікуємо ініціативи з боку музейної спільноти.
Нині на порядку денному стоять такі питання: підготовка експертів для митної служби з метою недопущення порушень законодавства у сфері ввезення та вивезення культурних цінностей; посилення контролю за обігом та використанням детекторів металу для посилення боротьби з так званими «чорними археологами», які знищують пам’ятки. Це буде спільна робота з Інститутом археології Національної академії наук та іншими відомствами. Пропозиції щодо впорядкування використання в Україні детекторів металу вже підготовлені.
Сьогодні ми маємо кілька результатів своєї піврічної роботи: впродовж грудня 2011 року — лютого 2012 року спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень проведено низку досліджень, «круглих столів» з музейними фахівцями. Визначено головні завдання і проблеми, які стоять перед музейною системою.
Керуючись рекомендаціями музейної спільноти, на базі Українського центру культурних досліджень розпочалося створення Національного центру музейної справи, який здійснюватиме постійний нормативний та науково-методичний супровід музейної роботи. Формальності ще тривають, але група фахівців уже зібрана і працює.
Основні орієнтири — в програмних документах
Відповідно до пропозицій музейних фахівців міністерство розпочало розробку Державної цільової програми розвитку музейної справи на період до 2018 року. В цьому документі будуть закладені головні кроки, спрямовані на модернізацію музейної системи.
Серед ключових аспектів, на які спрямовуватимуться зусилля, зокрема передбачено перехід до нормативної бази прямої дії. Тобто ухвалені рішення, передусім закони, одразу повинні впливати на ситуацію. Нині підзаконні акти, якими фактично забезпечується реалізація положень законодавства, можуть не ухвалюватися роками. Відповідно, закони приймаються в одних умовах, а починають діяти в інших, що знижує їхню ефективність.
Не менш нагальне завдання — розблокування недержавних джерел розвитку музейної справи. Держава має забезпечити стимули для громадських та комерційних інституцій, щоб залучити їхні ресурси для підтримки музеїв. Це стосується не тільки спонсорства і меценатства, а й роботи з приватними колекціонерами, установами, що зберігають недержавну частину Музейного фонду, волонтерами, мережами «Друзів музеїв», туристичною галуззю тощо. Потрібно створити стимули і для самих музеїв, щоб вони активніше працювали над залученням позабюджетних ресурсів.
Окремим рядком буде передбачено державну підтримку музейних проектів на конкурсних засадах шляхом надання грантів. Це стосується і виставкових, і видавничих, і наукових проектів.
Слід також відзначити кілька конкретних моментів розробки Державної цільової програми.
На сьогодні відповідно до Закону «Про державні цільові програми» підготовлено проект Концепції державної цільової програми розвитку музейної справи на період до 2018 року. Цей загальний документ, де зазначені основні орієнтири програми, створений у процесі консультацій з музейними фахівцями з урахуванням пропозицій, які були зібрані під час спільної роботи з Національним інститутом стратегічних досліджень.
З початку вересня цього року розпочинається грунтовне дослідження стану музейної системи. Фактично вперше за роки незалежності буде вивчено ввесь спектр музейної проблематики у масштабах країни. Всі музеї до районного рівня отримають відповідну анкету. Дослідження триватиме два місяці, зібрану інформацію буде покладено в основу докладного проекту Державної програми, в якому вже потрібно зазначати конкретні заходи і цифри.
Серед головних пріоритетів, на які буде спрямовано Державну цільову програму в наступні п’ять років, відзначу такі:
— захист майнових комплексів музейних установ, розв’язання проблем з належним оформленням майнових прав на земельні ділянки та приміщення. Фактично музеї часто стають об’єктами зазіхань різних ділків (як наслідок — тривалі судові процеси). Також є питання до місцевої влади, яка не завжди сприяє музеям в оформленні документів;
— поліпшення умов зберігання музейних зібрань. Цей блок стосується і загального стану приміщень, і забезпечення систем охорони, і конкретно — стану фондосховищ, встановлення відповідного обладнання для підтримки температурно-вологісного режиму, боротьби з ураженнями тощо;
— розвиток реставраційної галузі. Зокрема передбачається забезпечити новим приміщенням Національний науково-дослідний реставраційний центр, зміцнити його регіональні філії за рахунок закупівлі сучасного обладнання та реактивів; створити систему підготовки реставраторів в Україні, розширити співпрацю із зарубіжними партнерами у тих питаннях, які ми не можемо вирішити самостійно;
— підготовка кадрів для музеїв (щоб не відбулося різкої зміни поколінь, внаслідок чого може бути втрачено накопичені знання і досвід);
— упровадження електронного обліку музейних пам’яток (встановлення державних стандартів обліку, комплектування музеїв технічними засобами та програмним забезпеченням);
— активізація обміну виставками між музеями різних регіонів. Це важливий пріоритет в контексті популяризації музейної історико-культурної спадщини і підвищення обізнаності жителів різних регіонів про культурне різноманіття країни;
— створення циклу науково-методичних, презентаційних галузевих заходів. Зокрема планується регулярно (трирічний цикл) проводити всеукраїнський музейний фестиваль, фестиваль дитячих музейних програм, виставку музейного обладнання, технічного та інформаційного забезпечення. Поряд з цим буде запроваджено систему щорічних конференцій і семінарів з окремих аспектів музейної діяльності: фондово-облікової роботи, реставраційної справи, роботи з публікою тощо;
— розвиток музейної мережі. Це стосується, зокрема, активізації роботи науково-технічних та природничих музеїв, створення нових музеїв;
— підвищення статусу музейної професії (у тому числі і за рахунок покращення державного фінансування та підвищення заробітної плати музейних фахівців).
Важливою подією у вирішенні питання консолідації музейного середовища має стати Національний музейний форум України, запланований на 13 грудня цього року.
Користуючись нагодою, хочу проінформувати наших читачів, що важливим проривом щодо міжнародного позиціонування української культурної спадщини має стати монографічна виставка видатного українського скульптора епохи бароко Іоанна-Георга Пінзеля в найбільшому музеї світу — Луврі. Виставка триватиме з 21 листопада цього року до 28 лютого 2013-го.