Директор Українського
гідрометеорологічного центру МНС
Микола КУЛЬБІДА
Сонячно і тепло; дощ із вітром; штормове попередження; хуртовини та сильні морози — на ці короткі та зрозумілі повідомлення на радіо, телебаченні чи в газетах звертаєш увагу щодня. Прогноз погоди вже давно став невід’ємною частиною інформаційного простору. Це те, що допомагає обрати потрібний одяг, спланувати робочий день, своєчасно та належним чином підготуватися до удару природної стихії, запобігти пошкодженню майна, а іноді й врятувати життя.
За кожним таким повідомленням — важка та копітка праця, успіхи й негаразди. 19 листопада в Україні відзначається День працівників гідрометеорологічної служби. Про її проблеми та перспективи розвитку напередодні професійного свята «УК» розповів директор Українського гідрометеорологічного центру МНС Микола КУЛЬБІДА.
— Миколо Івановичу, роботу прогнозистів ви очолюєте тривалий час. Що можна записати до активів гідрометслужби за часи незалежності України?
— Головне досягнення Українського гідрометеорологічного центру — це те, що за складних часів, особливо в 1990-х роках, коли багато галузей економіки практично розвалилися, гідрометеорологічна служба збереглася. Це стосується і кількісної, і якісної, й кадрової складової. У ті тяжкі часи зберегти службу багато чого коштувало. За умов мізерного фінансування, неможливості забезпечення приладами та обладнанням, із зарплатнею, що зовсім не відповідала обсягам і важливості виконуваних робіт, не було закрито жодної метеорологічної станції, жодного поста.
А з початку двотисячних років ми почали переходити на нові технології збирання, опрацювання й передачі інформації. Було створено сучасну телекомунікаційну систему, до якої під’єднані всі центри української гідрометеорологічної служби, станції та пости. Нині ця система дає змогу отримувати практично в он-лайн режимі оперативну інформацію стосовно погоди, гідрологічного режиму річок, водосховищ, морських акваторій, стану і розвитку сільськогосподарських культур, хімічного забруднення атмосфери, води, ∂рунтів, радіаційного моніторингу. Також розроблено багато автоматизованих робочих місць спеціалістів різного профілю: синоптиків, гідрологів, агрометеорологів.
Істотно поліпшилися умови праці для синоптиків і завдяки отриманню модельних розрахунків від провідних європейських метеорологічних служб, а також від національної служби погоди США. І нині наш синоптик забезпечений інформацією на такому самому рівні, що і європейський. Це також велике досягнення, бо, маючи достатньо високий кваліфікаційний рівень, наші спеціалісти отримали умови для створення якісних продуктів. За тих часів це був великий прорив.
Також багато уваги приділяли технічному переоснащенню гідрометеорологічних станцій та постів у гірських і передгірських районах Карпат. На всіх цих об’єктах автоматизовані комплекси. Частково вони належать Державному агентству водних ресурсів, але все це працює як єдина система спостереження за річками та попередження паводків. Та на сьогодні цього явно не достатньо, адже таку роботу слід проводити у всіх регіонах України.
Якісний прогноз — і ви готові до будь-яких примх природи. Фото з сайту st.gdefon.ru
— Які ще проблеми нині турбують гідрометеорологів?
— Одна з найголовніших — це надзвичайно низький рівень заробітної плати, що в середньому по всіх організаціях гідрометеорологічної служби становить близько 2000 грн. Це створює труднощі з пошуком кваліфікованих кадрів. Без підвищення заробітної плати хоча б у два рази ми скоро матимемо дуже серйозні кадрові проблеми.
А ще турбує брак коштів на технічне й технологічне переоснащення. За останні 20 років гроші на ці потреби практично не виділяли. А те переоснащення, що роблять, здійснене за рахунок коштів, які ми заробляємо, надаючи платні послуги. Але цих коштів дуже мало, а фінансування з бюджету навіть не покриває всіх витрат на утримання служби. Наприклад, 2012 року нам на енергоносії та комунальні послуги передбачено лише 57% потреб.
Крім того, є проблема й управління у сфері гідрометеорології. Відповідно до законодавства, керувати нею має спеціальний уповноважений орган. На жаль, такого органу у зв’язку з адміністративною реформою немає, і ці функції виконує МНС.
— А чому створення такого органу є принциповим?
— По-перше, гідрометеорологічна служба за своїм призначенням не може бути відомчою. Вона має загальнодержавне значення і займається інформаційним забезпеченням без винятку всіх галузей економіки та сільського господарства.
По-друге, Україна з 1949 року є членом Всесвітньої метеорологічної організації, і рішенням Президента призначається постійний представник нашої держави при цій організації. Згідно з конвенцією ВМО, таким представником може бути виключно керівник національної гідрометеорологічної служби. Якщо такої служби на національному рівні немає, то призначення, наприклад, директора Українського гідрометеорологічного центру постійним представником суперечить конвенції ВМО.
Ця ситуація також не сприяє поліпшенню міжнародного іміджу України, бо навіть так звані «карликові» країни представлені у ВМО на державному рівні. Аналогів нашої ситуації у світі практично немає.
Я вважаю, що цю помилку треба виправляти. Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до низки законів, зокрема й того, що стосується гідрометеорологічної діяльності. Так, визначено, що в цій сфері мають бути два органи. Перший формуватиме державну політику в гідрометеорологічній галузі, і цю функцію має виконувати міністерство, під егідою якого ми працюватимемо. Другий орган — повноцінна Державна гідрометеорологічна служба, яка реалізовуватиме державну політику. Підписання Президентом цього закону створить необхідне законодавче підгрунтя для функціонування гідрометеорологічної служби відповідно до світових вимог та стандартів. У цьому напрямку ми налаштовані оптимістично.
— Якщо питання в управлінській сфері практично вирішене, то як бути з рештою проблем?
— Вважаю, що проблеми зарплатні та фінансового забезпечення гідрометеорологічної служби мають наполегливо та предметно розв’язуватися на рівні уряду. А ось питання переоснащення і технічної модернізації ми робимо спроби вирішувати іншими шляхами.
Остання наша пропозиція, озвучена на засіданні Державної комісії з питань техногенної та екологічної безпеки, полягає у можливості отримання кредиту Світового банку під модернізацію гідрометеорологічної служби розміром 52 млн доларів США. Такий шлях пройшли вже всі центральноєвропейські країни, а також Росія. Нині цим шляхом іде Молдова. Зрозуміло, що від наших сусідів, які активно піднімаються на технічному і технологічному рівні, ми відставати не можемо.
Проект щодо отримання кредиту підтриманий МНС і має розуміння в Мінекономрозвитку та Мінфіні. Сподіваємося, що протягом 2013 року ми вже предметно підійдемо до цього питання.
— На які напрямки плануєте спрямувати кредитні кошти? Кілька разів ви казали про необхідність придбання суперкомп’ютера…
— Будь-яка гідрометеорологічна служба потребує потужних комп’ютерних можливостей приймання та обробки величезних масивів інформації для моделювання стану атмосфери, річок тощо. Це завдання може бути вирішене лише на основі сучасного комп’ютера з величезною продуктивністю.
Це дасть змогу істотно поліпшити якість гідрометеорологічного прогнозування з точки зору деталізації прогнозів у часі та просторі. Буде можливість оцінювати й прогнозувати стан погодних умов не по регіонах, а точково. Сподіваюся, що й це питання за допомогою кредиту буде успішно вирішене.
Крім того, заплановане повне переоснащення всіх метеорологічних станцій, яких у нас 187, та гідрологічних постів, яких у нас 450, а також створення сучасної телекомунікаційної мережі, побудованої на інтернет-ресурсах, серверах даних, центральних те регіональних баз даних. З одного боку, це поліпшить аналіз та обробку інформації нашими фахівцями, а з другого — створить хороші можливості для отримання інформації нашими споживачами, якими є органи державної влади, міністерства, відомства, установи галузей економіки різних форм власності.
— Але ж, напевно, головний споживач — це населення?
— Населення отримує прогнози через засоби масової інформації, яких нині дуже багато. Щоправда, не завадило б навести лад і в інформаційному просторі. Маю на увазі подачу інформації про погоду. Нині Інтернет дає змогу отримати з різних джерел надзвичайно велику кількість прогнозів, які відрізняються один від одного. Подивіться наше телебачення: на різних каналах ми маємо прогнози погоди, які не відповідають ані реаліям, ані збігаються один з одним. А це вже не інформування, а скорше дезінформування наших громадян.
Люди мають право на отримання якісної метеорологічної інформації. Наше спільне із ЗМІ завдання — розв’язати цю проблему. Що говорити, коли навіть популярні загальнодержавні телеканали не послуговуються нашими даними.
Тут треба розуміти, що найякісніший прогноз може створити лише національна метеорологічна служба. Прогнози, складені для території України, скажімо, в Америці, — суто математичний розрахунок, який не враховує багатьох місцевих факторів. Тому він не може бути точним і правдивим.
— А чи не могли б ви розповісти нашим читачам, якою буде цьогорічна зима? Хоча б приблизно.
— Нічого нового тут придумати не можна. Ми повинні розуміти: якщо за останні 20 років у нас було 18 теплих зим, то ймовірність холодної зими дуже незначна. Саме тому можемо говорити про ймовірність теплої зими на 99%.
Але це абсолютно не виключає холодних періодів на тлі загальної теплої погоди. Коли вони будуть, спрогнозувати неможливо, але вони обов’язково будуть. До того ж можливі досить жорсткі похолодання — з перепадами температур і в 15, і в 20, і навіть у 30 градусів. Щодо режиму опадів, то, найімовірніше, сніговий покрив буде не стійким — сніг випадатиме і швидко танутиме. А ось дощі неминучі.
ДОСЬЄ «УК»
Микола КУЛЬБІДА. Народився 22 травня 1955 року в селі Северинівка Таращанського району Київської області. 1977 року закінчив Київський національний університет імені Т. Шевченка за спеціальністю «метеорологія». З 1977 р. працював інженером-синоптиком відділу метеорологічних прогнозів Українського бюро погоди. З 1983 р. — старший інженер відділу метеорологічних прогнозів, а з 1988 р. — головний синоптик Укргідрометцентру. З 1992 р. — керівник Укргідрометцентру. Кандидат географічних наук.
ВІТАННЯ
Працівникам гідрометеорологічної служби
Шановні гідрометеорологи!
Вітаю Вас із професійним святом.
Практично жодна галузь економіки не може функціонувати без якісних прогнозів і своєчасних попереджень гідрометеорологічної служби.
Тому інформація про поточні та прогнозовані природні явища, забруднення навколишнього середовища є надзвичайно важливою для забезпечення соціально-економічного розвитку і безпеки держави.
Вірю, що Ви й надалі будете з високою відповідальністю виконувати свої професійні обов’язки та завдання.
Бажаю Вам і Вашим родинам міцного здоров’я, щастя, благополуччя, нових здобутків на благо України.
Прем’єр-міністр України Микола Азаров