Ми вже звикли до лідерства України в експорті зерна. Та й загалом значущість сільгосппродукції на міжнародному ринку зростає, а це стимулює вітчизняних аграріїв нарощувати обсяги її виробництва. У цьому сенсі цікаво дізнатися плани аграрної Вінниччини, яка за підсумками минулого року посіла перше місце в країні за обсягами виробництва валової сільгосппродукції. Про тенденції в галузі наша розмова з начальником департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Миколою НЕЇЛИКОМ.
— Миколо Миколайовичу, торік питома вага області в загальнодержавному виробництві сільгосппродукції зросла і становить 7,4%. А хлібороби зібрали рекордний урожай — 5,1 мільйона тонн зерна. Завдяки чому тенденція до зростання стійка?
— Із 2011 року разом з науковцями ми провели велику роботу, проаналізувавши ситуацію у кожному районі, у кожному господарстві, й надали аграріям рекомендації. Також вивели з «тіні» майже 60 тисяч гектарів ріллі, які не були в обліку. Нині наші селяни грошей на вітер не кидають, а працюють на запланований урожай.
Якщо за 100 відсотків взяти чинники, які позначаються на врожайності, то 30 відсотків залежить від погодних умов, по 15 — від системи обробітку, якості насіння, системи удобрення, захисту рослин і приблизно 10 відсотків залишається на непередбачувані обставини. За нашими рекомендаціями тепер аграрії сіють насінням, не нижчим другої репродукції, яке має потужну енергію до проростання. У багатьох господарствах стало правилом приорювати пожнивні стебла рослин задля покращення родючості ∂рунтів. Результат дало і те, що збільшили площі під соєю, яка є добрим попередником та збагачує грунт азотом.
На жаль, ще не до всіх наших рекомендацій дослухаються. Так, холдинги кажуть, що вони займаються новітніми технологіями, але ми також наголошуємо на тому, що землю треба орати, щоб вона відпочила і дала добру віддачу.
Торік порівняно з позаминулим роком приріст виробництва у рослинницькій галузі становив майже 14%. Однак потенціал області не вичерпано.
— Чи зміниться цього року структура посівів?
— Розширили поле під озимими зерновими та озимим ріпаком. Була тривога, коли на безсніжні поля прийшли морози, та нині посіви перебувають у нормальному стані.
Цього року в області під зерновими і бобовими культурами буде зайнято 890 тисяч гектарів, зокрема 460 тисяч посіємо навесні. Оскільки на 50 тисяч гектарів збільшили озимих зернових, то зменшимо поле під ярою пшеницею. Також менше посіємо соняшнику, але збільшимо сої, яка є високорентабельною культурою. До речі, використовуємо її ранні гібриди, щоб своєчасно звільняти площу під посів озимих. У попередніх обсягах залишаться кукурудза на зерно, овочі й кормові культури (тут до ста тисяч гектарів розширимо поле під багаторічними травами — це високоякісний корм і добрий попередник).
За даними з районів, під цукрові буряки відведено 57 тисяч гектарів, що трохи менше, ніж було торік.
— Як розпорядилися врожаєм зерна і чи мали аграрії змогу продати його за доброю ціною?
— У Європі товаровиробники наперед знають, за якою ціною продадуть новий урожай. А в нас у період жнив ціна падає. Тому вертикальні інтегровані структури і сільгосппідприємства значної уваги надають розвитку елеваторної інфраструктури. Якщо у жнива за тонну пшениці давали 1,8—2 тисячі гривень, то тепер 3—3,5 тисячі. Нині в області потужності елеваторів дають змогу одночасно зберігати майже 3 мільйони тонн зерна. Умовно — це весь урожай ранніх зернових та ще у значних обсягах кукурудза.
Торік вінницькі аграрії зібрали 1,6 мільйона тонн зерна озимої пшениці. Однак через те, що у липні пройшли рясні дощі, половина його — фуражне. Та це не позначається на продовольчій безпеці, а потреба тваринницької галузі становить мільйон тонн зерна.
— Які тенденції у тваринницькій галузі?
— Тут темпи приросту обсягів виробництва становлять 19%. Із плюсом спрацювали з усіх позицій. Область посідає перше місце в Україні за чисельністю поголів’я ВРХ (зокрема корів) і виробництва молока, а м’яса — друге.
На зимовий період кормів заготовили більше, ніж потрібно. У господарствах ретельно займаються племінною справою, завозять високопродуктивний молодняк з-за кордону тощо. Було б добре, якби діяла програма щодо збереження молодняку, бо бачимо, що у населення чисельність корів зменшується.
— Ідуть гроші в АПК?
— Аграрний ринок Вінниччини привабливий. На кінець минулого року позитивне сальдо з експорту продукції АПК області становило понад 308 мільйонів доларів США. А капітальних інвестицій у сільське господарство за 11 місяців минулого року вкладено 879 мільйонів гривень. Збудували 5 нових елеваторів, фруктосховище, третю чергу молочного комплексу в селі Нападівка, реконструювали 12 молочнотоварних ферм, ферму з відгодівлі ВРХ та 6 свинокомплексів, триває будівництво найбільшого в Європі птахокомплексу «Вінницький бройлер». Торік порівняно з позаминулим роком вкладення в основний капітал зросли на 200 мільйонів гривень. А зарплата селян збільшилася на 8%.
Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Микола НЕЇЛИК. Народився у 1958 році в райцентрі Тростянець на Вінниччині. Закінчив Уманський сільськогосподарський інститут, за спеціальністю вчений-агроном. Кандидат сільськогосподарських наук. З вересня 2011 р. — директор департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА.
А ТИМ ЧАСОМ
Земельні ділянки зробили «прозорими»
У Вінниці у відкритому доступі з’явився каталог із переліком вільних в області земельних ділянок сільгосппризначення, які можуть надати учасникам АТО. Каталог створено за участі всіх районних відділів Держземагентства в області та місцевих громад. Тепер учасники АТО можуть швидко (є окрема черга) і в зручних умовах обрати оптимальний варіант у певному районі та подати документи на оформлення ділянки.
«Такий прийом бійців проводять у «прозорому офісі» на проспекті Космонавтів. Та поступово ця послуга з’явиться й в інших тервідділеннях», — зазначила виконувач обов’язків начальника головного управління Держземагентства в області Тетяна Медвецька.
До речі, в області учасникам АТО вже виділено 1257 земельних ділянок загальною площею понад 563 гектари. Головне управління Держземагентства ухвалило накази про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо 940 ділянок для ведення індивідуального садівництва, 252 — для ведення особистого селянського господарства та 117 — для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Принагідно зауважимо, що в центрах адмінпослуг «прозорий офіс» цього року почали приймати документи щодо розпорядження землями сільгосппризначення поза межами населеного пункту. Так вдалося розв’язати проблему із великими чергами і значно поліпшити якість надання адмінпослуг громадянам. Це ще й протидія корупції, адже в центрах громадяни не мають безпосереднього контакту з виконавцем.