Невеликий славний Миргород продовжує дивувати своєю суспільно-політичною активністю. Його то визнають найкращим курортом світу з найцілющішими водою і грязями, то ставлять у приклад за пілотні проекти у галузі енергетики та житлово-комунального господарства.
Місто задіяне у майже двох десятках проектів тільки міжнародного рівня. Найвартісніший із них — проект USAID «Місцеві альтернативні джерела енергії м. Миргород» (20 мільйонів гривень) передбачає будівництво нової котельні та обладнання, що працюватиме на біосировині, та створення інфраструктури для збирання, переробки, зберігання палива. З початком опалювального сезону її вже введуть в експлуатацію.
Миргород претендує на звання велосипедного міста. За фінансової підтримки ЄС та Європейської федерації велосипедистів тут реалізують проект «Розвиток велотранспорту задля добробуту громад». Розроблено велоконцепцію Миргорода. Спільна ідея міської ради і велосипедистів міста — облаштувати відповідну інфраструктуру для користувачів такого виду транспорту. Про пріоритетні для розвитку міста галузі, серед яких курортна і туристично-рекреаційні, «УК» розповідає Миргородський міський голова Сергій СОЛОМАХА.
— Чи розвивається останнім часом у Миргороді фестивальний рух?
— Тільки цього року ми провели Всеукраїнський телевізійний дитячий фестиваль-конкурс «Соловейко України», обласний фестиваль дитячої та юнацької творчості «Миргородський квітограй», «В гостях у Гоголя», міжнародний шаховий турнір, фестиваль гітарного мистецтва «Мирград-2015», арт-фестиваль «Просто неба», другий український ковальський фестиваль ножових майстрів, приурочений світлій пам’яті знаного в Україні та за кордоном зброяра й засновника ковальських фестивалів Петра Федоряки. Він у перших лавах добровольців пішов захищати рідну землю від агресора і загинув 31 липня 2014 року, виконуючи громадянський обов’язок у зоні АТО.
— Сергію Павловичу, а як розбудовується миргородський курорт після визнання його кращою оздоровницею світу?
— Охочих співпрацювати з курортом побільшало. З візитами там побували делегації з Афганістану, ОАЕ, Китаю. Підприємство «Миргородкурорт» залишається одним із провідних у наповненні міської скарбниці. За перше півріччя обсяг реалізації санаторно-курортних послуг становив 54,3 мільйона гривень, що на 4,2% більше, ніж за відповідний період торік. Нестача соціальних путівок зменшила контингент таких відпочивальників, натоміть зросла кількість громадян, які власним коштом приїжджають на миргородський курорт.
— Ви сказали, що з Миргородом хочуть співпрацювати громади європейських міст.
— На сьогодні підтримуємо партнерські відносини із сімома європейськими містами: Маарду (Естонія), Згожелець (Польща), Рєчіца (Білорусь), Горна Оряховіца (Болгарія), Барбі (Німеччина), Єкабпілс (Латвія) та Мцхета (Грузія). До речі, офіційну угоду про співпрацю із грузинським містом підписали в цьому році.
Серед українських міст-побратимів — Новоград-Волинський та Хмільник. У межах партнерства обмінюємося делегаціями з ними. Нещодавно наші талановиті діти відпочивали два тижні у Польщі, а діти з родин учасників АТО — у Латвії. Всі витрати взяла на себе сторона, яка приймала. Витрати на дорогу та візи оформили за кошти міського бюджету.
— А чи вдається вам у цей непростий час залучати в економіку міста інвестиції, й на яку суму?
— У першому кварталі цього року освоїли 30,8 мільйона гривень капітальних інвестицій. Кошти вкладено у промислові об’єкти, заклади курортної, освітньої та комунальної галузей. Торік вдалося залучити 67,8 мільйона гривень інвестицій.
Досить високі темпи капіталовкладень населенням, здебільшого на будівництво житла та господарських споруд. Їх обсяги торік становили понад 10%. Окрім приватного капіталу, маємо змогу отримати кошти від участі у різноманітних проектах. Наприклад, проект «Створення спортивного майданчика «Екстрим» переміг в обласному конкурсі проектів розвитку територіальних громад. Він також отримав фінансування з обласного бюджету. Черговий проект Європейського Союзу та Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» покликані допомогти мешканцям у спільному управлінні їхніми багатоквартирними будинками. За умовами проекту передбачається 50% співфінансування робіт, а це 12 тисяч євро на одне ОСББ. Решту перекриває місто і власники квартир. Загальна вартість проекту — 3 мільйони гривень.
— Чому підготовкою до реконструкції мосту через річку Хорол у центрі Миргорода опікуються і обласна влада й уряд?
— Річ у тому, що ця споруда — головна транспортна артерія, що сполучає дві частини міста. Аварійний стан мосту змушує обмежувати швидкість руху на ньому та допустиму кількість транспортних засобів. Подальше руйнування об’єкта може призвести до його повного закриття. Нинішній стан мосту підвищує ризики дорожньо-транспортних пригод.
Тому не один рік ми намагалися відремонтувати цей об’єкт. І ось нарешті проект «Реконструкція мосту через річку Хорол» отримав право на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку. Вартість його — 19 мільйонів гривень. У міському бюджеті на ці потреби закладено 1,1 мільйона гривень. Решту буде дофінансовано з Державного фонду регіонального розвитку. Після проведення відповідних тендерних процедур уже в цьому році передбачено початок капітального ремонту мосту.
— А в якому стані миргородські дороги?
— Вони ще не європейського рівня, але й не найгірші в Україні. Щороку виконуємо капітальний та поточний ремонти. Щоб міськими дорогами, тротуарами, провулками і вулицями було комфортно пересуватися, підсипаємо їх щебенем і асфальтуємо. Для відновлення доріг та внутрішньобудинкових проїздів передбачено кошти з міської скарбниці. Перевиконання дохідної частини бюджету міста за шість місяців цього року на 13% дало змогу збільшити обсяги робіт, що передбачалися під час складання кошторисів програм. Цього року ремонтуємо навіть ті вулиці, що не бачили ремонту від часу прокладання.
— А як виконуєте програму «Питна вода Миргородщини», розраховану на період до 2020 року?
— У мікрорайонах уже працюють кіоски із реалізації питної води і бювети. Там піднята з надр вода проходить п’ять ступенів очищення. Профілактичні роботи тривають і на ОКВПВКГ «Миргородводоканал». Тут, на жаль, іще бувають аварійні ситуації на мережах, що створює водокористувачам тимчасові незручності.
Допомогти поліпшити централізоване водопостачання покликаний і українсько-швейцарський проект DESPRO. На умовах співфінансування буде збільшено протяжність централізованого водогону.
Хочу зазначити, що і самі жителі активно долучаються до участі у різних видах робіт. За пайової участі миргородців зроблено нові водогони у віддалених мікрорайонах. Підтримали містяни нашу ініціативу із встановлення приладів обліку тепла. Я ініціював розроблення спеціальної акційної програми щодо співфінансування робіт із встановлення у багатоквартирних будинках теплових лічильників. Згідно з нею, пайова участь власників квартир становить не більш як 200 гривень із квартири. Решту коштів дофінансує міський бюджет. За такої співпраці встановлено 23 теплові лічильники у житлових будинках, робота у цьому напрямку триває.
— Миргород — одне з небагатьох міст, якому вдалося залучити другий поспіль кредит НЕФКО (приблизно 1 мільйон гривень) на освітлення вулиць. За кошти першого — 1,8 мільйона гривень — було замінено вікна і двері на енергоефективні у двох навчальних закладах та встановлено індивідуальні теплові пункти.
— На проект «Зовнішнє освітлення м. Миргород» використано майже 972 тисячі гривень. Цим коштом на вулицях міста встановлено 438 енергоефективних світильників.
Ще один проект «Технічне переоснащення системи зовнішнього освітлення м. Миргород» з використанням високоефективних ламп та альтернативних джерел енергії реалізовано наприкінці минулого року у співпраці з проектом GIZ «Енергоефективність у громадах», громадською організацією «За нами майбутнє» та міською радою. На центральній вулиці встановлено LED- світильники, що працюють на сонячних батареях. Вони підсвічують пішохідні переходи.
— А як у місті проходить адміністративно-територіальна реформа?
— Ми першими звернулися до представників сільських громад із пропозицією приєднатися до міста і стати миргородською громадою. Десятьом сільським радам було направлено офіційні листи. Представники сільських рад Петрівців, Зубівки та Ярмаків ідею об’єднання підтримують, хоч і з пересторогами. Вони виникають через недостатню поінформованість людей про перспективи розвитку сільських територій після об’єднання.
Незрозумілим залишається питання щодо джерел наповнення місцевих бюджетів, якості надання адміністративних послуг, транспорту, повноважень старост тощо. У будь-якому разі місто налаштоване на співпрацю із сільськими громадами і готове надавати консультаційну допомогу для написання міжмуніципальних проектів для розв’язання проблем міських і сільських жителів, залучаючи до цього кошти, адже чимало державних коштів передбачено на реалізацію саме спільних проектів. Об’єднання гальмує тільки через те, що не вистачає наочних прикладів.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій СОЛОМАХА. Народився у травні 1961 року в селищі Комишня Миргородського району Полтавської області. Закінчив з відзнакою природничий факультет Полтавського педінституту імені В. Г. Короленка (учитель біології та хімії), факультет економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії (менеджер організацій). Має наукові праці з педагогіки, біології, методики викладання хімії.
Трудову діяльність розпочав у 1983 році у Червонозаводській середній школі №2 на посаді вчителя хімії та трудового навчання. 1985-го після служби в ЗС переїхав до Миргорода. Викладав хімію, працював заступником директора школи, заступником начальника відділу освіти міськради.
2002 року його призначено заступником Миргородського міського голови. З 31 жовтня 2010-го — Миргородський міський голова.