Світ нині прагне в побуті та на виробництві використовувати енергію біомаси, сонця, вітру, води й землі. Це по-господарськи, економічно вигідно, поліпшує екологічний стан та зміцнює енергетичну незалежність країни. І в нашій державі пріоритет національної політики в енергетичному секторі — заміщення викопних видів палива та імпортованих енергоносіїв відновлюваними джерелами енергії й альтернативними видами палива. На основі загальноукраїнської стратегії  кожна область  складає власні перспективні плани. На Вінниччині діє програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів до 2022 року, на виконання якої торік у грудні було презентовано наукове дослідження  енергетичного  потенціалу  біомаси в області. Тож що вже зроблено і які «теплі» можливості подільського краю, аналізує «Урядовий кур’єр».

Децентралізація — ключ до успіху

Село Северинівка Жмеринського району має природний газ, однак не використовує його в опалюванні громадських будівель.  Амбулаторію загальної практики сімейної медицини тут гріє рідна земля (тепловий насос) разом з електричним котлом. Сонячний колектор цілодобово забезпечує гарячою водою дитсадок.  Будинок культури і центр надання адміністративних послуг опалюють тріскою (у комунальному підприємстві є подрібнювач деревини). У школі, дитсадку та установах — теж твердопаливні котли, а самі приміщення термомодернізували. Енергоефективні проекти  громада здійснила завдяки залученням грантових коштів і місцевого бюджету.

Голова Северинівської об’єдна­ної територіальної громади Олександр Христюк запевнив, що місцеве паливо використовувати значно вигідніше, ніж природний газ.

«Кількість кочегарів збільшилася, люди працюють на заготівлі біомаси, але й за цих умов є економія коштів», — зазначив він.

Нині, за децентралізації, зекономлені кошти ніхто не забирає — вони залишаються у громаді. А створені нові робочі місця — це можливість конкретній  людині годувати сім’ю, плюс додаткові надходження до місцевого бюджету. У Северинівці посадили понад 3500 саджанців швидкорослої енергетичної верби, щоб і надалі послідовно заміщувати природний газ місцевим паливом.

Зауважимо, що Карта енергетичного потенціалу біомаси у Він­ницькій області, розроблена науково-технічним центром «Біомаса», — добрий помічник для територіальних громад. Дослідження містить  загальні дані про технічний потенціал біомаси в розрізі районів області й можливі ланцюги її використання, геодані про місцерозташування котельного обладнання бюджетних і комунальних установ, лісгоспів, сільськогосподарських підприємств, пелетних ліній, вільних земельних ділянок, які можна використовувати для вирощування енергетичних культур, садів (на яблуневій Вінниччині є сади по 200—600 гектарів, де після щорічного обрізування утворюється значна кількість деревинної біомаси).

Тож кожна об’єднана територіальна громада може бачити, що для неї перспективно:  енергетичні насадження, відходи сільськогосподарського виробництва чи поєднання різних видів біомаси.

«Фінансування бюджетних закладів передано на місця. Землю передають громадам. У них усі інструменти. Є фінансові ресурси, зацікавленість, бо це їхній бюджет. Тож власне паливо заготовляє власне комунальне підприємство і тепло виробляють на власних котельнях. Що коротша відстань транспортування сировини, то менша собівартість. Треба визначатися і працювати», — зазначив начальник відділу енергетики та енергозбереження департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури облдержадміністрації Іван Магдич.

Переробка біомаси на паливо для котельні стала буденним процесом. Фото з сайту vinnitsa.info

Вінниця запустить четверту котельню на біомасі

Бізнес швидко реагує на те, що позитивно позначається на  конкурентній спроможності продукції чи послуг. Людям треба дати інструменти. А ось котельні бюджетної й комунальної галузей — справа влади і громади.

Якщо 2010 року в цьому секторі на Вінниччини була 31 котельня на альтернативних видах палива, то тепер їх 442. А кількість газових котелень зменшилася майже наполовину.

Проривом у можливості використання біомаси стало введення в експлуатацію влітку 2016 року у  Вінниці котельні на трісках потужністю 5,2 МВт. Найпотужнішу котельню в Україні відкрив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який  багато зробив для рідного міста у питаннях енергоефективності та енергозбереження, працюючи міським головою.

У мікрорайоні Тяжилів її було збудовано в межах масштабного проекту, який здійснюють у місті за допомогою Швейцарської Конфедерації. Котельня забезпечує мікрорайон гарячою водою і теплом. Використання тріски як енергоносія значно зменшило паливну складову в собівартості виробництва тепла й дало змогу заощаджувати 2,3 мільйона кубічних метрів  природного газу на рік. Водночас у мікрорайоні було реконструйовано теплові мережі, встановлено  індивідуальні теплові пункти із системою автоматичного регулювання подачі теплоносія залежно від температури зовнішнього повітря, реконструйовано газову котельню (будь-який теплоносій маємо споживати ощадливо) тощо. У підсумку в рази зменшилися втрати тепла, поліпшилася якість надання послуг, підвищилася енергоефективність підприємства «Вінницяміськтеплоенерго» і міста загалом.

Тоді міський голова Сергій Моргунов зауважував, що в найближчих  планах міської влади — збільшити частку біомаси у виробництві тепла.

За інформацією начальника відділу енергетичного менеджменту профільного департаменту міської ради Вікторії Яворовенко, нині на комунальному підприємстві  «Вінницяміськтеплоенерго», яке забезпечує теплом понад 90% містян, працює на біо­масі три твердопаливні котельні. Збудовано четверту — на деревині (проводять пусконалагоджувальні роботи)  на вулиці Сергія Зулінського потужністю 3,3 МВт. Під час реконструкції системи теплозабезпечення цього мікрорайону теж використали комплексний підхід. Було замінено 8,8 кілометра теплових мереж, створено 68 ІТП, встановлено системи SCADA для автоматичного регулювання та контролю параметрів теплоносія тощо. Реалізація проекту дасть змогу на рік зменшити споживання природного газу на 3,4 мільйона кубічних метрів, а викиди СО2 — на 6,5 тисячі тонн.

Завдяки децентралізації та створенню виробництв значно зросли можливості міського бюджету. Протягом останніх років вінничани активно утеплюють школи й дитсадки, термомодернізують багатоповерхівки з допомогою державної програми та міської (30% кошти мешканців, а 70% — міського бюджету). Саме комплексний підхід дає бажаний результат.

Тож Вінниця, яка першою серед українських міст отримала європейську енергетичну відзнаку, створила якісну систему управління процесами з енерго­збереження та послідовно реалізовує комплекс заходів з підвищення енергоефективності.

Природний газ можна замістити

Лише торік на об’єктах спільної комунальної власності територіальних громад області проведено заходів з енергозбереження на суму понад 80 мільйонів гривень. При цьому економія паливно-енергетичних ресурсів становить майже 2 мільйони тонн умовного палива.

Потребу котелень області забезпечують сировиною 17 підприємств із виробництва твердого біо­палива, а також 33 лісогосподарські господарства. У підсумку торік спожито 781,9 мільйона кубічних метрів природного газу, що на 39,4 мільйона менше, ніж попереднього року. Бюджетні організації зменшили споживання на 3%, населення — на 6,5%, промисловість — на 13,4%. У період з 2016-го по 2018 рік загальне споживання природного газу в області зменшилося на 55,6 мільйона кубометрів, або на 7%, а  бюджетними організаціями — на 10%.

Вінниччина послідовно працює над питаннями енергоощадності та енергоефективності. Торік було здійснено такі заходи: комплексний енергоаудит у 50 закладах охорони здоров’я та освіти, запроваджено систему щоденного моніторингу споживання енергоресурсів у 110 бюджетних установах, на виконання розпорядження голови облдержадміністрації Валерія Коровія розроблено та затверджено положення про обласну систему енергетичного менеджменту.

Фахівці стверджують, що місцеві  відновлювані енергоресурси треба використовувати навіть за умови, що виробництво тепла з них коштувало б  дорожче, ніж з імпортного газу. Переведення котелень на біомасу не лише зменшує залежність від імпортованих енергоносіїв, а й сприяє економічному розвитку області. Зокрема розвивається ринок виробництва та споживання альтернативних видів палива, створюють робочі місця, збільшуються надходження до місцевих бюджетів.

Знайомлячись з обласною картою потенціалу біомаси,  звернув увагу, що протягом останніх років у рази зменшився експорт пелет і брикетів. Зробив висновок, що віт­чизняний ринок біомаси розвивається.

«Він перебуває на стадії формування. Нині актуальне питання — створити правову базу для цього ринку, ухвалити  законопроекти про аукціони біомаси, як у країнах Балтії. На Вінниччині достатньо запасів біомаси і виробників пелет, брикетів, тріски тощо. Є й попит. Однак треба допрацювати ланцюжок, який пов’яже заготівлю біомаси, її переробку і доставку», — сказав Іван Магдич.

Поки що не можемо похвалитися показником споживання енергоресурсів на одиницю опалюваної площі. Однак ще багато біомаси не використовуємо — гілля з обрізки садів та прочищення лісосмуг, качани і стебла кукурудзи тощо. Чимало є і вільних ділянок, щоб посадити енергетичні культури, а  вітчизняна промисловість виробляє сучасне обладнання для котелень. Тож є потреба  працювати і мислити перспективно.

«Звіт дослідження науковців свідчить, що на Вінниччині технічного потенціалу різних видів біомаси достатньо, щоб  повністю  замістити споживання природного газу. Навіть із запасом. Практично це можливо, але потребує значних фінансових ресурсів. Це колосальна робота на роки», — підсумовує начальник відділу енергетики та енергозбереження департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації.