Відбувся черговий публічний захід, покликаний пріоритизувати Національну економічну стратегію-2030 (НЕС), — круглий стіл «Розвиток енергетичного сектору, видобувна промисловість та ефективний захист довкілля». НЕС — це бачення крізь призму галузей української економіки через 10 років. І таку довгострокову стратегію формують в Україні вперше.
Інвестори отримали сигнал
«Енергосектор — найфундаментальніший з точки зору економічної стратегії. Нині криза, спричинена неефективними елементами господарювання за попередні три десятки років. Ми перебуваємо на водоподілі між регульованою та ринковою енергетикою. Розуміємо зношеність усіх енергетичних та електричних мереж, мереж газопостачання і водовідведення, що спричиняє колосальні втрати. Це, звісно, здорожчує енергоємність, підвищує собівартість. У цьому контексті не треба забувати про енергоефективність і енергозбереження.
Маємо розуміти, якою через десять років буде частка вугільної генерації, відновлюваних джерел енергії, атомної енергетики. Розуміти, яким буде стан навколишнього середовища, бо енергетика та довкілля — нероздільні речі.
Щодо видобутку газу, то це національна безпека. І підписанням наприкінці минулого — на початку цього року восьми угод про розподіл продукції сигналізували ринку та інвесторам, куди саме рухається Україна.
Стратегічна мета — збільшення власного видобутку газу в наступні п’ять років до того рівня, який забезпечить внутрішні потреби держави. Тобто йдеться про здобуття енергетичної незалежності щонайменше в газовій галузі. Надали державній компанії НАК «Нафтогаз» можливість розвідки й видобутку на площі «Юзівська», на шельфі Чорного моря», — окреслив напрями на подальшу перспективу Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він акцентував на двох фундаментальних подіях в енергетичній галузі, на які очікують найближчими роками: входження України в Європейську енергетичну мережу, і в цьому напрямі наша держава активно працює, і долучення України до європейського зеленого курсу та розроблення власного такого курсу.
Напрацювання з цієї тематики представив голова робочої групи з розроблення НЕС Кирило Криволап.
Стратегічні напрями розвитку галузі
«Енергетика відіграє ключову роль у конкурентоспроможності економіки, формуючи понад 15% ВВП та одні з найбільших надходжень до бюджетів у вигляді сплати податків на рівні 16%. Енергетика дає робочі місця 5% громадян. Видобувна промисловість: ВВП — 7%, податки — 5%, зайнятість — 2%. Ця промисловість становить основу багатьох секторів економіки, бере участь у формуванні енергобезпеки країни. Ця високотехнологічна промисловість потребує значних інвестицій, тут кожна гривня валової доданої вартості генерує дві гривні ВВП країни, а кожен працівник — понад три робочі місця в інших секторах економіки.
Стан довкілля важливий і для українців, і для іміджу країни у світі. Тому ці аспекти розглянуто одним блоком. Робоча група сформувала кілька стратегічних напрямів розвитку енергетики: усунення критичних загроз і забезпечення високого рівня енергобезпеки, зокрема за рахунок інтеграції України в європейський енергоринок; запровадження стимулів для інвестицій в сектор — це модернізація та підвищення надійності енергосистеми; продовження курсу на створення вільних, ефективних та конкурентних ринків, зрозумілі й прозорі правила для всіх гравців; підвищення енергоефективності та забезпечення екологічності енергосектору», — поінформував Кирило Криволап.
За його невтішними даними, у країні зношеність теплової генерації та атомної енергетики становить майже 80%, електромереж — понад 70%. А система підтримки відновлюваних джерел енергії, через що за останні три роки обсяг таких потужностей зріс учетверо, призводить до перекосів на ринку. Викривлені ринкові механізми та неефективна підтримка незахищених верств населення сформували ланцюжок заборгованості між учасниками ринку, що сягнула 62 мільярдів гривень наприкінці минулого року. Борги, звісно, гальмують інвестування.
«Україна — країна з енергетичною бідністю, коли не все населення може купувати енергоресурси за ринковими цінами. Тому держава має розробляти ефективні механізми захисту таких верств населення», — переконує Кирило Криволап.
Україна за 20 років скоротила споживання газу більш як удвічі, але залишається імпортозалежною за енергоносіями — імпорт становить 35%, решта — власний видобуток. Проте вона має значний потенціал видобутку корисних копалин, що може забезпечити потреби в енергоносіях.
Стратегічні пріоритети розвитку видобувної галузі такі: прозорість і доступність галузі для іноземних інвестицій; розвиток інноваційних підходів і високих технологій; задоволення потреб української економіки; гармонізація галузі з довкіллям та його збереження. Пріоритети щодо охорони довкілля: реформування управління охорони довкілля; раціональне природокористування; сталий розвиток та перехід до зеленої економіки.