Обсяг реалізованої в першому півріччі Держлісагентством продукції покращився на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 3245 мільйонів гривень. Про це заявив недавно на брифінгу голова відомства Валерій Черняков.
У доларах чи гривнях?
На тлі падіння показників у інших сферах економіки зростання у лісовій галузі дивує. А може, справа в методиці? Пригадаймо: за рік, що минув, долар здорожчав у півтора раза. Що вийде, якщо перерахувати обсяги реалізації у «зелених»? На це запитання пан Валерій відповів, що «в доларах ми не рахували» і що лише частину лісу продають за валюту.
У розрізі гойдалки гривня — долар (або євро) інакший вигляд має й інша, на перший погляд, позитивна цифра. За словами головного лісівника країни, ціна знеособленого кубометра реалізованої деревини зросла в середньому по Держлісагентству на 61 гривню і становить тепер 465 гривень. Виходить, що ціна зросла десь на одну дев’яту. А долар, нагадаю, на одну другу. З дробами дружите? От і порахуйте, чи є насправді зростання.
Пільг більше не буде
Зрозуміти, що насправді відбувається в галузі, якою є динаміка, важливо передовсім самим лісівникам. Бо щойно вони відзвітувалися про «зростання», як тут же у пошуках резервів для наповнення знекровленого війною і бандою Януковича бюджету країни державні фінансисти «попросили» їх «поділитися». Так, унаслідок ухвалених Верховною Радою змін до бюджету урізають кошти на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів у лісовому фонді. На 72 711,1 тисячі гривень. Чи вдасться тепер без цих мільйонів держ?підтримки успішно завершити рік? І звітувати про такі ж, як за перше півріччя, здобутки (виконано всі заплановані завдання з відтворення лісів: висівання і садіння на землях лісогосподарського призначення на площі 30,7 тисячі гектарів, зокрема створено нових лісів — на 4,9 тисячі гектарів).
Верховна Рада також вирішила, що успішній галузі не потрібна ще одна пільга. Змінами до Податкового кодексу скасовано звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання лісоматеріалів, паливної деревини, відходів лісопереробної промисловості. Але для деяких підприємців таке рішення буде дуже болючим. Скажімо, для виробників пелет (паливні брикети з відходів деревини). Ці підприємства працюють на межі рентабельності. Чи вони й надалі купуватимуть сировину у лісгоспів?
Чи зможе Держлісагентство за таких умов утримати показники із заробітної плати? А вони, якщо вірити статистиці, у першому півріччі непогані: середньомісячна зарплата штатних працівників по галузі підвищилась на 11% і становить 3173 гривні. Сплачено платежів до бюджетів усіх рівнів та Єдиного соціального внеску 820 мільйонів гривень (на 15% більше, ніж у відповідному періоді минулого року).
Голова відомства скромно не розповів, що досягти таких показників було нелегко: команда Сивця («лісовий міністр» азарівського уряду, якого журналісти прозвали «лісник Януковича») залишила дуже нерадісний «пейзаж». Маю інформацію, що у деяких підрозділах агентства зарплату не платили місяцями. А звідки б узялися кошти, якщо результати і внутрішніх перевірок, і контролюючих органів показали, що передача майна за копійки в оренду, закупівля товарів та послуг за завищеними цінами, продаж продукції за заниженими цінами були звичною практикою за часів диктатора.
Пожежі й буревії
Керівник лісового відомства доповів, що гостро нині стоїть питання охорони лісу від пожеж. Зрозуміло, спека. А у східних наших областях вогню — на півсвіту вистачить. Ліси там часто горять. Пожежники, лісова охорона можуть працювати лише між боями. А нещодавно в Луганській області від кулі загинув сторож пожежної вежі.
Усього за півріччя в лісах сталося 369 пожеж, які пошкодили 444 гектари лісу. Найбільша, втім, сталася не в зоні АТО, а в Херсонській області, де вогонь знищив 200 гектарів зелених насаджень. Давно йдеться про перегляд тактики і стратегії лісівництва на півдні, та поки що — горять щороку монокультури сосни.
Побешкетували і буревії — на дев’яти тисячах гектарів. Найбільше на Закарпатті, де полягло п’ять з половиною гектарів лісу, зокрема багато букових, а бук — він такий, довго лежати не може, особливо у спеку. Два-три місяці, і почнуть стовбури тріскатися. Тому потрібно швидко забрати повалену деревину. Цьому, на думку пана Валерія, заважає політика попередників, які поскорочували дереворубні бригади у лісгоспах, покладаючись на приватників, яких наймали за угодою. Буреломи ж приватники, за словами Валерія Вікторовича, або відмовляються опрацьовувати, або загинають зависоку ціну за свої послуги. Розв’язують же проблеми завдяки залученню до розбирання лісоповалу бригад та техніки з інших областей.
Від себе додам: у Польщі, де створено державний холдинг «Ліси Паньствове», співпраця з приватниками йде успішно. Але там інший принцип фінансових взаємин лісівників з державою. Від заробленої суми вони платять певний відсоток податку, а решту використовують на власний розсуд — і на зарплати, і на нову техніку, і на відновлення лісу тощо. Нам така реформа теж не завадила б.