"На захист потерпілого слова"

Павло КУЩ
6 липня 2022

Поза всіляким сумнівом, безпека журналістів — ключова проблема для Національної спілки журналістів України, яка постала вже з перших днів широкомасштабної й нічим не виправданої російської агресії в Україні. Про це заявила перша секретар творчої організації Ліна Кущ, виступаючи на круглому столі «Журналістика в часи війни», який відбувся в Раді Європи у французькому місті Страсбург. Спікерами заходу, який організувала Платформа з безпеки журналістів Ради Європи, стали керівниця підрозділу Європи й Центральної Азії організації Article 19, генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес, радниця з правових питань Європейського центру свободи преси й медіа ECPMF Флутура Кусарі, директорка фонду Justice for Journalists Марія Орджонікідзе. Модератором круглого столу виступив генеральний доповідач ПАРЄ з питань свободи ЗМІ та безпеки журналістів Могенс Єнсен.

Учасники міжнародного круглого столу «Журналістика в часи війни». Фото з сайту ukrinform.com

Журналісти під прицілами загарбників, оскільки фіксують їхні воєнні злочини

Російське вторгнення обернулося катастрофічними наслідками для журналістики в Україні, не приховували учасники поважного зібрання. Адже цинічно названі загарбниками «денаціоналізація» та «демілітаризація» спричинили загибель уже 33 українських та іноземних журналістів, 12 з них — під час виконання професійних обов’язків. Чимало працівників медіа було піддано катуванням, викрадено або їх незаконно утримують на окупованих територіях. Війна призвела до закриття або знищення чималої кількості ЗМІ, до різкого падіння всіх доходів. І саме в такі лихі часи перевірена та об’єктивна інформація найбільш затребувана, а право на неї слід рішуче і надійно захищати.

«Як представниці Національної спілки журналістів України мені першою надали слово, щоб проінформувати учасників, як працюють українські журналісти й медіа в умовах війни.

Справді: як? Із перших днів ми опинилися відразу перед кількома викликами: безпека, евакуація та ситуація на окупованих територіях. Нині, через чотири місяці від початку повномасштабного вторгнення росіян, одна з найбільших проблем — криза в українських медіа та втрата робочих місць», — насамперед наголосила Ліна Кущ.

Перша секретар Національної спілки журналістів України докладно проінформувала про роботу центрів журналістської солідарності, оперативно створених у трьох містах держави — Львові, Івано-Франківську і Чернівцях за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів. Тільки за перші два місяці війни центри надали допомогу понад 200 працівникам медіа, які змушені були перебратися на безпечнішу територію.  

ЄФЖ, МФЖ, асоціації і спілки журналістів Європи стали першими, хто запропонував допомогу українським журналістам від початку широкомасштабного російського вторгнення. Федерації відкрили спеціальний рахунок для допомоги працівникам вітчизняних медіа, котрі опинилися в біді, залучивши кошти багатьох профспілок, журналістських спілок та асоціацій. Завдяки цьому фонду та допомозі інших партнерських організацій НСЖУ надала екстрену матеріальну допомогу 200 евакуйованим колегам, які цього потребували. А центри журналістської солідарності стали такою собі парасолькою, під якою вдалося об’єднати різні види допомоги: надання засобів безпеки, допомога в евакуації, надання робочого місця, техніки й обладнання, допомога у плануванні поїз­док для іноземних колег, відновлення роботи ЗМІ або пошук нової роботи, психологічна, гуманітарна, медична допомога тощо.

Міжнародні правозахисники допоможуть розслідувати вбивства журналістів

Яка міжнародна підтримка, зокрема від європейських інституцій, потрібна нині в Україні, щоб гарантувати безпеку журналістів і свободу ЗМІ загалом? Про це говорили інші учасники дискусії. Зокрема радниця із правових питань Європейського центру свободи преси й медіа ECPMF Флутура Кусарі розповіла про прихисток для українських журналістів у Косові, де медійники можуть жити і працювати протягом пів року.

Рікардо Гутьєррес проаналізував, як впливає повномасштабна війна на свободу слова, зокрема в європейських країнах, нагадавши, що національні регулятори в деяких країнах заборонили роботу російських державних телеканалів та інших пропагандистських ресурсів. І хоч такі рішення подекуди викликають критику, їх ухвалили незалежні регулятори, беручи до уваги об’єктивні критерії, зазначив керівник Європейської федерації журналістів. Проте він застеріг від використання медіа як зброї у війні.

«Журналістика працює для суспільного блага, а не для вій­ни. Але часто уряди намагаються перетворити медіа на зброю», — сказав Рікардо Гутьєррес. 

На Платформу з безпеки журналістів Ради Європи занесено 29 кейсів з України, з них 26 — після 24 лютого 2022-го. Це 12 вбивств українських та іноземних журналістів, а також випадки поранень працівників медіа. На платформі йдеться про незаконне затримання українських журналістів на тимчасово окупованих територіях Олега Батуріна, Ірини Дубченко, Вікторії Рощиної, Олександра Гунька та інших.

Міжнародні правозахисні організації готові надати допомогу українським правоохоронцям у розслідуванні випадків, занесених на Платформу Ради Європи, зазначила представниця Article 19 Сара Кларк. Це дуже важливо для пошуку інструментів та шляхів притягнення до відповідальності всіх, хто винен у вбивствах журналістів. Сара Кларк подякувала українським журналістам, які документують злочини росії проти пересічних цивільних осіб та колег — працівників медіа.

Марія Орджонікідзе розповіла про російських журналістів, котрі виїхали з держави-агресора через переслідування, і про те, якої допомоги вони потребують.

«Журналісти відіграють вирішальну роль, щоб ми отримували правдиву та незалежну інформацію про ситуацію в зонах війни та конфліктів. І ми повинні робити все можливе, щоб підтримати та забезпечити вільну роботу працівникам медіа», — підсумував генеральний доповідач ПАРЄ з питань свободи ЗМІ та безпеки журналістів Могенс Єнсен.

Ворожій пропаганді світ не вірить

Під час роботи партнери Платформи Ради Європи отримали нагоду провести пам’ятну зустріч, учасником якої став король Нідерландів Віллем-Олександр Клаус Георг Фердинанд. А він того дня був присутній у сесійній залі Ради Європи з вагомої причини: там саме голосували важливу резолюцію про те, що пасажирський літак рейсу MH-17 було збито над Донеччиною у липні 2014 року російською ракетою «Бук» з окупованих територій краю, які контролював кремль і його біснуватий геополітик.

Король Нідерландів Віллем-Олександр: «Після Бучі росіяни використовували ті самі технології, що й після збиття пасажирського літака рейсу МН-17»

«На зустрічі з королем Нідерландів я зазначила, що як журналістка працювала у Донецьку 2014-го і висвітлювала катастрофу малайзійського пасажирського літака. І навела приклади того, як брутально працювала російська пропаганда, бо свідомо множила різноманітні химерні версії трагедії, щоб уникнути відповідальності за збитий літак і загибель мирних людей. «Так само було і в Бучі, ті самі технології!» — не втримавшись, провів паралелі король Нідерландів. Виявляється, він добре обізнаний з небезпекою, яка загрожує журналістам під час російського вторгнення, і зацікавився роботою центрів журналістської солідарності НСЖУ. Ще спитав, чи в Україні вперше вдалися до такої практики», — розповіла Ліна Кущ.

За словами учасниці міжнародного круглого столу «Журналістика в часи війни», російське вторгнення в Україну перетворилося на першу війну, яку світ має нагоду спостерігати онлайн. Тому інформаційні потоки нині не менш важливі, ніж забезпечення сучасною зброєю, переконана вона. А виступивши на зустрічі групи європарламентарів «Друзі свободи медіа», вкотре наголосила на необхідності підтримати працівників медіа та журналістику в Україні.

«Якщо в перші тижні після російського вторгнення більшість українців очікувала на швидке закінчення війни, до трьох місяців, то тепер ми усвідомлюємо, що повинні перебудувати своє життя з урахуванням тривалої війни. Тому від екстрених дій Національна спілка журналістів України переходить до довготермінових рішень. А це створення умов для продовження діяльності українських медіа, насамперед локальних. Ми пропонуємо створити фонд підтримки українських медіа, який наповнювався б з різних джерел, а також переглянути національне законодавство для створення засад економічної незалежності українських ЗМІ, як-то податкові преференції та інші форми інституційної підтримки», — каже вона. 

Що стосується чималої кількості запитань депутатів Європарламенту до представниці НСЖУ, то вони здебільшого стосувалися розслідування вбивств журналістів в Україні, а також статусу блогерів та громадянських журналістів.

«Я розповіла, що роль громадянських журналістів у висвітленні подій війни надзвичайно важлива, особливо на окупованих територіях, де робота професійних журналістів неможлива. Наша спілка активно підтримує зокрема кримськотатарських громадянських журналістів і має спеціальну процедуру прийняття їх до лав НСЖУ», — зазначила перша секретар.

Партнери Платформи Ради Європи обговорили розслідування українських кейсів, занесених на платформу, із другим секретарем постійного представництва України в Раді Європи Юлією Філінською. Офіс Генерального прокурора виявив готовність узяти під контроль усі зазначені випадки, повідомила Юлія Філінська. Така співпраця відбувається вперше за час існування платформи, тому партнери підтримують таку ініціативу українських прокурорів.

Насамкінець. Саме цими днями в Раді Європи експонували фотовиставку, присвячену роботі українських журналістів на війні. Безумовно, така виставка, як і виступи представників України на заходах РЄ, допомагають всебічно інформувати закордонних парламентарів про ситуацію в Україні та  необхідну допомогу для журналістів і журналістики. Дуже символічно, що круглий стіл відбувся саме того дня, коли Україна отримала статус кандидата у члени ЄС. Цей статус ми вибороли, обстоюючи європейські цінності в широкомасштабній війні, серед них свобода слова.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua