Прем’єр-міністр Юлія Свириденко на засіданні Кабінету Міністрів заслухала доповідь щодо надзвичайної ситуації в Одесі віцепрем’єр-міністра з відновлення — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, який перебував на місці події. Також про ситуацію доповіли міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та голова ДСНС Андрій Даник. 

«Уряд доручив Мінрозвитку разом з Мінфіном, Мінекономіки, МВС, ДСНС та Одеською обласною військовою адміністрацією вжити заходів для ліквідації наслідків зливи: провести необхідні ремонти, не допустити відключення систем життєзабезпечення, забезпечити безпеку руху. За потреби можна відкрити пункти незламності, а також надати кошти з резервного фонду державного бюджету. Уряд оперативно ухвалюватиме всі необхідні рішення», — повідомила Юлія Свириденко.

Прем’єр-міністр наголосила, що уряд очікує активної позиції від місцевої влади. Через негоду в місті загинуло десятеро людей, серед них дитина. 2 жовтня в Одесі оголошено день жалоби.

З’ясування причин та обставин трагедії

Олексій Кулеба провів в Одесі засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

«Наше першочергове завдання — підтримати кожну сім’ю, яка втратила близьких чи залишилася без майна. Держава має забезпечити допомогу і компенсації людям. На п’ятницю готую доповідь керівництву країни щодо причин та наслідків трагедії в Одесі із пропозиціями для реагування на рівні держави: додаткова допомога постраждалим та ухвалення відповідних кадрових рішень», — наголосив Олексій Кулеба.

На засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ситуацію офіційно визнано надзвичайною, створено єдиний штаб ліквідації наслідків. Серед головних рішень: при Одеській обласній військовій адміністрації створено тимчасову комісію для перевірки причин та обставин трагедії. Особливу увагу приділено тому, що система попередження не спрацювала належно: люди не отримали чіткої інформації про ризики, школи не перейшли на дистанційний режим, не було введено достатніх обмежень для пересування містом.

Родини загиблих і постраждалих отримають фінансову допомогу. Компенсації забезпечать місто і область, також буде чинною окрема програма підтримки.

Важливо, щоб жителі мали зрозумілий і швидкий доступ до допомоги — для цього в Одесі буде створено гарячу лінію для постраждалих. Кожен, хто зіткнувся з підтопленнями чи втратив майно, зможе звернутися і одержати підтримку. 

Негайно складають перелік пошкоджених будинків та об’єктів інфраструктури, щоб кожна родина, чиє житло зруйновано або пошкоджено, отримала виплати та допомогу. 

Окремо порушено питання щодо затоплених укриттів, адже у воєнних умовах їхня придатність критично важлива, і його слід вирішити в найкоротший термін.

Олексій Кулеба подякував рятувальникам, медикам, комунальникам, енергетикам і волонтерам, які оперативно працюють на місцях, рятують життя та допомагають людям.  

Поліпшення умов служби і співпраця з НАТО

У День захисників і захисниць України уряд ухвалив зміни для поліпшення умов служби та підтримки військових. Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Зокрема спрощено процедуру переведення військовослужбовців між ЗСУ і Нацгвардією. 

«Раніше можна було переходити лише між частинами в межах однієї структури. Тепер військові зможуть подати електронний рапорт через застосунок «Армія+», щоб змінити місце служби між Збройними силами та Нацгвардією», — зазначила очільниця уряду.

Також встановлено чіткі терміни розгляду для всіх переведень: командир військової частини має відреагувати на наказ протягом трьох діб; кадровий центр ЗСУ протягом п’яти днів розглядає обґрунтовані клопотання командира про скасування переведення.

Захисники, які проходили лікування за кордоном, отримають від держави компенсацію на дорогу додому.

«Видатки на це вже передбачено у проєкті держбюджету. Військові мають відчувати підтримку держави на всіх етапах, зокрема це стосується лікування й реабілітації», — наголосила Юлія Свириденко.

Вона висловила вдячність захисникам і захисницям держави: «ЗСУ, НГУ, СБУ, ГУР, СЗР, ДПСУ, бойові підрозділи Нацполіції — дякуємо кожному й кожній, хто взяв на себе велику відповідальність захисту держави. Ви — приклад мужності й гордість України».

З ініціативи Міністерства оборони уряд на засіданні 1 жовтня визначив порядок направлення українських військових ЗСУ та Нацгвардії до Спільного центру НАТО — Україна JATEC у польському місті Бидгощ. За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, в межах JATEC відбувається обмін досвідом між Україною та Альянсом, досягається взаємосумісність між сторонами, а також напрацьовуються конкретні проєкти оборонного планування, ведення бойових дій, застосування технологій.

«Спрямування додаткового контингенту до Спільного центру дасть змогу ще більше активізувати роботу та набути повних оперативних спроможностей в усьому спектрі взаємодії Україна — НАТО», — заявив очільник Міноборони.

JATEC створено відповідно до рішення Вашингтонського саміту НАТО 2024 року та відкрито на початку нинішнього року. Його мета — посилити практичну співпрацю між Україною і НАТО, активізувати взаємний обмін досвідом, зокрема в оборонному плануванні, веденні бойових дій тощо.

Також Кабмін за поданням Міноборони передбачив додаткові можливості для виконавців держконтрактів з оборонних закупівель. Нині комплектуючі для потреб оборони ввозять на територію України без сплати митних платежів та ПДВ за умови їх цільового використання. Тепер у разі знищення імпортованого товару ворогом постачальник може розраховувати на ввезення аналогічного обсягу комплектуючих для потреб оборони в пільговому режимі. Виконавці державних контрактів надаватимуть замовникові вичерпний перелік документів, які підтверджують настання форс-мажорних обставин. Пільги будуть чинними, якщо втрата комплектуючих сталася до завершення строку виконання державного контракту.

Як наголосив Денис Шмигаль, створено максимально сприятливі умови для того, щоб виробництво зброї в Україні відбувалося безперервно, а зброярі не відчували жодного дефіциту, повідомляє Міноборони.

Уряд посилює захист прав дітей

На засіданні уряду ухвалили важливі рішення щодо захисту прав дітей. Це зокрема започаткування проєкту «Сімейна домівка» для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, який діятиме у 12 областях України у співфінансуванні держави та громад.

«Часто найважче знайти нову родину для підлітків, дітей з інвалідністю чи братів і сестер. Тому для таких дітей тепер буде створено простір адаптації між інтернатом і самостійним життям, максимально наближений до сімейних умов», — зазначила Юлія Свириденко.

Втілюючи принцип «гроші ходять за дитиною», уряд підвищує виплати батькам-вихователям та прийомним батькам у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях.

Розширено підтримку для дітей, повернених з окупації чи примусової депортації росією, — тепер право на допомогу обсягом 50 тисяч гривень матимуть не лише діти до 18 років, а й молоді люди віком 18—23 роки, які під час депортації були неповнолітніми.

«Це важливий крок для їхньої адаптації та реінтеграції вдома, в Україні», — наголосила очільниця уряду. Також діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, віком 18—23 роки зможуть отримувати безоплатну вторинну правничу допомогу.

Для унормування використання електронного медичного висновку про стан здоров’я усиновлювачів уряд затвердив єдиний порядок медогляду для всіх, хто хоче взяти дитину в родину, ухваливши відповідну постанову, і запропонував запровадити електронні медичні висновки для всиновлення (для цього схвалили і передали до Верховної Ради проєкт закону, щоб змінити Цивільно-процесуальний кодекс).

Джерело: Департамент інформації  та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ