"Найміцніша опора нашої країни"

сьогодні

Володимир Зеленський наголосив, що за весь час повномасштабної війни понад 110 тисяч українців і українок із різних складових Сил оборони та безпеки відзначено державними нагородами.

«Наше завдання — ніколи не втратити всього, що ми вже досягли. Наше завдання — закріпити силу українського народу й примножувати її. Також берегти пам’ять про все, що зробили наші люди для захисту України, про кожен подвиг нашого народу, про кожну операцію наших сил, які багато в чому змінили світову історію воєн. Зараз світ саме в українців буде вчитися захищати свій дім — в таких людей, як ви, як ваші рідні, близькі, як усі наші героїчні воїни», — сказав Президент.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх героїв різних часів, які віддали життя заради України.

Глава держави вручив орден «Золота Зірка» родинам загиблих воїнів. Посмертно звання Герой України удостоєні: 

Капітан Іван Ваховський. У лютому-березні 2022 року виконав 12 бойових вильотів, зокрема евакуював 19 поранених з Маріуполя. 31 березня у складі групи українських вертольотів здійснив бойовий виліт до оточеного заводу «Азовсталь». На зворотному шляху група потрапила під ворожий обстріл. Екіпаж, до складу якого входив Іван Ваховський, відвів вогонь на себе і врятував інші три вертольоти ціною власного життя. 

Старший солдат Олександр Кандауров. На Київщині очолював групу, яка обороняла дорогу Велика Димерка — Жердова — Гоголів і знищила колону російської техніки. На Харківщині прицільним вогнем ліквідовував піхоту, а також взяв на себе командування відділенням. На Луганщині захопив ворожі позиції та зупинив ДРГ. На Донеччині під час штурму з боку російських окупантів із гранатомета знищив танк і БМП. Загинув 25 вересня 2022 року внаслідок масованого артилерійського й танкового обстрілу.

Молодший лейтенант Василь Ковилін (НГУ). Торік 7 травня під час бойового чергування помітив групу ворогів і вступив з нею в бій. Під масованим ворожим обстрілом допомагав пораненим українським воїнам та евакуював їх. Після цього продовжив бій і відбив штурм, але під час чергового обстрілу ворожий снаряд влучив у його позиції. 

Підполковник Василь Копань (НГУ). Брав участь у плануванні наступальних дій на Луганщині. Завдяки цьому вдалося звільнити 5,03 кв. км українських територій, ліквідувати й поранити майже 650 окупантів і ще 17 узяти в полон, а також знищити військову техніку. Торік 7 вересня Василь Копань разом з побратимами вступив у бій з ворогом у селищі Нью-Йорк. Унаслідок обстрілу зазнав не сумісного із життям поранення.  

Солдат Ярослав Марціновський. У серпні 2023 року у складі штурмової роти зачищав окопи поблизу Роботиного. Під час руху штурмової групи поряд упала ворожа граната.

Коли Ярослав Марціновський намагався її викинути, граната вибухнула. Своїм тілом він закрив побратимів від більшої частини уламків, але внаслідок поранення загинув на місці. 

Полковник Олексій Месь. Як командир ескадрильї здійснив понад 70 бойових вильотів для знищення повітряних цілей, комплексів ППО, озброєння, авіаційної та військової російської техніки. Він швидко освоїв літак F-16, виконавши на ньому 32 бойові вильоти. Олексій Месь загинув торік 26 серпня під час відбиття масованої російської атаки за штурвалом літака F-16. Під час останнього бойового вильоту знищив дві крилаті ракети та ударний БпЛА.

Молодший сержант Сергій Миронюк. На Донеччині як командир штурмового відділення відбивав майже десять ворожих штурмів щодоби й організовував контратаки. Під час одного з російських штурмів зазнав уламкових поранень і контузії, але продовжував вести бій протягом кількох годин. 24 липня 2023 року штурмова група захоплювала ворожі позиції, проводила зачистку окопів і бліндажів, але потрапила в засідку. Сергій Миронюк загинув, прикриваючи побратима.

Молодший сержант Павло Петриченко. До початку повномасштабного вторгнення був громадським активістом. У березні 2022 року займався волонтерською діяльністю, у квітні долучився до лав ЗСУ. Захищав Україну у складі 59 окремої мотопіхотної бригади: здійснював розвідувальні польоти, виявляв зосередження техніки та живої сили окупантів, корегував роботу артилерії й ударних дронів. Павло Петриченко загинув 15 квітня торік поблизу Красногорівки внаслідок скиду з ворожого дрона. 

Старший солдат Анатолій Тегза. 2023 року командував групою спецпризначення на бахмутському напрямку. Виконував завдання з корегування вогню, штурмові дії, медичні евакуації, мінування об’єктів. Було знищено щонайменше 247 окупантів, спостережні пости, вогневі позиції, склади боєприпасів. 14 липня 2023 року група забезпечувала вогневу підтримку мотопіхотної бригади і вступила в бій, під час якого Анатолій Тегза загинув від розриву снаряда, прикриваючи відхід групи.

Сержант Володимир Тодор. 2022 року керував десантно-штурмовим взводом на Донеччині, зокрема поблизу Соледара та Кліщіївки. Особисто знищував живу силу й техніку окупантів, евакуйовував поранених під обстрілами. У січні 2023 року на Луганщині його передова група зайняла ворожий ВОП, знищивши 19 загарбників. Володимир Тодор особисто стримував контратаку ворога, знищив чотирьох окупантів та БМП, але під час цього бою зник безвісти. 

Володимир Зеленський також відзначив воїнів, яким присвоєно звання Герой України. «Золоту Зірку» отримали: 

Генерал-лейтенант Василь Малюк (СБУ). Від початку повномасштабного вторгнення бійці СБУ, яку очолює Василь Малюк, уразили понад 1,7 тис. російських танків, понад 3 тис. ББМ, майже 250 засобів ППО, понад 550 засобів РЕБ. СБУ провела важливі спецоперації: підриви Кримського мосту, ураження 11 військових кораблів рф, захоплення окупантів у полон, ураження військових аеродромів, складів зброї, нафтобаз і військових заводів усереди­ні рф. Контррозвідка СБУ ліквідовує терористів та диверсантів, затримує паліїв і підривників, викрила 102 російські агентурні мережі. 

Зірку Героя отримує майор Роберт Бровді (позивний «Мадяр»), командир 414 окремої бригади безпілотних систем. Фото з сайту president.gov.uaМайор Роберт Бровді (позивний «Мадяр»), командир 414 окремої бригади безпілотних систем. У травні-червні 2022 року заснував підрозділ аеророзвідки «Птахи Мадяра», який згодом розширився до батальйону, потім до полку, а торік у грудні — до бригади. Підрозділ під його керівництвом обороняв зокрема Херсон, Соледар, Бахмут та Авдіївку. Лише з червня 2023-го до січня 2025-го підрозділ знищив або уразив понад 17 тис. ворожих цілей, 5,3 тис. із яких ліквідовані повністю. 

Молодший лейтенант Олександр Гаран. Здійснював вогневу підтримку морських піхотинців на одному з островів на Дніпрі та особисто знищив понад 30 окупантів. Неодноразово був поранений, але продовжував виконувати бойові завдання. Торік у травні командував групою морських піхотинців на острові Фролова, який разом із сусідніми островами утримував під вогневим контролем упродовж 26 днів.

Підполковник Володимир Жданов (НГУ). Біля Серебрянського лісу особисто знищив п’ятьох окупантів та під вогнем прикрив відхід побратимів, зірвавши наступ ворога. Поблизу Стельмахівки знищив іще десятьох загарбників, забезпечив евакуацію поранених і до останнього утримував позицію, зазнавши важкого поранення. 

Лейтенант Андрій Кіяненко. Виконуючи бойові завдання у складі штурмової групи на Донеччині, знищив 75 російських окупантів та п’ять БМП. Підрозділи, у складі яких перебував Андрій Кіяненко, а також штурмові групи під його керівництвом відбивали позиції, зупиняли просування ворога, усували можливості для його відходу та захоплення населених пунктів. 

Старший солдат Роман Омеляненко (НГУ). Під час розвідки дій російських військ передавав координати командуванню. Завдяки цьому вдалося знищити десять одиниць бронетехніки, чотири мінометні розрахунки, 15 БпЛА та майже два взводи живої сили. Особисто знищив щонайменше дев’ятьох окупантів, попри поранення продовжив бій і забезпечив боєприпасами побратимів. 

Полковник Ігор Пархоменко, пілот Су-25, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. Здійснив 293 бойові вильоти, із яких 257 — на вогневе ураження, зокрема знищив міст у тимчасово окупованих Олешках і російську колону. У бою на Запоріжжі Ігор Пархоменко втратив сина-льотчика 25-річного Сергія Пархоменка, якому присвоєно звання Героя України посмертно. Молодший син Микита також захищає українське небо. 

Полковник Павло Розлач, заступник командира 8 управління корпусу ДШВ. Захищав Україну на Запоріжжі, Харківщині, Сумщині, а також на території Курської області. Під час операції на Курщині організував дорозвідку маршрутів на лінії зіткнення, що дало підрозділам змогу перейти державний кордон без втрат. Зокрема, воїни 80 десантно-штурмової бригади за кілька днів пройшли десятки кілометрів, подолали кілька ліній оборони, вийшли на визначені рубежі і закріпилися. 

Старший лейтенант Владислав Стоцький (НГУ). Керував групою гвардійців, яка здійснювала розвідку і передавала координати ворога, що дало змогу знищити десятки одиниць техніки й особового складу. Під час одного з масованих ворожих штурмів координував вогонь по техніці, знищив майже відділення окупантів, а також урятував пораненого побратима. 

Молодший лейтенант Вячеслав Фесюра. Доброволець із 2014 року, командир штурмової групи, був неодноразово поранений, але попри це продовжує захищати Україну. У 2024—2025 роках особисто керував штурмами та оборонними діями на Донеччині, під час яких його група знищила понад 25 окупантів, відбила численні атаки, повернула втрачені позиції та сприяла стабілізації фронту.  

Матрос Василь Харкевич. Торік у жовтні відбивав російські атаки та захищав українські позиції на Донеччині. Завдяки його діям вдалося зірвати щонайменше десять ворожих штурмів. Під час рукопашного бою взяв у полон російського окупанта. 16 жовтня внаслідок атаки ворожого дрона зазнав поранень, які призвели до ампутації ноги. Самостійно надав собі допомогу, викликав евакуаційну групу й тепер відновлюється в медичному закладі. 

Також Президент відзначив «Хрестом бойових заслуг» майора Олександра Поповича та підполковника Костянтина Ревуцького.  

Олександр Попович брав участь у боях поблизу Авдіївки, Вугледара, Мар’їнки та Красногорівки, де під його командуванням вдалося знищити ворожі танки, БМП, автомобілі й мінометні розрахунки. На Херсонщині у складі оперативно-тактичної групи здійснив форсування Дніпра, організував висадку десанту поблизу Кринок. 

Костянтин Ревуцький виконував бойові завдання на луганському та донецькому напрямках, керував наступальними діями в Курській області. Торік у вересні-жовтні підрозділ під його керівництвом відбив кілька десятків штурмів. Завдяки цьому ворогові було завдано значних втрат, а багато російських військовослужбовців взято в полон. 

Глава держави відзначив орденами «За мужність» ІІІ ступеня та Княгині Ольги ІІІ ступеня українських захисниць. 

Джерело: Офіс Президента



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua