"Ніколи знову... 1939—1945"

8 травня 2021

Пам’ятати сумне минуле слід заради цивілізованого майбутнього

Гучні пафосні святкування відходять у минуле. Разом із тими, хто наближав перемогу чи був свідком тієї епохи. Та й не варто плюндрувати пам’ять про багатомільйонні жертви Другої світової дикими оргіями й виставлянням на показ портретів бійців на довгих жердинах, які після салютів блюзнірськи скидають на звалища. Справжню пам’ять ушановують зовсім інакше. І чудово, що останніми роками Україна долучається до європейської практики, без гасел, водночас зі скорботою та єдиною думкою: «Ніколи знову!»

Київ

Сьогодні столиця разом з усією країною відзначає День пам’яті та примирення, а завтра, 9 травня, — 76-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

На 8 травня в парку Вічної Слави заплановано врочисту церемонію покладання квітів до могили Невідомого солдата, відбудеться зустріч із ветеранами бойових дій у Музеї окупації Києва, у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки відкриється книжкова виставка «Пам’ятати заради майбутнього».

А 9 травня відбудуться урочистості «Пам’ятаємо — Перемагаємо!» на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Пройде поминальне богослужіння, присвячене пам’яті загиблих, що полягли в боротьбі за визволення України та перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, молебень за мир в Україні та за захисників Вітчизни.

Заходи до Дня пам’яті та примирення і 76-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні триватимуть у всіх районах столиці.

До свята передбачено виплати ветеранам Другої світової війни, учасникам Антитерористичної операції, воїнам-інтернаціоналістам, учасникам Революції Гідності й деяким іншим категоріям громадян.

На травень заплановано різні тематичні виставки. Так, з 6 по 16 травня триватиме фотовиставка «Мить історії» у Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця». Із 7 до 21 травня відбудеться виставка архівних документів до Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Перегляд виставки доступний на вебсайті Державного архіву міста Києва. Також проходитимуть тематичні виставки творчих робіт з образотворчого мистецтва.

Протягом травня відбудуться тематичні уроки, виховні години, лекції, наукові проєкти, акції, просвітницькі, мистецькі й меморіальні заходи. Триватимуть патріотичні онлайн-проєкти. Тематичні акції, проєкти за участю дітей та учнівської молоді міста Києва проходитимуть в онлайн-форматі й висвітлюватимуть на платформі електронного освітнього простору позашкілля Києва «Все буде Добре! ОК!», на офіційному вебсайті та соціальних мережах департаменту освіти і науки, закладів освіти столиці.

До Дня пам’яті та примирення і 76-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в межах підтримки книговидання, яке здійснює КМДА, надруковано книжку спогадів киян про Другу світову війну. Її примірники надіслано до 139 публічних бібліотек столиці.

Як поінформував департамент суспільних комунікацій КМДА, видання «Друга світова війна та нацистська окупація у спогадах киян» унікальне тим, що містить автобіографічні спогади киян, що жили в столиці під час Другої світової війни. 18 історій не з чуток демонструють, яким було життя під час війни для звичайної людини.

«Це роки голоду, примусової праці та важких випробувань. Видання дає інформацію, яким було повсякденне життя столиці у воєнні роки. Це наша власна історія, яку маємо пам’ятати та зберегти для наступних поколінь, щоб не допустити її повторення», — розповів директор департаменту Роман Лелюк.

Більшість історій, опублікованих у книжці, написано в межах проєкту «Україна в роки Другої світової війни: повсякденний досвід виживання», який проводив Центр усної історії Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Студенти університету з 2010 року зібрали 30 історій людей, що жили в Києві в роки Другої світової війни та залишили безцінні спогади про ті сумні й гіркі часи нашої спільної історії.

До 16 травня кияни зможуть відвідати фотовиставку «Мить історії» у Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця». Фото Володимира ЗАЇКИ

Харків

Широкий та насичений план заходів до Дня пам’яті та примирення та 76-ї річниці з Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні підготували в регіоні. Хоч область уже вийшла з «червоної» зони, тут насамперед дбатимуть про безпеку людей та недопущення розповсюдження пандемії коронавірусу: всі масові заходи проводитимуть з дотриманням карантинних обмежень.

Цьогоріч у Харкові відбудеться акція під назвою «Стрічка пам’яті», на кшталт «Полка перемоги», що проходила торік. Міська влада попросила надсилати прізвища тих харків’ян, які воювали чи загинули в Другій світовій війні. «Це свято Перемоги, день, коли весь Харків святкуватиме цю дату. Тут важливо, щоб були різні думки: 8 травня, 9 травня. Головне — не протиставляти ці дати», — зазначив секретар міської ради Ігор Терехов.

На честь Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вже відбулося урочисте покладання квітів до меморіалу загиблих воїнів на Алеї Слави міського кладовища №2 по вул. Пушкінській. Також традиційно врочисто покладають квіти до меморіалу Слави в Лісопарку та на території Національного меморіального комплексу «Висота маршала І.С. Конєва».

Серед пізнавальних програм увагу привертає онлайн-виставка, яка вже працює із 7 травня. На ній представлено «Спогади очевидців про пережите в часи нацистської окупації Харківщини», розміщено документи, що зберігаються в архівному фонді Державного архіву Харківської області. Це «Колекція документів про німецько-фашистський окупаційний режим на території Харківської області 1941—1943 років». Основу виставки становлять письмові роботи-спогади дітей, учнів шкіл Харківської області за темою: «Що я пережив під час німецької окупації», написані в 1944—1945 роках, а також задокументовано розповіді дорослого населення про їхнє життя в період нацистської окупації Харківщини, повідомляє власний кореспондент «УК» на Харківщині Володимир ГАЛАУР.

Суми

У суботу вранці біля монумента «Героям Сумщини» на Привокзальній площі обласного центру зібралися ветерани, представники влади й громадськості міста, його жителі, які поклали квіти до підніжжя пам’ятника, хвилиною мовчання вшанували пам’ять про полеглих, подякували тим, хто залишається в строю.

Насиченішим подібними заходами стане завтрашній день. На вшанування загиблих у роки Другої світової війни заплановано покладання квітів до братської могили «Мати-Батьківщина», меморіалу на честь воїнів Війська Польського, пам’ятного знака загиблим у зоні АТО/ООС і пам’ятника Героям Майдану «Небесна Сотня».

Опісля для учасників зібрання передбачено пішу ходу до Меморіального комплексу «Вічна Слава», де відбудеться мітинг-реквієм, на якому виступлять ветерани, їхні діти, онуки і правнуки, представники влади, громадських організацій. Передбачено також покладання квітів і вінків до монумента землякам-сумчанам, загиблим у Афганістані, пам’ятних знаків бійцям, загиблим на сході України у війні з РФ, жертвам і в’язням нацистських концтаборів, меморіальної дошки Олексію Бересту, пам’ятників Івану Кожедубу та Степану Супруну, бюста Сидору Ковпаку, повідомляє власний кореспондент «УК» в області Олександр ВЕРТІЛЬ.

Рівне

Із флешмобу «Повертайся живим» розпочався День пам’яті та примирення в Рівному, на меморіалі Вічної слави: ветерани Другої світової та представники влади поклали тут квіти. Водночас на алеї Героїв кладовища «Нове» вшановують пам’ять героїв Небесної Сотні, АТО та ООС — із панахидою за упокій їхніх світлих душ. Бо війна, на превеликий жаль, триває й сьогодні…

У краєзнавчому музеї цього дня відкривається тематична експозиція «Рівненщина в роки Другої світової війни» — подібні виставки на різних локаціях працюватимуть в області й 9 травня.

І вже традиційна мистецько-патріотична акція «Перша хвилина миру» стартує на майдані Музики в Рівному о 22.00, повідомляє власний кореспондент «УК» на Рівненщині Інна ОМЕЛЯНЧУК. «Обласний центр та область дедалі впевненіше відзначають дні, символом яких слугує прострілений червоний мак, разом із європейською спільнотою. Усвідомлюємо: шлях до примирення, який уже подолала Європа, лежить через взаємне прощення», — сказав в ексклюзивному коментарі для «УК» голова Рівненської облдержадміністрації Віталій Коваль.

Львів і Тернопіль

У Львові заходи з нагоди Дня пам’яті та примирення організовано біля Пам’ятного хреста на місці колишнього концтабору «Шталаг-328». Тут, як інформує пресслужба облдержадміністрації, представники влади, дипломатичного корпусу, громадськості покладають квіти й запалюють лампадки. Відправлять також екуменічну панахиду. Відбудеться й громадське віче.

Напередодні Дня пам’яті та примирення й вшанування жертв Другої світової війни в центральній частині міста Лева з’явилася вулиця Захисників України. Відтепер вона стане місцем ушанування всіх оборонців нашої держави, повідомили в пресслужбі міськради.

Заходи пам’яті та примирення проходять і в Тернополі. Представники місцевої влади, громадськості, священнослужителі зберуться в Старому парку — в місці вшанування загиблих за незалежність України. Тут відправлять панахиду. Квіти ляжуть також до пам’ятних знаків полеглих у Другій світовій війні й новітніх Героїв, які загинули на сході нашої держави, захищаючи українську землю від російського агресора та його найманців.

Пресслужба облдержадміністрації підготувала короткометражний фільм «Територія примирення» про цвинтар у місті Бережани, де покояться не лише загиблі під час Другої світової війни, а й Українські Січові Стрільці, воїни УПА. Кінострічку можна буде переглянути в соцмережах, на YouTube-каналі та в місцевому телеетері, повідомляє власний кореспондент «УК» в регіоні Микола ШОТ.

Закарпаття

Тут ці дні мають додаткове символічне навантаження. Одні воїни краю стали переможцями у війні, а багато хто воював і в лавах переможених. Це не залежало від них, а зумовлювалося складною історичною долею: від березня 1939-го Закарпаття перебувало під контролем Угорщини — сателіта гітлерівської Німеччини в Другій світовій. Тож місцевих на самому її початку було насильно мобілізовано до угорської армії. Після визволення краю від фашистів у жовтні 1944-го закарпатці, котрих раніше не призивали до війська, добровільно вступили до лав Червоної армії та воювали за визволення Європи. Ще тисячі місцевих (на той час чехословацьких громадян) боролися з ворогом у складі підрозділів Чехословацького армійського корпусу генерала Свободи.

У перші дні після визволення Закарпаття нелегка доля чекала на його жителів угорської, німецької, чеської, словацької національностей: чоловіків від 18 до 50 років було інтерновано й вислано на примусові роботи. В’язнями на кілька років (декотрих звільнили аж у 1955-му) стали понад 20 тисяч осіб; за різними оцінками від п’яти до семи тисяч ніколи не повернулися додому, нагадує наш власний кореспондент в області Василь БЕДЗІР.

День пам’яті і примирення знімає вину з усіх, хто опинився у складі різних армій чи політичних таборів. Цей день об’єднує для сьогоднішніх поколінь як подвиги, так і поразки батьків і дідів. Усіх тих, хто поліг у війні або помер пізніше від ран, нащадки згадують зі співчуттям і без тіні докорів. У багатьох містах і селах Закарпатської області 8 травня згадують учасників тієї незабутньої борні на Європейському континенті, вшановують їх квітами і поминальними свічками.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua