Із головою Чернівецької обласної державної адміністрації Олександром ФИЩУКОМ ми зустрілися на ТОВ «Машинобудівний завод», яке виробляє зокрема унікальне обладнання для нафтогазової та хімічної промисловості. Керівник виконавчої влади знайомився зі здобутками і проблемними питаннями провідного підприємства краю, умовами праці, розмовляв з його робітниками, з генеральним директором Віктором Сідляром, який зумів зберегти і примножити виробничі досягнення, завоювати авторитет на світовому ринку.
Суспільно-політична ситуація в Україні змусила «Машзавод» відмовитися від співпраці із країною-агресором і переорієнтуватися на західні ринки.
— Саме активна міжнародна співпраця наших підприємств зумовила зростання економіки прикордонної Буковини, — зазначає Олександр Фищук. — Виробничники краю, завойовуючи європейські ринки, повною мірою використовують переваги запроваджених Європейським Союзом торговельних преференцій на українську продукцію. Очікуємо на ще більшу активізацію бізнес-проектів з відкриттям зони вільної торгівлі між Україною і європейськими державами, яка запрацює в межах Угоди про асоціацію з ЄС.
Цього року область збільшила експортні поставки насамперед у країни ЄС. У Нідерланди, приміром, — у 5,3 раза, в Італію — на третину. Стабільні торговельно-економічні зв’язки з Румунією та Німеччиною. Основу товарної структури нашого експорту становлять деревина і вироби з неї, сільгосппродукція, текстильні вироби, меблі.
— З мораторієм на вивезення необробленої деревини, який щойно набув чинності, треба розуміти, чільне місце у цьому списку займе продукція поглибленої переробки деревини?
— Так, ми позбуваємося статусу сировинного придатка економік інших держав, коли наша деревина ешелонами прямувала на експорт.
Буковина має давні традиції деревообробки, ми працюємо на їх відродження. Технічне оснащення багатьох наших підприємств — світового рівня, тож і продукція високої якості, затребувана на міжнародних ринках.
Завдання влади — створити привабливі інвестиційні умови для нових виробництв, отже, для появи додаткових робочих місць і бюджетних надходжень, з яких багатітимуть територіальні громади. Саме розглядаємо пропозиції бізнесменів із Польщі, зацікавлених у створенні спільних підприємств за інвестиційними картами, розробленими спеціалістами департаменту економіки ОДА. Визначено потенційні промислові майданчики у Вижницькому, Путильському високогірних районах для розгортання виробничих потужностей з поглибленої переробки деревини.
Лісгоспи області провели модернізацію цехів, починають експлуатацію сушильного устаткування і тепер постачатимуть зокрема й на зовнішні ринки не ліс-сирець, а вироби з деревини.
— Які ще цікаві пропозиції чекають на інвесторів?
— Останнім часом на значному ресурсному потенціалі Буковини почали активно працювати підприємства добувної галузі, індустрії виробництва будівельних матеріалів. Вони виготовляють конкурентоспроможну продукцію кінцевого споживання з високою доданою вартістю.
Нещодавно у Заставнівському районі відновив роботу Кострижівський комбінат з видобутку і виробництва гіпсового каменю. У придбання новітнього обладнання вкладено понад 1,5 мільйона гривень інвестиційних ресурсів, створено робочі місця. У цьому районі на базі Онутського кар’єру кварцового піску готуємо до реалізації інвестиційний проект орієнтовною вартістю 420 мільйонів гривень, що передбачає будівництво сучасного заводу скловиробів.
Задля подальшого розвитку підприємництва за пропозицією бізнес-спільноти області облдержадміністрація звернулася до уряду із проханням внести зміни до законодавства і скасувати мито та ПДВ, якщо підприємці ввозять з-за кордону обладнання, нові технології для створення власного виробництва або модернізації наявного.
— Які позитиви має Буковина із проголошеної у країні децентралізації влади?
— Результати виконання місцевих бюджетів за цей рік підтвердили, що зміни до бюджетного та податкового законодавства забезпечили зростання їхнього фінансового ресурсу. Надходження до загального фонду збільшилися порівняно із торішніми показниками на 42%. А це 297,5 мільйона гривень. Забезпечено виконання планових показників загального фонду обласного бюджету, в містах обласного значення та всіх районах області.
Це свідчить, що обраний курс реформ правильний і незворотний.
Облдержадміністрація прагне допомогти місцевим радам розкрити їхній потенціал, оптимізувати видатки і найголовніше — розширити дохідну базу скарбниць. Насамперед навести порядок з використанням земель усіх категорій для збільшення надходжень від земельного податку.
— Олександре Георгійовичу, Чернівецька область гостино приймає переселенців із Криму і охопленого війною сходу країни. Як їм тут живеться?
— Ми прагнемо не тільки забезпечити цим людям належні побутові умови, а й надаємо повноцінний соціальний захист, допомагаємо в усіх питаннях, найперше у працевлаштуванні.
У селі Михайлівка Глибоцького району в межах проекту ЄС з адаптації внутрішньо переміщених осіб завершуємо капітальний ремонт гуртожитку, де соціально вразливі родини переселенців з районів проведення антитерористичної операції отримають комфортне житло. Відбудовуємо для них квартири і в інших районах області.
Неоціненну допомогу переселенцям, а також учасникам АТО надають волонтерські організації, яких багато в області. Пишаюся нашими волонтерами, їх сміливістю і самовідданістю.
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр ФИЩУК. Народився у січні 1958 року в с. Борівці Кіцманського району Чернівецької області. Закінчив фізичний та економічний факультети Чернівецького державного університету. Його обирали депутатом Чернівецької обласної ради ХХІV скликання. Народний депутат України VІІ скликання.
Обіймав відповідальні керівні посади у виконавчій владі краю. Нагороджений нагрудним знаком «Почесний працівник державної податкової служби України». З 6 лютого 2015 року — голова Чернівецької обласної державної адміністрації.