Директор департаменту реалізації
державних програм та розвитку
житлового будівництва
Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та ЖКГ
Олександр НЕПОМНЯЩИЙ
Кожній молодій родині, природно, хочеться мати свій власний куточок. Бо, никаючи по чужих квартирах чи живучи в одному помешканні з численними родичами, багато хто народження дітей відкладає на потім. Та хоч потенційних «своїх куточків» — хоч греблю гати, досить тільки оголошення почитати, не багатьом вони по кишені. Тож держава взялася допомогти безквартирним українцям, які не можуть купити помешкання за ринковою вартістю. Досі діяли три державних механізми забезпечення житлом за прийнятними цінами. А з 15 травня до них додався ще один. Це — можливість для людей отримати дешеву іпотеку під 3% річних.
Цей механізм розроблено на виконання соціальних ініціатив Президента України. А з 1 червня, за повідомленням прес-служби Мінрегіону, у всіх областях має запрацювати «єдине вікно» для прийому документів від громадян, які бажають скористатися компенсацією відсоткової ставки. Також на веб-сайтах облдержадміністрацій мають з’явитися відповідні інформаційні розділи. А ще мають запрацювати спеціальні «гарячі телефонні лінії» для громадян. Нині ж у людей, які хочуть придбати доступне житло, накопичилось чимало запитань. Тож для того, аби роз’яснити їх, ми запросили на пряму лінію директора департаменту реалізації державних програм та розвитку житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Олександра НЕПОМНЯЩОГО.
Навіть діти мріють про власний дім. Фото з сайту simmart.ru
На чорнобильське житло — 150 мільйонів
— Олександре Михайловичу, щодо майбутньої тривідсоткової іпотеки. Чи не повториться така сама ситуація, що й кілька років тому, коли люди взяли кредити, відсотки за якими частково мала погашати держава, але з цим погашенням виникли проблеми…
— Річ у тому, що в 2003 році було передбачено компенсаційну програму через молодіжні фонди. Але в державному бюджеті на 2009 рік коштів на цю компенсацію не передбачили. Це був єдиний такий проблемний рік. Потім ситуація почала виправлятися. І вже можна говорити про те, що за рахунок позаминулого, минулого і нинішнього років ми вийшли «на нуль», тобто сьогодні держава людям за цими програмами вже не винна нічого. Тож нині маємо стабільну ситуацію.
— Але ж були випадки, коли навіть будинків не побудували, і люди, які вклали свої гроші в них за тією програмою, не отримали квартири.
— Тут, по-перше, порушено низку кримінальних справ щодо попереднього керівництва молодіжного фонду, яке допустило таку ситуацію, і правоохоронні органи з ними розбираються. Але людям від цього не легше. Щодо тих об’єктів молодіжного фонду — прийнято постанову Кабінету Міністрів № 1231, якою передбачено, яким чином цим людям дати можливість отримати квартиру. Постанова була прийнята в грудні минулого року. Нині триває робота в цьому напрямку, і протягом приблизно двох років люди, які претендують на ці квартири, їх отримають.
Програма, що діє зараз, врахувала всі нюанси, всі складнощі програм, які реалізовувались раніше. Головне, що цю проблему розв’язують.
Володимир Іванович,
інвалід-чорнобилець 1 групи:
— Я хотів би запитати, як виділяється чорнобильцям житло? Мені повинні дати квартиру протягом року, але стою на черзі вже 17 років…
— Цього року передбачено 150 млн грн Міністерству надзвичайних ситуацій, щоб забезпечити житлом учасників ліквідації Чорнобильської аварії. В наступному році теж будуть передбачені кошти, і я сподіваюсь, що ви найближчим часом отримаєте квартиру.
Олег,
м. Київ:
— У мене запитання щодо іпотеки під 3%. Річ у тому, що кілька днів тому я дзвонив в Ощадний банк. Там сказали, що в них ще немає ніяких схем, яким чином видавати ці гроші. Тобто закон вийшов, а насправді нічого не зрушило з місця. Я перебуваю на квартирному обліку вже 22 роки у Святошинській райдержадміністрації, а за пільгою, як працівник МВС, стою 17 років. За цей час виховав сина, який уже закінчив університет. А живу в приймах уже 25 років. Хотів би вирішити свою житлову проблему.
— Ощадний банк справді відпрацьовує свої внутрішні інструкції, гадаю, це відбудеться досить швидко. Крім того, висловили бажання працювати за цією програмою Брокбізнесбанк та по місту Києву з компанією «Київміськбуд» — Укргазбанк. Тож можете телефонувати, в тому числі, до цих банків і уточнювати питання.
— Хотілося б отримати кредит через державний банк.
— Тоді можете звернутися через кілька днів. А загалом у нас є сайт нашого міністерства — minregion.gov.ua. І там є форум, на якому можна ставити запитання. Якщо ви так і не зможете отримати чіткої відповіді — будь ласка, звертайтесь. Там є й усі наші телефони.
— Поясніть мені коротко: це не популістська передвиборча кампанія? Насправді ця програма житиме?
— Якщо хочете переконатися, зверніть увагу на Державний бюджет України. Там передбачено головному розпоряднику в цій справі — Міністерству регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ — 1 млрд грн на компенсацію відсоткової ставки. Кредити видаються під 16% річних, з яких 3% платить майбутній мешканець квартири, а 13% компенсує держава. Якщо ви розділите ці цифри, то побачите, що, як мінімум, 30 тисяч квартир цього року люди за цією програмою зможуть отримати.
— Ще одне запитання. Ми, працівники міліції, згідно зі статтею 22 закону про міліцію, маємо право на безоплатне житло від держави...
— На жаль, постановою №343 не передбачено цих пільг. Річ у тому, що законодавець у нинішньому році на надання квартир працівникам міліції коштів не передбачив. Тому можете придбати квартиру в рамках програми, про яку ми щойно з вами говорили, та за її умовами.
— А коли ж простий міліціонер зможе отримати квартиру, як це передбачено законом про міліцію і чинним законодавством? До кого звертатися, якщо всі відфутболюють і пишуть тільки відписки, що ваша черга, мовляв, ще не підійшла. Уже 22 роки — а вона ще не підійшла.
— В цій ситуації відповідальні за забезпечення вас житлом Міністерство внутрішніх справ та орган місцевого самоврядування, де ви стоїте на черзі.
Зарплата в конверті для банку — не аргумент
Марина,
м. Київ:
— Ми з чоловіком обоє працюємо викладачами. Зарплата, самі розумієте, невелика. Маємо двох неповнолітніх дітей і проживаємо з батьками в однокімнатній квартирі. У батьків пенсія також мінімальна, тож відкладати на те, щоб самим купити квартиру, практично нереально. Як нам можна поліпшити свої житлові умови, чи взагалі є якийсь вихід із такого становища?
— Щодо можливостей — є кілька програм, які працюють сьогодні в країні. Є програма молодіжного житлового кредитування. І є програма 30 на 70, але там потрібно 70% вартості квартири сплатити самостійно, хоча, наскільки я розумію, у вас немає такої можливості. А щодо нової програми, яка нині діє в рамках ініціатив Президента, ситуація така: ви повинні внести до 25% вартості квартири. Але скільки конкретно — вирішуватиме банк, можливо, вам дозволять внести 10% чи навіть менше, а на решту візьмете кредит під 3% річних на 15 років і поступово його виплачуватимете. Я думаю, вам варто порахувати, можливо, ви зможете долучитись до цієї програми.
— Скажіть, будь ласка, ще таке. Чула, що начебто Київ планує надавати в оренду житло саме таким людям, як ми, які не можуть собі дозволити купити. А ми платитимемо орендну плату, але значно меншу, ніж якби ми знімали квартиру у приватної особи. Чи справді планується така програма?
— Це програма оренди з правом викупу. Вона тільки розробляється. Гадаю, найближчим часом вона може запрацювати.
Ярослава,
м. Київ:
— Ми молода родина, живемо на житлоплощі 19 кв. м, батьки стоять на квартобліку з 1978 року в Дніпровському районі. І ось нам запропонували житло 70х30. 70% — не такі маленькі гроші. Я в декретній відпустці, свекруха пенсіонерка, працює лише чоловік, офіційна зарплата в якого тисяча гривень. Чи буде в нас якась можливість взяти кредит?
— Нині починає діяти й інша програма, яка передбачає можливість внесення вами до 25% вартості житла, а решту вам дадуть у кредит 15 років під 3% із компенсацією з боку держави тих банківських відсотків, які перевищують 3%.
— А який же банк надасть кредит, якщо в мене такі маленькі доходи?
— Там передбачено нижній рівень доходу на сім’ю — 4-4,5 тис. гривень на місяць.
— Вони мають бути офіційними?
— Так.
— А їх немає, тому й виникає таке питання.
— На жаль, іншої можливості поки що немає.
— У мене чоловік вчитель. Чи є якась така програма 50х50 для лікарів, для вчителів?
— Київ планує в цьому році повернутися до програми 50х50 для вчителів та медиків. Тобто 30% дає держава, 20 — Київ, а 50 — людина.
— І вона на ці 50% також має право брати кредит?
— Так.
— Олександре Михайловичу, складається така ситуація. За логікою, всі ці державні молодіжні програми мають бути спрямовані на людей небагатих, які власними силами не можуть розв’язати свою житлову проблему. Але насправді взяти в них участь можуть лише ті, в кого певні гроші все-таки є. А ось малозабезпечені, ті, кому розраховувати нема на кого, окрім держави, все одно залишаються в програші…
— Справді, проблема є. Навіть ціла низка проблем. По-перше, у нас сформувався «дефіцит» платоспроможного споживача. Нині сім’я може брати участь у програмі, якщо вона має дохід навіть 4-5 тисяч гривень на місяць. Хоча погоджуюсь, це небагато. Отже, з одного боку, потрібно підвищувати зарплати. А з іншого, ці програми — непоганий стимул для людей подумати про те, чи потрібно отримувати зарплату в конвертах, чи, може, варто вимагати від роботодавця офіційних виплат. І тоді ситуація збалансується. Однак за даними статистики, у першому кварталі нинішнього року, порівняно з першим кварталом минулого, відбулося зростання обсягів введення житла в експлуатацію на 45%. Якщо ввели, отже, хтось купив.
Валентина КУЛИНЯК,
м. Київ:
— Я б хотіла запитати, коли все-таки житло стане доступним для тієї категорії населення, яка не перебуває на квартирному обліку? Тобто для тих, у кого начебто метраж і достатній, але бажано б, щоб дорослі діти роз’їхалися. Приміром, у мене двокімнатна квартира на Оболоні, там житлова площа — 32 квадратних метри. Маю дорослого сина, 33 роки. Ми не можемо стати на чергу. Хотілося б знати, які норми існують на сьогодні і чи будуть вони змінюватися, чи щось нам світить у цьому плані? Мені дуже сподобався виступ Миколи Азарова, який сказав, що по півтори тисячі на місяць платитиме молода родина, якщо візьме кредит, приміром, на десять років. Ми можемо це зробити, але не стоїмо на черзі — це головна наша причина. Як тут бути?
— Держава прийняла рішення насамперед у державні програми включати тих людей, які стоять на квартирному обліку. Однак недавно введені нові правила, за якими можна не стояти на черзі, головне — потребувати поліпшення житлових умов.
— Скажіть, будь ласка, скільки людей я можу зареєструвати в своїй квартирі, якщо син одружиться, щоб стати на чергу?
— Кожне місто приймає свої санітарні норми. В Києві, щоб стати на квартирний облік, потрібно від 5,5 до 8,2 кв. м житлової площі на людину. Тому порахуйте самі. А середня забезпеченість під час надання квартири становить 13,62 кв. м.
— Що означає ця вилка — від 5,5 до 8,2 кв. м?
— 5,5 — щоб стати на державну чергу, а 8,2 — на кооперативну. У нас досі залишилось це поняття — кооперативна черга. Адже ми ніяк не можемо змінити Житловий кодекс, а ці норми передбачені чинним Житловим кодексом. Тому залишились ось ці анахронізми — одна черга, але всередині неї є першочерговики, позачерговики, загальна черга, ще й кооператив. Тож і на цю чергу можуть поставити.
Ольга Іванівна,
м. Кіровоград:
— Я б хотіла взяти кредит.
— Який саме? Є різні програми: є 30х70, і зараз розгортається програма, якою передбачено кредитування на 15 років. Там перший внесок має бути до 25% вартості квартири, договір укладається з банком на 16% річних, три з яких платить людина, а 13% — держава.
— Куди треба звертатися, які потрібні документи?
— Я б вам радив зайти на сайт Мінрегіону, там є всі телефони і розписано всі умови.
Киянам — дорожче. Іншим — дешевше
Світлана ПОЛІЩУК,
м. Київ:
— Ми молода сім’я, в нас маленька дитина. Чи маємо можливість купити в кредит квартиру в столиці? Чоловік працює, зарплата в нього 5 тисяч гривень, я теж працюю, зарплата маленька, тисяча гривень. Ми не прописані в Києві.
— Але ж ви десь зареєстровані?
— У Донецькій області.
— Ця програма — і таке зазначено вперше — передбачає, що якщо ви перебуваєте на обліку в Донецькій області чи іншому регіоні, то маєте право брати участь у цій програмі, купуючи житло в Києві. Тобто людина з будь-якого регіону, якщо вона стоїть на квартобліку за місцем проживання, може придбати житло за нашою програмою в будь-якому іншому регіоні.
— А ви не боїтеся, що всі черговики до Києва поїдуть?
— Тут є одне застереження. Згідно з програмою, кредити на квадратний метр житла в Києві видаються з розрахунку по 7 тисяч гривень за квадратний метр, а в обласних центрах — 5 тисяч. Тож якщо людина з Донецька хоче придбати квартиру в Києві, то їй дадуть кошти з розрахунку 5 тисяч, а решту вона має доплатити сама.
До речі, вважаю, що ми сьогоднішньою «прямою лінією» можемо спровокувати збільшення квартирної черги. За останні років 20 на квартоблік мало хто ставав, бо не вірили, що щось отримають. А тепер справа зрушила з місця. Нині в Україні 1 мільйон 166 тисяч сімей стоять на черзі. Ми займаємось ще однією справою — створенням єдиного реєстру людей, які перебувають на квартирному обліку.
— Чи потрібен цей реєстр?
— Так. Бо склалася дуже сумна ситуація. Ось нам зателефонував чорнобилець, запитав, коли він отримає квартиру. А як держава має виділяти гроші на будівництво житла для цієї категорії громадян? Черги цих людей створені при органах місцевого самоврядування, але загальної кількості чорнобильців в Україні не знає ніхто. Мабуть, потрібно створювати такий загальноукраїнський реєстр і забезпечувати коштами на будівництво квартир для цих людей всю країну таким чином, щоб нікого не образити. Бо в Полтаві чи Харкові, наприклад, нині черга чорнобильців починається з 2010 року, тобто людина стала на облік і отримала помешкання. А в Києві, Володимир Іванович розповідає, вже 17 років не може отримати житло. Про сільські населені пункти я вже взагалі не кажу… Коли ж буде єдина система, то, по-перше, унеможливляться фальсифікації, а по-друге, ми вирівняємо ситуацію. І це стосується не тільки чорнобильців.
Держава ставить завдання, щоб цей реєстр запрацював з 1 січня. Однак не вистачає фінансування. Тож, можливо, трохи перенесуть терміни.
Як зацікавити забудовника?
— І ще одне запитання щодо програм доступного житла. Нещодавно наш власкор Владислав Кирей писав про те, що в Черкасах не всі забудовники охоче долучаються до цих програм, бо держава дає малу ціну за квадратний метр. А це не всім вигідно. Як зацікавити забудовника?
— Всі забудовники відрізняються один від одного, тож кожну ситуацію треба розглядати окремо. Тим більше, що тут теж є нюанси. Так, нинішньою програмою згідно з урядовою постановою №343 дозволено перевищення вартості квадратного метра не більш як на 25%. Але ці 25% людина зі своєї кишені має заплатити.
— Що це може означати на практиці? Якщо держава встановила, приміром, вартість квадратного метра в Черкасах — 5 тисяч гривень, то забудовник може сказати: а ти заплати на 25% більше?
— І так, і не так. Йдеться про квартири в будинках, де ціни на квартири вищі, ніж встановлені для регіону за державною програмою. Але людям там більше подобається планування чи район, у якому будується дім. Тому вони готові доплатити. На суму доплати державна компенсація не поширюється. У вже сформованому переліку об’єктів якщо ціна не вказана, це означає, що тут — тільки ті квартири, які не перевищують цінових параметрів. Пізніше сформуємо список тих об’єктів, де є таке перевищення.
А щодо незацікавленості забудовників загалом — мені здається, якраз навпаки. Адже участь у програмах доступного житла — це можливість для них отримати,по суті, оптового покупця. Та й не з усіма об’єктами забудовники до нас заходять. Наприклад, «Київміськбуд» зводить деякі будинки, де ціна квадратного метра становить 12-14 тис. гривень. А в цій програмі вони братимуть участь лише з тими об’єктами, де ціна не перевищує 7 тис. гривень.
— До речі, багато хто запитує: чому я маю вибирати тільки «з того, що дають»? Чому сам не можу вибрати квартиру в будинку, який мені подобається?
— У 2003 році так і було: кожен вибирав сам, системи державного відбору не було. І в результаті маємо проблеми, про які ми говорили на початку «прямої лінії».
Нині ж об’єкти відбирають за багатоступеневою схемою. Спочатку своє слово має сказати обласна державна адміністрація, а в Києві — КМДА. Критеріїв відбору багато. Це й ціна, і репутація забудовника тощо. Потім забудовник, який отримав добро від місцевої влади на участь свого об’єкта в програмі, направляє список об’єктів у наше міністерство. Далі міжвідомча комісія, до складу якої входять КРУ, МВС, Рахункова палата, Міністерство фінансів та інші структури, розглядає окремо кожен об’єкт і вирішує, включити його в програму доступного житла чи ні.
«Пряму лінію» підготувала і провела Інна КОСЯНЧУК, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр НЕПОМНЯЩИЙ. Народився 1961 року в м. Харкові. У 1989 році закінчив Харківський юридичний інститут за спеціальністю «правознавство». У 2000 році — Харківський національний університет, за фахом «фінанси та кредит». Кандидат економічних наук.
З 2001 року — директор департаменту реалізації державних програм та розвитку житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Має нагороди: почесне звання «Заслужений будівельник України», ордени «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів, відзнаку Міноборони «Знак пошани», Почесну Грамоту Кабінету Міністрів.
ПРЕС-ЦЕНТР
З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: imrich@ukcc.com.ua.