Міністерство фінансів можна беззаперечно назвати одним з найефективніших у складі нового Кабміну, адже ним керує професіонал, під управлінням якого працюють висококваліфіковані службовці. Нині Мінфін плідно співпрацює з комітетами Верховної Ради та депутатськими фракціями щодо ухвалення важливих законопроектів у банківській, податковій, міжбюджетній сферах тощо. Кореспондент «УК» розпитав про це та інше міністра фінансів Олександра ШЛАПАКА.
— Пане Олександре, колишнє керівництво уряду ухвалило торік Стратегію розвитку системи управління державними фінансами. Звісно, що нова влада, яка взяла беззаперечний курс на європейську інтеграцію, повинна «озброїтися» якісно новою стратегією в цьому важливому напрямі діяльності країни. Чи є вона взагалі?
— Насамперед слід зазначити, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року щодо схвалення Стратегії розвитку системи управління державними фінансами та затвердження Плану заходів з її реалізації було прийнято саме в рамках євроінтеграційної політики держави. Відповідне завдання навіть було відображено у пункті 6.1 Плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2013 рік.
Тому в цьому разі я б не ототожнював декларативну євроінтеграційну політику України, яку провалило минуле керівництво держави, від фахових питань, до яких, безумовно, належить сфера управління державними фінансами.
Саму Стратегію і План заходів з її реалізації розробили фахівці Міністерства фінансів та інших органів у тісній співпраці з експертами Програми підтримки вдосконалення урядування та менеджменту Європейського Союзу (СІГМА) і Представництва ЄС в Україні, а тому вона відповідає як євроінтеграційному вектору розвитку України, так і загальному баченню нового керівництва політики у цій сфері.
26—27 червня у Києві перебувала місія експертів СІГМА, в межах роботи якої європейські експерти та фахівці Міністерства фінансів, інших міністерств та відомств обговорили питання реалізації Плану заходів з реалізації Стратегії, а також шляхи його удосконалення і деталізації.
Ми дійшли конкретних домовленостей, що з урахуванням вже наявних коментарів і рекомендацій СІГМА та результатів проведеного обговорення українська сторона має протягом місяця завершити роботу з удосконалення цього стратегічного документа і направити його до СІГМА та Європейської комісії для підготовки висновку.
— Охарактеризуйте, які законодавчі акти у сфері державних фінансів, що посприяють (або вже сприяють) позитивному розвитку, ухвалив парламент за місяці діяльності нової влади. У чому Мінфін порозумівся з парламентською більшістю в цьому аспекті, а де є проблеми?
— Мінфін налагодив ефективну взаємодію з Верховною Радою і продовжує працювати в цьому напрямі. У комітетах парламенту та на пленарних засіданнях ми забезпечуємо супроводження розгляду законопроектів, ухвалення яких нині вкрай необхідне для того, щоб наша економіка почала ставати на ноги.
Так, народні депутати вже ухвалили кілька законів, розроблених задля невідкладної стабілізації фінансової ситуації та забезпечення відновлення економіки. Усі їх розробляли відповідно до положень Програми діяльності Кабміну.
Зокрема нагальними були зміни до державного бюджету, тому 27 березня ухвалено Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік». Нормами закону зменшено видаткову частину держбюджету на 25,4 мільярда гривень, дефіцит вдалося скоротити до 4,6% ВВП. Депутати проголосували за Закон «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Ним внесено зміни до податкового законодавства, які дають змогу збільшити доходи у 2014 році на 23 мільярди гривень.
З огляду на нестабільну ситуацію у банківському секторі, терміново потрібно було вживати заходів, які б сприяли захисту прав вкладників банків та відновленню довіри громадян до самої системи. Тому нещодавно ми супроводжували у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік (щодо фінансової підтримки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб)», який ухвалено в цілому.
Стабільна фінансова система має ∂рунтуватися також на об’єктивності в системі оподаткування. Є законопроекти, які внесуть зміни до Податкового кодексу, і вони перебувають на розгляді в парламенті. Та переломити ситуацію в нашій податковій системі можна, лише плідно співпрацюючи пліч-о-пліч з громадськими організаціями, профільними асоціаціями. У Міністерстві фінансів працює 9 робочих груп, чітко визначено, коли вони збираються і з яких питань, — чи адміністративних, чи щодо окремих податків. Закликаю профільні громадські організації ініціювати об∂рунтовані, аргументовані зміни до законодавства. Обіцяю, що розумні пропозиції буде почуто.
— Ключовий напрям бюджетної політики на 2014 рік у сфері відносин державного бюджету з місцевими скарбницями — збалансування загальнодержавних та регіональних інтересів, спрямованих на раціональне використання економічного потенціалу кожного регіону країни. Що зробило за останні місяці в цьому аспекті ваше міністерство?
— Дотації місцевим бюджетам з державного перераховують без затримок. За січень — червень 2014 року місцевим бюджетам перераховано 61,3 мільярда гривень (92,3% призначень на січень — червень), що на 9,8 мільярда, або на 19,0%, більше, ніж у січні — червні торік.
На сьогодні Мінфін вжив заходів стосовно забезпечення збалансування місцевих бюджетів цього року.
Передусім внесено зміни до державного бюджету й істотно зменшено прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів (на 4,5 мільярда гривень, або 6,5%). Реалістичність нового прогнозу підтверджується станом надходжень до місцевих бюджетів. За підсумками січня — червня 2014 року, розрахункові показники Мінфіну виконано на 100,9%, понадпланові надходження становлять 0,3 мільярда гривень.
18 червня Кабмін затвердив План заходів щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні. На виконання цього документа Міністерство фінансів розробило низку концептуальних пропозицій щодо внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів України в частині децентралізації фінансів і зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування.
Мінфін врахував європейський досвід (на прикладі Польщі) й попередньо розробив нову модель побудови фінансового забезпечення місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин. Місцеві бюджети формувати та затверджувати слід на місцях, а не за принципом «згори вниз» чи «знизу вгору», тобто бюджетний процес не повинен залежати від ухвалення державного бюджету.
— Скажіть, будь ласка, як відбувається співпраця Мінфіну з міжнародними фінансовими організаціями у світлі європейської інтеграції нашої країни? Цікаво було б дізнатися, якою буде така співпраця з країнами СНД, адже Україна заявила про вихід із цієї організації.
— Після створення в Україні нового уряду інші країни та міжнародні організації висловили підтримку нашої держави й оголосили про намір фінансово підтримати проведення реформ в Україні. Усі цифри фінансової допомоги вже неодноразово озвучували. Зокрема 30 квітня Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила нову спільну з МВФ програму «Стенд-бай» строком на 24 місяці на суму 17,1 мільярда доларів.
Перший транш 3,19 мільярда доларів було надано на початку травня. Крім того, у 2014 році від Світового банку до державного бюджету України надійде серія позик на політику розвитку на загальну суму 1,5 мільярда доларів США.
Кошти міжнародних фінансових організацій, які вже надійшли в Україну, і ті, які ще надходитимуть, буде використано виключно для погашення зовнішніх зобов’язань. Разом із нашими партнерами ми прорахували, щоб їхніх коштів вистачило на ці виконання уряду. Ми не хочемо брати додаткових грошей і накопичувати борги.
Відповідно до Статуту СНД, процедура виходу здійснюється протягом року з часу подання документації про вихід зі Співдружності. За цей період держава має змогу перевести всі відносини з рамок багатосторонніх угод і домовленостей на двосторонній рівень. Загалом співпраця із країнами СНД глобально не відрізняється від співпраці з іншими країнами, які не входять до складу Співдружності.
— Як і в будь-яку державну інституцію, в Мінфін, звісно, йде потік звернень громадян. На сайті міністерства навіть є спеціальна сторінка з цього питання. Що здебільшого турбує людей? Як їм допомагаєте?
— Звісно, найчастіше людей турбують питання, коли вони отримають свої кошти: компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених в установи Ощадного банку СРСР; погашення облігацій державної внутрішньої виграшної позики 1982-го та державної цільової безпроцентної позики 1990 року; виплата страхових внесків за договорами з установами колишнього Укрдержстраху. Але часто просять роз’яснити і податкову політику, роботу банківської системи, отримання соціальних виплат.
Міністерство фінансів також працює в режимі on-line. На Інтернет-форумі, який діє на базі сайту, громадяни можуть оперативно отримати відповіді від наших фахівців, висловити свою точку зору або надати пропозиції.
Міністерство фінансів відкрите до діалогу з українцями, із громадськими організаціями. Я вже неодноразово наголошував, що тільки разом ми можемо змінити ситуацію на краще.
Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр ШЛАПАК. Народився у 1960 році у місті Іркутськ (Росія). 1982-го закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «автоматизовані системи управління». 1982—1984 рр. — інженер-програміст обчислювального центру, 1990—1993 — голова облради Демократичної спілки Львівської області. У 1993—1998 роках обіймав керівні посади у «ПриватБанку».
1998—2000 рр. — керівник групи радників віце-прем’єра з питань економіки, 2000—2001 — заступник міністра економіки України. 2001—2002 роки — міністр економіки та з питань європейської інтеграції. У 2003—2005 — заступник голови Нацбанку. З 2005 по 2006 рік — керівник Державного казначейства України. 2006—2010 рр. — перший заступник глави Секретаріату Президента України.
27 лютого 2014 року Верховна Рада призначила його міністром фінансів України.