Керівництво Молдови, яку досі вважали у Брюсселі зразковим прикладом успішної політики реформ серед країн «Східного партнерства», втрачає репутацію євроінтегратора. А Росія ризикує позбутися своїх союзників у Середній Азії.
Махінація на мільярд доларів
Цими вихідними десятки тисяч молдован вийшли на центральну площу Кишинева на найбільший мітинг-протест в історії незалежної Молдови, вимагаючи відставки президента Ніколае Тімофті й дострокових виборів. Демонстранти звинувачують керівництво держави у масштабних банківських махінаціях, внаслідок чого бюджет країни недорахувався одного мільярда доларів.
За даними МВС Молдови, кількість людей, які вийшли на акцію протесту, становила приблизно 40 тисяч, але організатори акції громадська платформа «Гідність і чесність» наводять цифру сто тисяч, повідомляє агентство Rueters.
Ніколае Тімофті з 2012 року очолює Молдову і проводить проєвропейську політику. Проте, на думку протестувальників, він відігравав не останню роль в олігархічній шахрайській схемі, в результаті чого з банківської системи країни, населення якої становить 3,5 мільйона людей, зник мільярд доларів. Це приблизно одна восьма усього ВВП Молдови.
А найгіршим, вважають експерти, стало те, що авторитет і довіра до проєвропейського керівництва держави простих молдован значно похитнулися. Проте, незважаючи на це, чимало демонстрантів вийшли на акцію протесту перед будівлею парламенту Молдови з прапорами ЄС. Вони хотіли показати, що виступають не проти євроінтеграції, а проти нечистих на руку політиків старого покоління, котрі в тандемі з надбагатими олігархами, лицемірно прикриваючись проєвропейськими гаслами, розкрадають державні гроші. Демонстранти розбили на центральній площі Кишинева наметове містечко й попередили керівництво країни, що акція протесту триватиме доти, доки їхні вимоги не буде виконано.
Середня Азія піде своїм шляхом?
Тим часом останні події в Середній Азії засвідчили про те, що фундамент Митного та Євразійського союзів, який останніми роками так старанно цементував Володимир Путін, дав тріщину. Після того, як у перші дні вересня Китай відвідали президенти Росії, Казахстану і Таджикистану, Середню Азію затрусила політична лихоманка.
Спочатку казахський президент Нурсултан Назарбаєв вирішив заборонити діяльність комуністичної партії, поставивши цим кроком у глухий кут московське керівництво. Кремль звик бачити в особі беззмінного президента Казахстану палкого прихильника політики радянського типу, тому не очікував від нього такого кроку «а ля Україна».
Після цього в Таджикистані відбулися трагічні події, спрямовані, очевидно, на повалення режиму Емомалі Рахмона. Минулого тижня у п’ятницю організована група озброєних людей, прихильників колишнього заступника оборони країни Абдухаліма Назарзоди, який після відставки пішов в опозицію до чинної влади Таджикистану, напала на відділ внутрішніх справ міста Вахдат і на центральний апарат Міністерства оборони республіки. Внаслідок нападу, за різними даними, вбито десятки працівників міліції. Експерти пов’язують криваві події з активізацією ісламістських рухів, яких нині насильно витісняють з політичного життя держави.
І хоча Таджикистан не входить до складу ані Митного, ані Євразійського союзів, проте географічне положення цієї країни (вона межує з Росією, Китаєм і Афганістаном) робить його дуже важливим серед нечисленних козирів Володимира Путіна. Крім того, Емомалі Рахмон — типовий пострадянський авторитарний керівник, який керує Таджикистаном з 1992 року, є дуже зручним і надійним соратником Кремля в Середній Азії. А в цьому регіоні зійшлися інтереси трьох важливих геополітичних гравців: Росії, яка вважає простір сферою своїх життєво важливих інтересів, Китаю, що поступово витісняє звідти Росію за допомогою економічної експансії, та Ірану, з якого знімають міжнародні санкції. І останні події в Середній Азії засвідчили, що Росія втрачає важелі впливу у цій боротьбі.