ЕКСПЕРТИЗА

Чому продукти зі знижками потрібно оминати стороною?

Моя колега глибоко переконана, що відділи кулінарії в супермаркетах – всесвітнє благо. І жодні переконання, що, мовляв, якість тих самих салатів залишає бажати кращого, її не переконують. Тому вона їх їла, їсть і їстиме. Єдине суттєве «але»: поблизу будинку Іванни це саме благо позачиняли.

Звісно, є такі щасливчики, які споживають харчі не першої свіжості і примудряються ними не отруїтись. От тільки їх небагато, тому й закривають відділи кулінарії уповноважені органи. Адже перевірки якості приготовленої на таких кухнях продукції завжди доводять: ця їжа небезпечна. При цьому йдеться не тільки про столичні кулінарії, а й про такі самі відділи в інших містах нашої країни.

Каша зі сміттям

Нещодавно Київська громадська організація «Союз споживачів України» провела перевірку магазинів м. Біла Церква — «Сільпо», «Край» та «Велика кишеня». У них фахівці на правах звичайних споживачів придбали продукти з нашого щоденного раціону: рибу, салати, крупи й улюблені українцями готові вареники. Здавалося б, ну які «проблеми» можуть бути у звичайнісінькій пшеничній крупі?! Проте виробники примудрилися навіть такий простий продукт виготовити не дуже якісним. Для дослідження експерти-споживачі в магазині «Край» закупили крупу пшеничну «Полтавська» №3 та крупу пшеничну 1 ∂атунку виробництва ТОВ «Альта-Віста» (с. Крюківщина). Дослідження цього продукту  в лабораторії ДП «Київоблстандарт?метрологія» засвідчило, що вона не відповідає вимогам нормативних документів за фізико-хімічними показниками.

Крупа «Полтавська» №3 не відповідала вимогам стандарту величиною помелу — була надто крупного помелу. Прохід крізь сито діаметром 2,5 мм фактично становив 3% при нормі не менше 80%.

Пшоно 1 ∂атунку теж мало недоліки у фізико-хімічних показниках. У цього зразка було виявлено завищений вміст сміттєвої домішки – фактично 0,44% за норми не більше 0,5%. Також занадто багато в крупі й нелущених зерен – 3,2%, тоді як їхня кількість не повинна перевищувати 0,4%. Це свідчить про грубі порушення технології виробництва крупи та незадовільний стан технологічного обладнання на виробництві.

– Недоліки в крупах, які ми знайшли під час досліджень, свідчать про низький контроль якості на підприємствах, – пояснює заступник генерального директора з сертифікації ДП «Київоблстандартметрологія» м. Білої Церкви Олег Черепанов. – Нашим фахівцям, щоб зрозуміти, що продукт не дуже якісний, достатньо було уважно на нього подивитись. Навіть через поліетилен видно, що там надто багато сміття. Проте споживачі зазвичай не настільки уважно роздивляються крупи…

Неякісний продукт можна розпізнати по неприємному запаху. Фото з сайту dreamstime.com

Небезпечний мікс

У національному українському продукті — варениках — експерти теж виявили «проблеми». У варениках з лівером виробництва ТОВ «Край» занижено вміст начинки. При нормі 45% її там було лише 44,3%. А у варениках з вишнею було «потріскане» тісто, тому коли господиня їх варитиме, вишневий сік витікатиме.

На жаль, салати, які експерти відібрали для дослідження, теж не здивували своєю якістю. Тестували салати «Тет-а-тет», «Печіночна слойка», «Бістро», «Ганноверський» виробництва кулінарного відділу магазину «Сільпо» (вул. Гординська, м. Біла Церква). А також мікс під назвою «З крабових паличок» виробництва ТОВ «Таровіта» м. Боярка, який чомусь продавався  у «Великій кишені» ( м. Біла Церква).

Результати перевірки показали, що у всіх салатах виявлені бактерії групи кишкової палички (коліформи). А в «Тет-а-тет» та «Бістро» було перевищення кількості інших небезпечних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів.

– Кишкова паличка – це показник безпеки. Якщо вона є в їжі, то такою їжею  можна отруїтись, – говорить Олег Черепанов. – У когось може бути розлад шлунка, а в когось наслідки серйозніші. В процесі тестування салату ми з’ясували, що за терміном придатності вони відповідають нормам. Але річ у тім, що судячи з усього, їх виготовляли з продуктів не першої свіжості.

Перевірили в лабораторії і рибу гарячого копчення – скумбрію, окуня, сайру, ставриду, які реалізовувались із знижкою 50%. Про це красномовно інформувала покупців етикетка з яскраво-червоними цифрами. Придбали її в магазині «Сільпо» (мікрорайон «Піонерська» м. Білої Церкви). У цієї продукції «гріхів» виявилось більш ніж достатньо. Так, риба промаркована етикетками «Сільпо», на яких не було ні слова про виробника. Термін придатності на етикетках теж чомусь «забули» вказати. Єдине, що там було – дата та час пакування.

За результатами проведених мікробіологічних випробувань у лабораторії в усіх зразках риби було виявлено вже добре нам знайомі бактерії групи кишкової палички – коліформи. В трьох видах риби – сайрі, скумбрії, ставриді – знайшли перевищення кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів. Зрозуміло, що від смакування такої їжі можна «загриміти» до лікарні з отруєнням.

КОМЕНТАР       

Тетяна ШАЛЬМАН, 
голова Київської обласної організації
ВГО «Союз споживачів України»:

Чому продукція, яка продається в магазинах, не те що неякісна, а часто й небезпечна – питаєте? А все тому, що наші законодавці постійно звужують повноваження держави щодо контролю за якістю, а головне — за безпекою продуктів харчування. Останнє з їхніх «вагомих» рішень – відміна державного нагляду (шляхом ліквідації служби), а це  швидше приведе до появи на полицях магазинів небезпечної продукції. Мої слова підкріплені фактами.

Окрім цього, ще раніше законотворці скоротили й перелік продуктів, які підлягали обов’язковій сертифікації. Можливо, тим, хто так необдумано приймає законодавчі акти, хочеться вірити, що наше суспільство вже готове до скасування контролю з боку держави за дотриманням якісних характеристик продуктів харчування? То хочеться їх запевнити – вони помиляються. Відповідно до прийнятих останніх законодавчих змін, лише на виробника покладається повна відповідальність за якість продукції, і в той же час відсутній закон «Про відповідальність виробника, продавця, постачальника». Де логіка? Відтак законодавець дав зелене світло фальсифікату, непотребу до полиць магазинів і до столу споживачів.