"Перлини української землі потребують великої уваги й турботи"

Роман КИРЕЙ
21 листопада 2020

За кількістю та різноманіттям (понад 140 тисяч) унікальних пам’яток у різних регіонах Україна належить до країн з багатющою історико-культурною спадщиною. Нині триває активне проникнення нашої країни у світовий культурний простір, тому повне та глибоке виявлення й вивчення культурної спадщини для її комплексного збереження та використання — гуманістичне і науково-практичне завдання державної ваги. Захист вітчизняної культурної й духовної спадщини визнано одним із пріоритетів Стратегії національної безпеки України.

Необхідність зберігати знання про культуру гостро постала саме нині, коли на сході точиться боротьба за Україну. Про це йшлося на третій Всеукраїнській конференції «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження», яка відбулася в Черкаському державному технологічному університеті.

Вивчати й зберігати

Оскільки зібрання істориків, музеєзнавців, експертів, інших науковців та студентів проходило з додержанням необхідних протиепідемічних заходів, чимало студентів та науковців долучилися до події через інтернет.

Учасники заходу узагальнили висновки наукових досліджень та розробили чимало практичних рекомендацій щодо вивчення й збереження культурно-історичної спадщини. Пленарне засідання розпочалося з прямого включення зі столиці, під час якого доктор історичних наук професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ярослав Калакура загострив увагу на проблемах використання електронних джерел у структурі соціокультурної інформації та необхідності докорінного вдосконалення наявної правової бази.

На необхідності ретельного реєстрування культурно-історичних знахідок, створення актуальної нумізматичної бази акцентував завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Олександр Потильчак.

Як зауважив проректор Черкаського державного технологічного університету, заступник голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентин Лазуренко, університет активно прилучився до розвитку культури, креативних індустрій та охорони культурної спадщини, створення обласної програми розвитку культури Черкаської області. Науковець поінформував учасників конференції про пропозиції, які університет надіслав на адресу управління культури та охорони культурної спадщини облдержадміністрації. Серед них створення на Черкащині музею вільного козацтва в селі Гусакове Звенигородського району, розроблення на державному рівні комплексної програми дослідження пам’ятки національного значення Іллінської церкви в селі Суботів Чигиринського району щодо можливого поховання там великого українського державотворця гетьмана України Богдана Хмельницького, поліпшення умов роботи працівників Суботівської філії Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». На думку науковців, давно час завершити капітальний ремонт колишньої садиби Енгельгардтів у селі Будище Звенигородського району та привести до комфортного стану Будищанський парк, які входять до Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Щоб гідно відзначити пам’ятні дати наступного року, зокрема й на Черкащині, слід уже зараз розпочати до цього активну підготовку. Назріла потреба створити при Черкаській облдержадміністрації дорадчий громадський орган — гуманітарну раду з питань культури, до якої б увійшли представники культури, освіти й науки.

Презентація проєкту «Чигирин. Прогулянка старим містом» у колишній гетьманській столиці Богдана Хмельницького. Фото з сайту chigirinzapovidnyk.org.ua

Плюс презентація роману про Холодний Яр

Особливостям науково обґрунтованих заходів щодо приведення пам’яток традиційної етнохореографічної спадщини українців у стан, придатний для культурно-освітнього використання, присвятив повідомлення старший науковий працівник Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Анатолій Богород, а магістр історії заступник голови правління громадського об’єднання «Черкаський колекціонер» Анатолій Шостопал ознайомив аудиторію з проблемами і перспективами збереження нових нумізматичних знахідок. Екскурсовод Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Надія Левченко поділилася особливостями та відкриттями симпозіуму народного мистецтва «Холодний Яр». Багато нового дізналися учасники конференції з доповідей завідувача відділу досліджень у галузі інформаційних технологій Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Ігоря Солодовникова, старшого наукового працівника відділу «Музей Богдана Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Ольги Брель та завідувача відділу історії краю Черкаського обласного краєзнавчого музею Сергія Ганницького.

Актуальним повідомленням відгукнулася завідувачка відділу Черкаського обласного краєзнавчого музею Марина Бугеря, яка розповіла про комунікаційні стратегії закладу під час пандемії коронавірусу. А краєзнавець, журналіст із міста Кам’янка Олександр Вєтров презентував свій історико-документальний роман «На скрижалях історії» про події у Холодному Яру.

Як повідомила завідувачка кафедри історії та права університету та модераторка заходу Ірина Стадник, на конференцію надіслано 95 доповідей із багатьох куточків Черкащини, обласних центрів України та з-за кордону. Конференція збагатила її учасників новими ідеями, допомогла напрацювати програму спільних практичних дій для глибшого дослідження, кращого збереження та примноження культурно-історичних цінностей нашої держави.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua