Кабінет Міністрів надав 12,85 млрд грн на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості регіонів. Кошти буде спрямовано на 209 об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових регіонах і Київській області. Про це повідомила Прем’єрміністр Юлія Свириденко під час поїздки на Одещину.
З наданої суми буде профінансовано захист 24 високовольтних підстанцій силами Агентства відновлення, на що передбачено 3,5 млрд грн. Ще 9,4 млрд грн спрямували прифронтовим областям і Київщині. Ці кошти підуть на захисні споруди для розподільчих підстанцій та інших об’єктів критичної інфраструктури.
«Ми розпочали підготовку до наступної зими. Пріоритети — захист енергооб’єктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення додатковими джерелами живлення об’єктів тепло і водопостачання, децентралізація теплопостачання. Роботи, передбачені планами стійкості регіонів, вже розпочато. Для їх своєчасного виконання надаємо перший транш коштів обсягом 12,85 мільярда гривень», — заявила Юлія Свириденко.
Під час поїздки на Одещину Прем’єрміністр заслухала голів ОВА Одеської, Миколаївської та Херсонської областей щодо реалізації планів стійкості цих регіонів. Було затверджено пріоритетні завдання. На перші об’єкти Одеська область отримає 582,3 млн грн, Миколаївська — 280,7 млн грн, Херсонська — 97,5 млн грн.
Плани стійкості регіонів — комплекс заходів для підготовки енергосистеми і ЖКГ до наступного опалювального сезону. Їх розробив уряд спільно з ОВА і органами місцевого самоврядування.
Головні елементи кожного плану: захист енергооб’єктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення безперебійного тепла, водопостачання і водовідведення, децентралізація системи теплопостачання у великих містах. Загальну потребу у фінансуванні заходів оцінюють у 278 млрд грн (5,4 млрд євро). Для її покриття уряд працює над залученням фінансових ресурсів від міжнародних партнерів. Також передбачено співфінансування з боку громад для комунальних об’єктів.
Експериментальний проєкт для столиці
Київ представив план стійкості на засіданні Координаційного центру. Це останній регіон, чий план підготовки до зими має затвердити РНБО. Про це повідомила Юлія Свириденко. Документом передбачено захистити 57 об’єктів критичної інфраструктури. Та встановити понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об’єктів тепло і водопостачання, водовідведення та інших до кінця року.
«Ключовим пріоритетом плану стійкості Києва має стати розвиток розподіленого теплопостачання. У цій частині план потребує доопрацювання. Доручили розробникам плану завершити це до початку квітня 2026 року», — зазначила очільниця уряду.
Загальний бюджет плану стійкості Києва — 61,6 млрд грн. З них власні кошти міста становлять 10,6 млрд грн. Потреба в додатковому фінансуванні — 51 млрд грн.
«Уряд забезпечує необхідне сприяння столиці у підготовці плану і надаватиме підтримку його реалізації після затвердження», — наголосила Юлія Свириденко.
Зокрема, житлові багатоповерхівки столиці в межах експериментального проєкту буде обладнано засобами резервного живлення. Відповідну постанову ухвалили на виїзному засіданні уряду. За словами Прем’єрміністра, держава профінансує закупівлю та встановлення акумуляторів, інверторів і генераторів для забезпечення роботи ліфтів та інженерних систем, а також освітлення місць загального користування.
Обладнання закуплять коштом держави. На стороні мешканців залишиться експлуатація: закупівля пального, технічне обслуговування та ремонт.
Участь у проєкті добровільна — рішення ухвалюють співвласники багатоквартирних будинків.
«Постанова створює правові підстави для реалізації програми, а також спрощує необхідні для цього дозвільні процедури з будівництва і землевідведення», — підкреслила Прем’єрміністр.
Юлія Свириденко зазначила, що КМДА впродовж 30 днів має сформувати перелік будинків, які відповідають критеріям програми, і визначити потребу у фінансуванні. Після цього уряд прийме окреме рішення про надання коштів.
«Програма для Києва реалізовуватиметься як пілотний проєкт. Вивчаємо доцільність і можливості її розширення на інші міста», — зауважила Прем’єрміністр.
Експериментальний проєкт забезпечення системами резервного живлення багатоповерхівок Києва — складова планів стійкості регіонів — комплексу заходів для підготовки енергосистеми і ЖКГ до наступного опалювального сезону.
В умовах прифронтів’я
Працювати і виробляти в умовах прифронтового регіону — це про велику сміливість наших підприємців. На цьому наголосила Прем’єрміністр на зустрічі з українськими виробниками Одеської області та подякувала за цю роботу.
«Уряд послідовно підтримує переробну промисловість і продовжує політики «Зроблено в Україні», постійно адаптує для регіонів з високим рівнем ризику. Так, цього тижня розширили можливості програми страхування майна від воєнних ризиків. Збільшили граничну суму компенсації до 30 мільйонів гривень для прифронтових регіонів та суму компенсації страхової премії для всіх областей до 3 мільйонів гривень. Працює програма грантів до 16 мільйонів гривень на відновлення обладнання після обстрілів. Для Одещини, як і для інших прифронтових регіонів, в межах програми 5–7—9% діє змога кредитування під 1% на інвестиційні потреби», — зазначила Юлія Свириденко.
Окремо обговорили питання енергозабезпечення, особливо з урахуванням досвіду регіону цієї зими в умовах масованих обстрілів інфраструктури. Очільниця уряду розповіла про початок робіт з підготовки енергосистеми і ЖКГ до наступної зими в межах плану стійкості Одещини.
«Для автономності роботи критичної інфраструктури очікуємо мати 4 ГВт розподіленої генерації у країні до початку наступного опалювального сезону. У цій роботі для нас важлива участь приватного сектору», — зазначила Прем’єрміністр.
Юлія Свириденко наголосила, що уряд створює стимули для бізнесу долучатися до розбудови власних потужностей. Продовжують діяти кредити під 0% на енергообладнання до 10 млн грн до трьох років, вже видано 150 кредитів на 227 млн грн. Також діють кредити 5—7—9% на купівлю і монтаж установок з генерації та зберігання енергії до 250 млн гривень на строк до десяти років. Мінекономіки готує додаткові можливості кредитування в галузі енергетики.
У межах поїздки Юля Свириденко відвідала підприємство Інтерхім — українського фармацевтичного виробника повного циклу. Його діяльність починається від розроблення молекул і досліджень до виробництва ліків і їх дистрибуції. Фармацевтика за класифікацією OECD належить до найбільш високотехнологічних галузей, тож розвиток таких виробництв і досліджень важливий.
«Підприємство користується державними програмами, зокрема його продукція є в Національному кешбеку. Це гарний приклад інвестицій в енергонезалежність. Потрібно, щоб усі українські підприємства рухалися в цьому напрямі і до наступної зими наростили рівень забезпечення себе електроенергією власної генерації», — зазначила Прем’єрміністр.
Очільниця уряду подякувала підприємцям Одещини за безперебійну роботу, створення робочих місць і підтримку української економіки.
«Розповіла про новації політики «Зроблено в Україні». Обговорили питання відновлення після обстрілів, захисту внутрішнього ринку, розбудови підприємствами власної генерації та виходу на зовнішні ринки», — зазначила Юлія Свириденко й подякувала бізнесу, який продовжує працювати в регіоні навіть в умовах обмеженого енергопостачання і постійних обстрілів.
Прем’єрміністр разом з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком відвідали комунікаційний центр Служби 112 в Одесі, який почав працювати для південного макрорегіону. Такі центри вже діють у Києві, Львові та Дніпрі — загалом їх чотири в Україні. Достатньо одного дзвінка, щоб повідомити про надзвичайну подію. Оператори швидко з’єднують з відповідними екстреними службами. Від початку роботи в липні 2023 року Служба 112 опрацювала понад 11 мільйонів викликів.
Під час зимового періоду служба приймала звернення від людей щодо відсутності світла і тепла в домівках. Номер 112 працює навіть без мобільного зв’язку. Потрібно підключитися до мережі WiFi та завантажити застосунок 112 Ukraine. Зробити це можна за посиланням: https://mvs.gov.ua/112/.
«Розбудова Служби 112 — один з компонентів євроінтеграційного шляху України. У межах кредитної угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком на розбудову центрів передбачено 40 мільйонів євро. Вдячні партнерам за підтримку», — зазначила Юлія Свириденко.