"Підготовка країни до зими — спільне завдання "

660 об’єктів у Харківській, Полтавській та Донецькій областях мають забезпечити захистом від атак в межах підготовки до наступної зими. Ці роботи передбачено планами стійкості регіонів, представленими на п’ятому засіданні урядового Координаційного центру. Про це повідомила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко за підсумками засідання.

«Підготовку до наступного опалювального сезону ми розпочали наприкінці лютого. Кожен регіон має затверджений план із визначеними пріоритетами: захист об’єктів критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, забезпечення безперебійного теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Уряд надав кошти на першочергові роботи і спростив процедури. Голови областей та громад, а також оператори об’єктів критичної інфраструктури персонально відповідають за вчасне виконання планів. Це спільне завдання — підготувати країну до зими в умовах повномасштабної війни, що триває, і постійних загроз із боку ворога», — зазначила Юлія Свириденко.

Зокрема, план стійкості Харківської області передбачає захист від атак 540 об’єктів критичної інфраструктури. Також заплановано введення 55,5 МВт додаткової розподіленої генерації для забезпечення роботи об’єктів тепло­ і водопостачання, водовідведення та інших. Для резервного живлення заплановано залучити 764 генератори. Окремий пріоритет — децентралізація теплопостачання. На Харківщині передбачено введення майже 130 МВт розподіленої теплової генерації. Потреба у фінансуванні плану стійкості Харківської області — понад 32,296 млрд грн.

План стійкості Полтавської області передбачає захист 83 об’єктів критичної інфраструктури та введення майже 106,4 МВт розподіленої генерації. Для посилення резервного живлення заплановано залучити 248 одиниць обладнання для об’єктів тепло­, водопостачання та водовідведення. Окремий пріоритет — розвиток розподіленої теплової генерації. У межах плану передбачено введення 31,68 МВт когенераційних установок і блочно­модульних котелень, а також будівництво котельні та ЦПТ потужністю 115,8 МВт. Загальна потреба у фінансуванні плану стійкості Полтавської області становить 5,065 млрд грн.

План стійкості Донецької області передбачає захист 37 об’єктів критичної інфраструктури та введення до 68 МВт додаткової розподіленої генерації. Для резервного живлення об’єктів тепло­, водопостачання і водовідведення заплановано залучити 87 одиниць обладнання загальною потужністю 41,7 МВт. Загальна потреба у фінансуванні плану стійкості Донецької області становить 1,989 млрд грн.

На засіданні розглянули стан робіт із захисту об’єктів критичної інфраструктури в інших областях — наскільки регіони готові рухатися за графіком і як просувається реалізація перших етапів.

Усі області наступного тижня мають подати плани співфінансування робіт з місцевих бюджетів. Уряд уже забезпечив фінансування на перші роботи. У березні надано загалом 22,1 млрд грн на захист 576 об’єктів — це найбільші видатки з резервного фонду держбюджету. Ці кошти вже спрямовано на роботи із захисту великих енергетичних об’єктів, підстанцій, трансформаторів, газорозподільних станцій та інфраструктури Укрзалізниці.

«Більшість областей уже розпочали роботи, і на сьогодні стан виконання першого етапу у країні становить 46%. Ідеться саме про підготовчі заходи — геологічні та геодезичні роботи, технічні завдання, підготовку майданчиків. Деякі області розпочали виконувати роботи із викатки­розшинування обладнання — це Миколаївська, Чернігівська, Житомирська, Запорізька, Тернопільська, Харківська, Волинська та Агентство відновлення. А Укрзалізниця вже закінчила виконання цього етапу на всіх об’єктах. Агентство відновлення, Запорізька ОВА та Укрзалізниця перейшли до виконання робіт з облаштування фундаменту», — повідомив віцепрем’єр­міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Основну увагу на засіданні приділили забезпеченню безперебійного водопостачання та водовідведення як одному з базових елементів стійкості громад.

У межах роботи міжвідомчої групи проведено комплексний аналіз обласних центрів і великих міст із населенням понад 100 тисяч людей. Оцінювали основні ризики, зокрема залежність від одного джерела води, вразливість інфраструктури та відсутність резервних сценаріїв роботи систем.

За підсумками сформовано портфель інфраструктурних рішень, спрямованих на перехід до стійкої та резервованої моделі водопостачання. Ідеться зокрема про захист об’єктів водопостачання; створення резервних джерел водозабору; розвиток автономного водопостачання; кільцювання мереж у великих містах; модернізацію обладнання та зменшення енергоспоживання; забезпечення резервного енергоживлення об’єктів водоканалів.

«Реалізація цього портфеля рішень дасть змогу забезпечити стале водопостачання для понад 9 мільйонів громадян. Важливо, щоб міста мали воду за будь­яких умов і не залежали від одного джерела чи одного сценарію роботи системи. Окремо опрацьовуємо створення мережі мобільних водозабірних комплексів швидкого реагування, які можна розгорнути в разі потреби. За суттю це створення національного резерву аварійного водопостачання», — зазначив Олексій Кулеба.

Тож основні рішення мають бути готові до початку опалювального сезону 2026—2027 років.

Плани стійкості регіонів — це комплекс заходів для підготовки енергосистеми і ЖКГ до наступного опалювального сезону, який уряд втілює спільно з ОВА та громадами. Загальну потребу у фінансуванні заходів оцінюють у 278 млрд грн (5,4 млрд євро). Для її покриття уряд працює над залученням фінансових ресурсів від міжнародних партнерів. Також передбачено співфінансування від громад для комунальних об’єктів.