РИБАЛЬСТВО
На Тлумаччині успішно приживається заокеанський осетровий велет
У прісноводній водоймі Канади нещодавно виловлено цього представника прісноводних осетрових вагою 160 кг. Рибоводам Прикарпаття це додає снаги: з вирощуванням веслоноса влучили в «десятку», зважаючи на прогнози експертів, що через десятиріччя-два продовольча проблема стане у світі чи не найгострішою, а ми й сьогодні споживаємо в кілька разів менше рибопродуктів від передбачуваної норми і в десять разів менше, ніж споживають її у розвинених європейських країнах.
Запрограмовані на екологічність
Іхтіолог Хотимирського сільськогосподарського рибного фермерського господарства Богдан Гузяк сподівається, що тут північноамериканський гість, якому підійшли склад води і кліматичні умови, зможе досягати 70-80 кг при довжині близько 2 метрів. Утім, ніхто не чекатиме, щоб доводити веслоноса в сільгоспгосподарстві до такої ваги. Хотимирцям треба років три-чотири після завезення у 2006-му маточного поголів’я і ремонтного молодняка, щоб вийти на проектну потужність — 10 млн личинок в сезон, враховуючи відходи і втрати. Господарство спеціалізується на інкубації личинок та репродукції малька для зариблення водойм п’яти областей Західної України.
Доросла особина гостя з басейну ріки Міссісіпі починає нереститися в десятирічному віці, відкладаючи на п’ятиметрову глибину в середньому 300 тисяч ікринок. Товарної 1,5-2-кілограмової ваги веслоніс, м’ясо якого гурмани порівнюють з м’ясом білуги, досягає за два роки при сприятливих умовах — наявності достатньої біомаси планктону та в полікультурі водойми. Жодною «хімією» її вагу не наженеш: веслоніс природою запрограмований на екологічність. Живиться мікроскопічними водоростями, нижчими ракоподібними і навіть комахами. Збільшує інтенсивно вагу при біомасі зоо- та фітопланктону 5г/ м 3 . Потребує «колективності» — поряд мають бути травоядні риби коропи, амури, товстолоби чи карасі. Віддає належне аборигенам, жартують іхтіологи.
Хотимирці справді понад століття вирощують у ставках традиційних коропів, карасів і щук. Є досвід та спеціалісти. І лиш завдяки такому інвестору, як Любомир Мельник, аграрій і рибовод за освітою, взялися за екзотичного веслоноса. В селі у ставковому господарстві мають 12 робочих місць.
Чи уподобають новинку українці?
Цей вид осетрових з Північної Америки був завезений на терени колишнього СРСР у 1970-х. В Україні інкубатори для веслоноса запрацювали в 1990-х. Хотимирське СГРФГ — четверте в Україні з вирощування осетрових — стартувало з маточного поголів’я, завезеного з однієї із східних областей України. В цю непросту, але перспективну справу протягом двох останніх років, каже Любомир Васильович Мельник, вкладено півмільйона гривень, що менше половини від необхідного.
Наступним кроком буде придбання нового інкубатора «Осетр» вартістю близько 120 тисяч гривень.
— Нещодавня міжнародна конференція щодо сучасних проблем збереження генофонду і відтворення популяцій лососевих та осетрових риб, проведена на Івано-Франківщині з ініціативи Інституту рибного господарства, Національної академії аграрних наук України, з яким співпрацює Хотимирське СГРФГ, і профільного міністерства, в якій ми взяли участь, — додає іхтіолог Богдан Гузяк, — дала не лише нову важливу галузеву інформацію, а й засвідчила, що наша держава надає належного значення цьому питанню, тож є сподівання на її підтримку таким, як ми, сільгоспвиробникам.
Отже, й Хотимирське підприємство, яке має 78 га водного плеса, що становить 2,1% від обласного і 0,05 — від ставкового плеса України, не залишиться поза увагою як вітчизняного, так і світового ринків.
Сьогодні делікатесне, дієтичне і корисне м’ясо веслоноса можна купити за 70-100 грн лише на столичному ринку. Прикарпатський підприємець планує невдовзі відкрити фірмовий рибний магазин в Івано-Франківську і крім малька та личинок, брати з гектара ставкового плеса 300-500 кг кондиційної риби в сезон. Обласні іхтіологи сподіваються адаптувати цю корисну і поживну рибу в гірських річках краю, бо понад усе вона вимагає протічної води.