НА КОНТРОЛІ «УК»
Приміський ліс столиці чекає на указ глави держави
«Лапи геть від Біличанського лісу!» — на тлі плаката з таким лозунгом днями було оголошено про створення депутатського міжфракційного об’єднання «За збереження Біличанського лісу». 50 депутатів від різних фракцій ВР зголосилися стати на захист чотирьох тисяч гектарів зелених легень на північному заході столиці. Тих легень, які захистили 25 років тому Київ від чорнобильського вітру, які сьогодні рятують жителів київських Академмістечка, Біличів, Новобіличів. А також — Ірпеня, Бучі, Петрівців та інших поселень у радіусі півсотні кілометрів навколо від задухи, смогу, спеки та різких коливань клімату.
Як уже писав «УК» («Не обривайте метелику крила», 27.12.2012), селищна рада Коцюбинського самовільно «прирізала» до 87 гектарів своїх земель ще 4 тисячі гектарів земель київських приміських лісів. І — почала роздавати ці землі під забудову.
Роздачі «на шару» не буде!
Прокуратура Ірпеня вже 2013 року заявила 426 позовів про скасування рішень Коцюбинської селищної ради та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки загальною площею майже 60 гектарів у Біличанському лісі. Ще 75 позовів уже підготовлені і будуть подані до суду незабаром. Це ті ділянки, які селищна рада «нарізала» своїм же депутатам або підставним особам упродовж 2008 — 2010 років.
Не спить і прокуратура області, яка до Київського окружного адміністративного суду заявила 5 адміністративних позовів про скасування інших рішень селищної ради. Тут ідеться про дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок 5 житлово-будівельним кооперативам. І теж на території державного лісу!
Щоб зрозуміти, про що йдеться, досить відкрити Інтернет і на публічній кадастровій карті України побачити, що квартали Біличанського лісу, які підходять до селища Коцюбинське, вже розграфлені на ділянки, кожна з яких має кадастровий номер.
Народні депутати з нового об’єднання сподіваються стерти цю розмітку і у віртуальному світі, й у реальності. «Спільними зусиллями ми мусимо зробити так, щоб у найкоротші строки був підписаний указ Президента про надання лісу природоохоронного статусу — національного парку. Цей статус захистить ліс від зазіхань будь-якої місцевої влади», — заявив очільник депутатського об’єднання В’ячеслав Кутовий.
Біличанський ліс 25 років тому захистив Київ від чорнобильського вітру. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
Для лижників, грибників, відпочивальників
«Це наш ліс, ліс, де ми ходимо на лижах, збираємо гриби, дихаємо сосновим повітрям, відновлюємося й відпочиваємо. Ми не дозволимо ділкам та політиканам нажитися на нашому довкіллі», — каже коцюбинчанин Андрій Скіпальський, один з активістів Комітету збереження Біличанського лісу.
Якраз рік тому, у березні 2012-го, Президент Віктор Янукович доручив голові Київської міської державної адміністрації Олександрові Попову і голові Київської обласної державної адміністрації Анатолієві Присяжнюку вжити необхідних заходів щодо збереження природного комплексу «Біличанський ліс». Глава держави висловив стурбованість ситуацією з безконтрольним вирубуванням зелених насаджень. Віктор Янукович підкреслив, що Біличанський ліс, який є «зеленими легенями» Київщини, обов’язково має бути збережено.
«Ми очікуємо, що виконуючи доручення Президента, очільник столиці вирішить конфлікт між майбутнім національним природним парком і так званим інноваційним парком Bionic Hill. Розбереться, чи є Bionic справді інноваційним, чи просто маскує чергову забудову, оперативно з’ясує, чому у бюджеті міста з’являються рядки з фінансування дороги до цього Hillа, — продовжує Андрій Скіпальський. — А від очільника області очікуємо забезпечення всіх належних погоджень на створення національного природного парку від обласної влади. На всі 4 тисячі гектарів, а не на їх частину».
Найважливіше в новині про створення депутатського об’єднання — це «з різних фракцій» (не приєдналися поки що лише комуністи, що дивно, оскільки депутати від КПУ доволі активно подають якісні екологічні законопроекти). Екологічна складова має стати об’єднавчою не тільки в парламенті, а й у державній ідеології. Ставлення до екологічних проблем мусить стати мірилом потрібності депутата народу. І нехай усі партії конкурують за право вважатися найекологічнішими.