Кабінет Міністрів на тематичному засіданні минулої п’ятниці ухвалив рішення в межах політики «Зроблено в Україні». Як повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, йдеться зокрема про те, що бізнес із прифронтових регіонів отримає більше доступного фінансування. Уряд розширив програму «Доступні кредити 5—7—9%» — тепер вона діє на всіх прифронтових територіях разом з територіями активних бойових дій, де працюють державні електронні сервіси. Ідеться про 57 громад у восьми областях. Підприємці із прифронтових територій зможуть продовжити строк своїх кредитів до кінця 2027 року та рефінансувати чинні кредити на пільгових умовах.

«Через обстріли багато компаній у прифронтових регіонах втратили частину доходів, виробничі потужності та інше майно. Щоб дати їм змогу утримати бізнес і робочі місця, уряд розширив умови користування доступними кредитами 5—7—9%. Це рішення допоможе бізнесу поблизу лінії фронту працювати та розвиватися попри воєнні загрози», — зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

Програма «Доступні кредити 5—7—9%» — складова політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». Її спрямовано на стимулювання мікро-, малого та середнього бізнесу через здешевлення кредитних ресурсів шляхом державних компенсацій або державних гарантій. Програму реалізують через Фонд розвитку підприємництва та уповноважені банки.

Додатковий захист прав виробників 

Права українських виробників у публічних закупівлях будуть ще більше захищені. Відтепер українські компанії, які хочуть продавати свої товари державі, мають надати додаткові докази, що продукцію справді вироблено в Україні. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства робитиме аналіз і визначатиме шахраїв.

«Держава зможе ефективніше відрізняти вироблені в Україні товари від іноземних, які намагаються видати за українські. Публічні закупівлі мають підтримувати українське виробництво, а не псевдолокалізований імпорт.

Локалізація — один з найефективніших інструментів політики  «Зроблено в Україні». Цей інструмент вже допоміг вистояти виробникам громадського транспорту, комунальної техніки, рятувальних машин та інших галузей в період повномасштабного вторгнення. Улітку ми розширили локалізацію в публічних закупівлях, і тепер вона поширюється на 128 категорій товарів», — пояснила Прем’єр-міністр.

Як повідомляє Мінекономіки, зміни ініційовано у відповідь на звернення українських виробників щодо посилення контролю за виконанням умов локалізації в закупівлях за державні кошти. Відтепер виробники, які хочуть продавати свою продукцію державі, для участі в тендерах мають надавати більше документів, що підтверджують наявність мінімум 25% української складової в собівартості їхньої продукції.

«Це друге оновлення механізму локалізації в публічних закупівлях після розширення переліку товарів. Ми вдосконалюємо процедуру внесення продукції до цього переліку, щоб державні закупівлі не перетворювалися на інструмент підтримки псевдолокалізованого імпорту. Ідеться про захист українських виробників від ситуацій, коли в Україну завозять майже готову продукцію, мінімально доопрацьовують її тут і видають за зроблену в Україні», — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.

Нові вимоги до виробників: щоб товар був у переліку з підтвердженим ступенем локалізації (2025 року це 25%), виробник повинен подати копію податкового додатка 4ДФ за попередній рік (з даними про доходи, податки, військовий збір, ЄСВ); довідку про технологічні операції, що здійснюють на виробництві; копію протоколу випробувань зразка товару, виданого акредитованою лабораторією; підтвердження наявності матеріально-технічної бази, обладнання та персоналу.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства відтепер має нові повноваження: перевіряти повноту і достовірність інформації, що її надають виробники; аналізувати документи, на підставі яких товари внесено до переліку; здійснювати автоматизовану перевірку заявок через вебпортал; інформувати комісію з розгляду питань діяльності електронної системи закупівель в разі виявлення невідповідностей.

Зміни вносять до Порядку функціонування електронної системи закупівель (постанова КМУ №166 від 24 лютого 2016 року) і Порядку підтвердження ступеня локалізації товарів (постанова КМУ №861 від 2 серпня 2022 року).

Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка закріплює платформу «Пульс» як державний сервіс для комунікації підприємців із владою.

«Те, що починалось як ініціатива для зворотного зв’язку, стало частиною державної політики «Зроблено в Україні». На платформі «Пульс» вже 270 тисяч відгуків і 25 тисяч коментарів бізнесу, платформа працює в кабінеті платника податків у шести регіонах. Плануємо на «Пульсі» запровадити електронні бізнес-петиції до держорганів та публічний дашборд», — підкреслила  Юлія Свириденко.

Процес евакуації із прифронтових громад

Уряд запроваджує Державну інформаційну систему координації евакуації та надання допомоги особам з ТОТ і прифронтових територій. Про це повідомила Прем’р-міністр.

«Розподіляємо обов’язки між відповідальними за евакуацію та створюємо можливості для аналізу потреб евакуйованих. Це допоможе максимально наблизити та покращити послуги, які люди отримують у транзитних центрах і місцях тимчасового проживання. Люди, вимушені поїхати з дому через наближення активних бойових дій, мають отримати якісну турботу і супровід. Працюємо над створенням гідних умов для цього», — додала Юлія Свириденко.

Як повідомляє Мінсоцполітики, постанова, що регулює роботу системи, чітко розподіляє обов’язки між відповідальними за евакуацію державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями і передбачає проведення оцінки потреб евакуйованих.

«Нова система дасть змогу впорядкувати процес евакуації із прифронтових громад. Люди, які вимушено покидають будинки, мають отримати якісний супровід. Мінсоцполітики вже напрацювало нові програми підтримки евакуйованих ВПО, яким потрібне особливе піклування. Медичне відновлення протягом 30 днів після евакуації та послугу з проживання, яка супроводжується соціальною підтримкою. Нова система дасть змогу прибрати бюрократичні процедури та пришвидшити процес надання допомоги», — сказав міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.

Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності відповідає за соціальний супровід та реінтеграцію внутрішньо переміщених осіб. Координацію процесу забезпечує Міністерство розвитку громад та територій через координаційний штаб, а ДСНС відповідає за безпеку, оповіщення й технічну частину евакуації.

Місцеві адміністрації та органи місцевого самоврядування безпосередньо реалізують заходи евакуації на місцях: приймають рішення, формують збірні пункти, здійснюють оповіщення, реєстрацію, транспортування та розміщення людей, координують роботу соцпрацівників і забезпечують побутову підтримку.

На базі транзитних центрів створено мультидисциплінарні команди. Їхнє завдання — оцінювати потреби евакуйованих, визначати шлях евакуації та забезпечувати отримання комплексних послуг на територіях, куди люди переміщаються. Координує роботу мультидисциплінарних команд (соціальні працівники, психологи, юристи, медики) Національна соціальна сервісна служба України.