Навіть за тисячі кілометрів від місця проведення АТО, у мирних містах і селах України, звичайні люди потенційно можуть щодня наражатися на небезпеку або потрапити у надзвичайну ситуацію. Джерелом її можуть бути як небезпечні люди (терористи, фанатики, особи із захворюваннями нервової системи та ін.), так і залишені ними вибухо-, вогненебезпечні або токсичні предмети. І якщо військових зазвичай навчають, як слід поводитися, коли зустрів таку людину (групу людей) або виявив підозрілий предмет, то цивільні в такій ситуації можуть запанікувати і роздратувати нападника або з цікавості роздивлятися чи розбирати на частини підозрілий предмет.
Фахівці Державної служби України із надзвичайних ситуацій застерігають дорослих цього не робити й переконати у цьому дітей. Які саме підозрілі предмети зазвичай можуть виявитися вибухонебезпечними, як вберегтися від враження ними (на якій відстані краще триматися) та як поводитися, якщо вас взяли у заручники, дивіться інфографіку.
На прохання «Урядового кур’єра» поради нашим читачам, як слід поводися у потенційно небезпечних ситуаціях, надав Валерій Ненюк, заступник начальника відділу агітаційно-пропагандистської роботи ДСНС.
Виявивши вибухонебезпечні предмети (боєприпаси) на вулиці
— Якщо ви знайшли боєприпаси (або предмети, схожі на них), запам’ятайте, що знешкоджувати їх мають спеціально навчені та підготовлені для цього фахівці. Про знахідку необхідно терміново повідомити в місцеві органи державної влади (відділи ДСНС за телефоном 101, відділення міліції — 102 тощо).
Після цього слід діяти так:
♦ зупинити будь-які роботи поблизу небезпечного місця;
♦ в жодному разі не чіпати підозрілий предмет;
♦ організувати охорону небезпечного місця, спостерігаючи за ним з безпечної відстані;
♦ не допускати сторонніх осіб, а тим паче дітей, до небезпечного предмета, доки не прибудуть фахівці.
.jpg)
Якщо підозрілий предмет помітили у громадському транспорті, що рухається
— Для пасажирів наземного транспорту (маршрутка, автобус тощо) підозрілим може здатися предмет (сумка, коробка, згорток, пляшка), залишений без нагляду. Адже зазвичай пасажири тримають речі біля себе — на плечах, в руках, на колінах або під ногами. Перед тим як забити на сполох, слід з’ясувати, чи є господар цієї речі. Бо може виявитися, що власник просто залишив громіздку річ при вході або у «хвості» транспортного засобу, аби не проносити її вглиб салону та не заважати іншим людям.
І якщо з’ясується, що підозріла річ нічия, слід вчинити так:
♦ повідомити водія, що знайдено підозрілий предмет, в якого немає власника;
♦ водій має зупинити транспортний засіб та вивести людей із салону;
♦ він повинен оглянути підозрілий предмет щодо того, чи не лунають з нього підозрілі звуки, скажімо, схожі на цокання годинника, чи не видно світлового індикатора, що мерехтить, чи не стирчать дроти або іде підозрілий чи неприємний запах тощо;
♦ в жодному разі не намагатися знешкодити цей предмет, бажано його не чіпати;
♦ зателефонувати 101 або 102, аби прибула група піротехніків, які нададуть висновок, безпечний предмет чи ні.
Що може становити небезпеку у громадському місці: магазині, лікарні, школі, кінотеатрі
— Тут я б порадив звертати увагу на не типові для закладу предмети. Наприклад, у продуктовому магазині помітили коробку, запаковану мотузками, якими зазвичай пакують будматеріали тощо. Або у школі знайшли пакет із пляшками з незрозумілою рідиною. І якщо такий предмет помітили, необхідно:
♦ попередити людей, які перебувають поряд, що їм слід покинути приміщення;
♦ донести цю інформацію до працівників та керівництва закладу;
♦ самому вийти з приміщення або відійти на безпечну відстань від предмета і тільки потім викликати рятувальників, адже використання мобільного телефону поряд із небезпечним предметом може спровокувати пристрій на детонацію.
Допомога постраждалому від вибуху
— Якщо небезпечний предмет вибухнув і були поранені, звісно, передусім слід викликати швидку допомогу за телефоном 103. Проте якщо випадкові перехожі, які не постраждали, навіть не є медиками за фахом, вони можуть надати тим, хто зазнав поранення, первинну допомогу. Адже багатьох вчили цього у школі або виші. Отже, в таких ситуаціях рекомендовано:
♦ оглянути постраждалого, чи нема зовнішньої кровотечі або переломів;
♦ якщо є, слід накласти пов’язку, яка допоможе зупинити кровотечу або до приїзду лікарів підтримуватиме пошкоджену кінцівку;
♦ садна можна змастити дезінфекційним засобом;
♦ людину, яка зазнала контузії й дезорієнтувалася, слід відвести на безпечну відстань від місця вибуху та, якщо є змога, дати полежати;
♦ головне — не панікувати, тверезо оцінити ситуацію і вирішити, чим саме можна допомогти постраждалим, аби не нашкодити.
А ще Валерій Ненюк порадив у жодному разі звичайним людям після вибуху не намагатися шукати можливе місцезнаходження інших вибухонебезпечних предметів. Адже у цих пристроїв бувають різні детонатори, які можуть спрацювати на рух, звук, голос. Тому також слід звернути увагу, аби поблизу не бігали тварини.
Ознаки, за якими можна виявити потенційного терориста
— Це також можна назвати його «психологічним портретом». Тож раджу бути пильним, якщо ви побачили людину, яка:
♦ дуже нервується, постійно озирається, часто робить різкі недоречні рухи;
♦ може рясно пітніти, постійно опускати очі долу або, навпаки, до чогось (когось) занадто пильно придивлятися;
♦ надміру притискає до себе сумку або пакунок, який несе в руках, або весь час перевіряє вміст кишень;
♦ часто така людина намагається пробратися у середину будь-якого натовпу (черга або стихійне зібрання тощо), тобто зробити так, щоб навкруги неї було якомога більше людей;
♦ не зайве буде звернути пильнішу увагу, якщо людина переносить великогабаритні або підозрілі предмети.