За оцінками Мінагрополітики, на весняно-польові роботи аграріям знадобиться 60 мільярдів гривень, або в 1,5 раза більше, ніж 2014-го. Про це під час робочої зустрічі з банкірами повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко. За його словами, є достатньо матеріально-технічних ресурсів на складах, але аграріям бракує грошей на їх придбання.
Дефіцит ресурсу становить 10 мільярдів гривень, уточнив заступник міністра Ярослав Краснопольський. Ці гроші потрібні переважно на закупівлю паливно-мастильних матеріалів та міндобрив, які займають у структурі витрат на посівну 20 і 31%. Для їх придбання потрібно 100% оплати або живі гроші, а їх банки видають дуже неохоче.
«Збільшення на 40—50% собівартості посівної банки навряд чи зможуть покрити самостійно, тим більше за такий короткий період. Тому треба шукати можливість розширення фінансування з інших джерел і від інших інвесторів», — вважає директор департаменту розвитку продуктів для малого та середнього бізнесу «Креді Агріколь» Вікторія Ступак.
Нові інструменти не рятують
Свої можливості мають розширити Аграрний фонд і трейдери, які здійснюють передоплату за форвардними контрактами і під гарантії банку, постачальники засобів захисту рослин, насіння тощо. Долучитися до процесу могли б і міжнародні донори, фінансові організації й фонди за певного державного гарантування.
«В Україні є банки, які мають надмірну ліквідність, але їхні материнські офіси вирішили не кредитувати цього року Україну через значні ризики. Оскільки на ринку залишаються неплатоспроможні фінустанови і не працює міжбанк, наявна ліквідність не розподіляється в межах банківської системи, що створює проблеми», — пояснив ситуацію голова Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Роман Шпек.
Тож маємо обмежені можливості банків. Приміром, материнська компанія французького «Креді Агріколь», що спеціалізується на агрокредитуванні, встановила ліміт на фінансування в Україні. «Цього року банк підтримає фінансово лише наявних клієнтів. Завдання номер один — посівна. А придбання сільгосптехніки та іншого обладнання для модернізації виробництва відкладемо на кінець сезону, коли буде зрозуміла ситуація в країні й рівень прибутку компаній», — розповіла Вікторія Ступак, зауваживши, що на кінець 2014 року кредитний портфель банку в агросекторі досяг 3,2 мільярда гривень (без урахування переробників).
За словами директора департаменту регіональних корпоративних клієнтів «Райффайзен Банк Аваль» Миколи Волкова, через тенденції на ринку капіталу і надмірне резервування у зв’язку з подіями в Криму, Донецьку і Луганську, банк обрав стратегію обережного зростання на цей рік. На 1 січня 2015-го у кредитному портфелі банку агросектор займав 20%, або 5,7 мільярда гривень.
«Цього року грошове фінансування буде спрямоване на дрібний і середній агробізнес і обмежено — на великі компанії, які вже є в портфелі «Райффайзен». Нових великих компаній не фінансуватимемо», — наголосив банкір, додавши, що основними продуктами цього року стануть гарантії повернення передоплати й авалювання векселів, що у 5 разів дешевше за кредит. Це так звані безгрошові операції, або гарантії банку, за яких аграрій, одержавши відстрочку від продавця витратних матеріалів, розрахується з ним уже після збирання врожаю. Авальованими векселями розрахуватися не можна хіба що за добрива, де потрібні живі гроші.
Активно працюватиме за документарними інструментами (гарантії, акредитиви, векселі) й «Альфа Банк», сказала Лілія Лиманська, віце-президент, директор по роботі з клієнтами корпоративного бізнесу «Альфа Банку». Різниця між продуктами банків тільки у вимогах міжнародних постачальників, що надають товарні кредити на посівну (Монсанто, Сингента та інших) за строками погашення боргу, наповненню документації, а також вимогами покупців сільгосппродукції (Каргілла, Глінкора, інших трейдерів), які надають аванси на посівну під гарантії окремих банків. Попри наявність чималої кількості альтернативних продуктів, аграріям потрібні живі гроші — на виплату зарплат, придбання добрив тощо. Та нові кредитні продукти для АПК можна перерахувати на пальцях. На зустрічі такі представив лише «Правекс-Банк» (кредитний портфель агросектору — 0,5 мільярда гривень).
За словами директора департаменту роботи з корпоративними клієнтами і малими, середніми підприємцями «Правекс-Банку» Максима Висоцького, банк готовий давати аграріям від мільйона гривень до 2,5 мільйона євро (еквівалент суми в гривнях) у кредит на підготовку до посівної та під заставу врожаю для фінансування оборотного капіталу.
Щоб отримати такі кредити, потрібно зокрема мати трисезонний досвід роботи і позитивну трирічну кредитну історію, власну нерухомість та обладнання, від 2 тисяч гектарів в оренді тощо.
Потрібні прості й доступні програми
Присутні на заході аграрії дуже скептично оцінили пропозиції банкірів. «Фінринок гостродефіцитний, і на ньому недостатньо потрібних продуктів», — зазначила координатор аналітичного центру Аграрного союзу України (АСУ) Лариса Старикова. Банкіри не можуть оцінити реальних ризиків у полі, й малі та середні аграрії часто не вписуються в їхні програми за обсягами зембанків тощо, продовжив голова АСУ Геннадій Новіков.
«Приміром, банки хочуть щомісяця бачити обороти агрокомпаній, хоч усі добре знають, що пшениця родить раз на рік і багато аграріїв, особливо дрібні й середні, не мають у структурі виробництва торгівлі та переробки. Вони найчастіше реалізують зібраний урожай зернових не помісячно рівними частинами, а весь обсяг зерна зразу за умови стрибка цін, — пояснив він.
На його думку, аграріям разом із банкірами слід вивчити спірні питання і розширити можливості кредитного ринку. Наприклад, почати фінансувати агрокомпанії, зокрема маленькі (до 100 га), як це робить «Креді Агріколь» у Франції, а не так, як в Україні, коли банки кредитують тільки аграріїв з високоліквідним заставним майном, зембанком від 1,5—2 тисячі гектарів, оборотом понад 10 мільйонів гривень тощо.
Також варто зробити перезавантаження агрострахування, яке на сьогодні не працює і обтяжливе для аграріїв. І нарешті вирішити питання з Нацбанком щодо подвійних складських розписок, щоб урожай на складах або майбутній урожай міг бути надійною заставою.
Обговорили сторони і питання високих процентних ставок за кредитами, які на сьогодні зашкалюють. Голова НАБУ Роман Шпек пояснив аграріям, що гроші, як і зерно, мають ціну і за нинішніх ризиків у країні, й на ринку вона висока. Трохи знизити ціну питання і прискорити процес видачі кредитів, на його думку, можна. «Надсилайте до банку не агрономів, а фіндиректорів. Намагайтеся капіталізувати й укрупнювати бізнес, щоб він був прозорим, вам довіряли і давали дешевший ресурс», — порадив він.
Аграрії та банкіри домовилися й надалі працювати над розблокуванням напрямів можливої співпраці. Зокрема щодо кредитування під майбутній урожай, під заставу майнових прав на земділянки тощо. А перед Нацбанком порушити питання про можливість коригування відсотків наповнення застави під майбутній урожай, рефінансування банків, задіяних у посівній, передбачити держпрограму компенсації відсотків за кредитами, як це було торік тощо.
А ТИМ ЧАСОМ
Перші домовленості
У переглянутому проекті бюджету на 2015 рік уряд передбачив 300 мільйонів гривень на часткову компенсацію ставки за кредитами для аграріїв, що дасть змогу залучити до 5 мільярдів гривень кредитів. Про це заявив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, повідомляє прес-служба Кабміну.
«Заробимо більше — дамо більше. А поки що, на перший етап посівної, — 300 мільйонів», — зазначив глава уряду. Він нагадав, що торік агросектор продемонстрував 16% зростання, і висловив сподівання, що 2015-го воно триватиме.
Ще 12 мільярдів гривень аграріям вдасться залучити у фінустановах на умовах лізингу, зауважив профільний міністр Олексій Павленко після чергової зустрічі з банкірами в НБУ. Він також додав, що для фінансування малого і середнього бізнесу заплановано розроблення окремої програми.