Кабінет Міністрів підготував проєкт Державного бюджету-2026 до другого читання у Верховній Раді. Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко за результатами урядового засідання 5 листопада.
«Рішення в цьому документі напрацьовували в контексті ключових пріоритетів бюджету — безпека, оборона і соціальна стійкість. Увесь обсяг власних надходжень уряд спрямовує на Сили оборони. Водночас важливе забезпечення гідної оплати праці в соціальній сфері, тому заклали в наступному році підвищення зарплат лікарям та освітянам. Уряд постійно в пошуку додаткових ресурсів — як внутрішніх, так і зовнішніх — для забезпечення усіх необхідних видатків і зобов’язань», — повідомила Юлія Свириденко.
Для забезпечення балансу потреб оборони і соціальних видатків уряд уніс відповідні зміни напередодні другого читання.
Загальний обсяг доходів зросте на 27,8 млрд грн. Зокрема за рахунок підвищення ставки податку на прибуток для банків з 25% до 50%.
Видатки теж зростуть — на 33,6 млрд грн. Зокрема, з цих коштів 18,9 млрд грн поповнять резервний фонд, 6,6 млрд грн піде на поетапне підвищення зарплат не лише вчителям шкіл, але й викладачам закладів вищої освіти та фахових коледжів на 50% протягом року.
«Розраховуємо на підтримку народних депутатів і сподіваємося на якнайшвидше ухвалення Держбюджету-2026», — зазначила очільниця уряду.
Як повідомляє Міністерство фінансів, Кабінет Міністрів схвалив доопрацьований проєкт Закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з урахуванням висновків і пропозицій Верховної Ради, ухвалених за результатами першого читання.
Міністерство фінансів спільно з іншими відомствами опрацювало бюджетні висновки парламенту. Головна логіка бюджету незмінна — максимальне спрямування ресурсів на оборону і стійкість держави, водночас забезпечення збалансованих соціальних та економічних пріоритетів.
За результатами доопрацювання доходи держбюджету (без міжбюджетних трансфертів) визначено в сумі 2 трлн 854,3 млрд грн, видатки — 4 трлн 837,4 млрд грн, дефіцит — 1 трлн 900 млрд грн, що становить 18,4% ВВП.
Заплановано збільшення доходів державного бюджету завдяки змінам у податковій сфері та уточнення прогнозів надходжень. Зокрема підвищення ставки податку на прибуток банківських установ із 25% до 50% (законопроєкт №14097) забезпечить додатково приблизно 30 млрд грн. Частину цього податку, яка раніше зараховувалася до місцевих бюджетів, спрямовано до спеціального фонду державного бюджету — ще 4,3 млрд грн.
Додаткових доходів очікують також від збільшення дивідендів ПАТ «Українська фінансова житлова компанія» — +1,3 млрд грн. До того ж відбулося технічне коригування грантових надходжень Світового банку за проєктом RELINC: грант на 5 млрд грн замінено пільговою позикою, гарантованою Європейською комісією в межах механізму Ukraine Facility.
Зростання видатків зумовлене уточненням і підсиленням пріоритетних напрямів фінансування. Додаткові ресурси спрямують, зокрема, на: резервний фонд: +18,9 млрд грн (загалом 54,5 млрд грн) для оперативного реагування на виклики воєнного часу; оплату праці викладачів: +6,6 млрд грн (загалом 190,5 млрд грн) — поетапне підвищення (протягом року) на 50% рівня оплати праці не лише вчителям шкіл, а й педагогічним і науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти та фахової передвищоі освіти державної форми власності; публічні інвестиційні проєкти: +4,3 млрд грн (загалом 107,2 млрд грн) — передбачає продовження програми оновлення пасажирських вагонів; державну житлову політику: +1,3 млрд грн (загалом 46,5 млрд грн) — через ПАТ «Українська фінансова житлова компанія».
Також передбачено повернення до державного бюджету 1,4 млрд грн, раніше внесених до статутного капіталу ДП «Фінансування інфраструктурних проєктів» і не використаних за призначенням.
Нагадаємо, проєкт Державного бюджету України на 2026 рік уряд схвалив у вересні та подав до Верховної Ради. Парламент підтримав документ у першому читанні за основу. Після отримання пропозицій народних депутатів уряд доопрацював проєкт з урахуванням рекомендацій Комітету з питань бюджету. Наступний етап — друге читання, яке має відбутися до 20 листопада 2025 року.
Допомога найвразливішим
Кабінет Міністрів затвердив програму виплат одноразової грошової допомоги обсягом 6500 грн для найбільш вразливих категорій громадян у межах пакета «Зимова підтримка». Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«Програма розрахована на людей, які потребують найбільшої підтримки: діти-сироти, діти під опікою, діти з інвалідністю в прийомних сім’ях, діти-ВПО, ВПО з інвалідністю, самотні пенсіонери», — зазначила Юлія Свириденко.
Як повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, запровадження програми заплановано на початок грудня. Витратити кошти можна буде на ліки, одяг, взуття. Одноразову цільову виплату буде нараховано автоматично для вказаних категорій населення. Пенсійний фонд України самостійно встановлює право на отримання допомоги та здійснює виплату. Кошти надійдуть на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання або на віртуальну платіжну карту «Дія.Картка».
Очікують, що програма підтримає протягом зимового періоду понад 660 тисяч людей. У державному бюджеті на реалізацію виплати закладено 4,3 млрд гривень.
Кредитування домогосподарств
За поданням Міністерства енергетики Кабінет Міністрів удосконалив механізм отримання державної допомоги фізичним особам, які встановлюють у власних домогосподарствах генеруючі установки, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії.
Відповідні зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. № 673.
«Розпочата урядом торік програма пільгового кредитування для придбання та встановлення гібридних систем електропостачання набула значної популярності. З початку її реалізації укладено 3035 кредитних договорів з фізичними особами на загальну суму понад 1 млрд грн та сумарною потужністю обладнання понад 26 МВт. Для подальшого функціонування цієї програми Міненерго провело активну роботу для залучення коштів, зокрема з міжнародними партнерами та фінансовими інституціями», — зазначила міністр енергетики Світлана Гринчук.
Схвалений урядом новий механізм передбачає надання як фінансову державну підтримку компенсації основного тіла кредиту обсягом 30 відсотків замість щомісячної компенсації відсоткової ставки за таким зобов’язанням.
Запропонований механізм більш вигідний: позичальники отримають одразу здешевлення вартості кредиту для придбання обладнання та його встановлення; держава та потенційні донори, котрі готові надавати фінансування, зможуть прорахувати необхідні суми коштів, які необхідно буде залучити для надання фінансової державної підтримки.
Ухвалене рішення сприятиме збільшенню кола осіб, які зможуть придбати та встановити гібридні системи електропостачання, ефективній співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та донорами в процесі залучення коштів для реалізації механізму, що посилить енергетичну безпеку держави, в умовах руйнації об’єктів електрогенерації та енергетичної інфраструктури внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
Плюс 100 млн євро на проєкти з відновлення
Кабінет Міністрів схвалив постанову, що дозволяє розподіл та використання другого траншу фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) обсягом 100 млн євро, повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
Таке рішення дає змогу розпочати передачу субвенції від держави для громад. Ці кошти стануть доступними для фінансування проєктів відновлення в межах Програми відновлення України III (транш В) і вперше будуть спрямовані під гарантії фінансового інструменту Ukraine Facility.
Кошти спрямують на проєкти відновлення об’єктів соціальної та критичної інфраструктури, що постраждала внаслідок збройної агресії рф. Це означає нові можливості для ремонту шкіл, дитячих садочків, лікарень, житлово-комунальних об’єктів тощо.
«Це пряма інвестиція у відновлення та стійкість українських громад. Наш пріоритет — максимально ефективна трансформація цих ресурсів у ключові соціальні об’єкти: відбудова шкіл і лікарень, розбудова безбар’єрних просторів та модернізація систем опалення. Відтепер на місцях є весь необхідний інструментарій, щоб негайно розпочати впровадження цих проєктів. Наша стратегічна мета незмінна: через розвиток інфраструктури прагнемо зберегти, примножити та розкрити людський капітал і потенціал у кожній українській громаді», — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.