"Реформа, якій не завадила війна"

сьогодні

У межах Коаліції шкільного харчування перший Європейський регіональний саміт зібрав українських і європейських високопосадовців, фахівців та громадських активістів, щоб спільно працювати для посилення програм шкільного харчування не лише у Європі, а й за її межами.

Учасники саміту визнали, що  збалансована їжа у школах позитивно впливає не лише на успішність учнів, а й на їхнє самопочуття. Фото з сайту me.gov.ua

Над чим працює уряд

Відкриваючи саміт, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що здоров’я дітей — безумовний пріоритет України. Він зауважив, що комплексна реформа шкільного харчування за ініціативи першої леді Олени Зеленської стартувала ще до повномасштабної війни. І попри важкі випробування воєнного часу держава її не зупинила, а навпаки прискорює.

Під час виступу Прем’єр розповів про три ключові напрями, на яких уряд зосереджується в цій реформі.

«Перший напрям — охоплення якнайбільшої кількості дітей. Станом на сьогодні 1,8 млн учнів середніх шкіл забезпечено харчуванням. З них приблизно половина харчується безкоштовно гарячими сніданками або обідами за рахунок коштів, які надає держава. З цього навчального року безкоштовне гаряче харчування доступне для всіх учнів початкових класів. Для цього 2024 року уряд спрямував на місця 2 млрд грн», — зазначив Денис Шмигаль.

Другий напрям — збалансованість і якість харчування. За словами Прем’єра, здійснено велику роботу з формування якісного шкільного меню. У його основі — користь для здоров’я та інклюзивність, тобто врахування особливих дієтичних потреб кожної дитини.

«Відбуваються зміни в закупівлі продуктів. Орієнтуємося на локальних виробників і таким чином стимулюємо фермерство та підприємництво», — відзначив очільник уряду.

Третій напрям, який озвучив Прем’єр-міністр, — це інфраструктура здорового харчування. Здійснюється планомірна модернізація харчоблоків у школах усіх регіонів України, які до цього десятиліттями не оновлювали.

«1,5 млрд грн ми спрямували на капітальний ремонт шкільних їдалень та закупівлю для них сучасного обладнання. Реалізують 172 проєкти, які створять комфортні умови приготування їжі та харчування для понад 150 тисяч учнів», — зауважив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що на майбутнє уряд також має амбітні плани. У 2025 — 2027 роках планують модернізацію понад 800 харчоблоків та створення 12 фабрик-кухонь, які доставлятимуть їжу до шкіл і дитсадків. Пілотний проєкт такої фабрики вже реалізовано в Бучі на Київщині.

Денис Шмигаль подякував Олені Зеленській за ініціативу та координацію всієї реформи, міністерствам, відомствам, місцевій владі за конкретні кроки в її реалізації, а також іноземним партнерам за допомогу та солідарність.

Крок за кроком

Олена Зеленська зауважила, що саміт став важливим етапом на шляху України до інтеграції в міжнародні ініціативи з розвитку шкільного харчування, а також для впровадження відповідної реформи, яку вона ініціювала.

Під час заходу перша леді разом із міністром освіти і науки Оксеном Лісовим та міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком презентувала реформу шкільного харчування.

«Їжа — значна складова успіхів у навчанні й житті. Тому найперше ми зібрали за одним столом одночасно багато різних інституцій: Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти і науки, Міністерство економіки, представників громадських організацій включно з експертами в галузі харчування, кухарів, лікарів, нутриціологів, дієтологів — і почали діяти крок за кроком», — сказала Олена Зеленська.

Вона нагадала, що 2019 року розпочали з аудиту пів тисячі шкіл. Він показав, що в 52 % закладів у селах та 40 % у містах немає необхідних приміщень та обладнання для нормального приготування їжі, а цукор, жири, хліб і напівфабрикати переважали над овочами, фруктами, рибою й молочними продуктами.

За результатами роботи сотень людей із державного та громадського секторів і відповідних напрацювань у серпні 2020 року Кабмін затвердив План заходів з реформування системи шкільного харчування. Він став дорожньою картою реформи — як навчити дітей обирати корисну їжу, модернізувати застарілі харчоблоки, забезпечити фінансування цього процесу й навчання для кухарів.

«Сьогодні я пишаюся тим, що всупереч війні відбулося оновлення стандартів і нормативної бази, модернізують старі кухні та їдальні, побудовано першу фабрику-кухню. Сотні кухарів та управлінців підвищують свою кваліфікацію. Якісне й корисне харчування з’являється навіть там, де учні роками не мали доступу до гарячих обідів», — зазначила перша леді.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий презентував чотири стратегічні цілі реформи шкільного харчування: посилення спроможності громад, модернізація інфраструктури шкільних їдалень, розвиток кадрового потенціалу та комунікація здорового харчування.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко розповів, зокрема, про новий санітарний регламент і постанову уряду, що встановлюють норми харчування у школах. Він нагадав, що громади розробили власні стратегії впровадження реформи на місцях, яка каскадним методом реалізується для кожної конкретної школи та садочка.

Головна тема, яку обговорили в межах саміту, — забезпечення якісного харчування для школярів і в Європі, і в Україні. Окрему увагу приділили тому, як збалансована їжа у школах позитивно впливає не лише на успішність учнів, а й на їхнє самопочуття.

Також ішлося про реалізацію програм шкільного харчування на місцевому рівні. Учасники обговорили, яку роль у цьому процесі можуть відігравати місцеві органи влади. Важливий фокус дискусії — розвиток персоналу, що працює у шкільних їдальнях, та необхідність підготовки фахівців, які зможуть готувати сучасні, здорові та смачні страви для дітей.

Загалом участь у саміті взяли приблизно 500 осіб із різних країн світу, зокрема представники Всесвітньої продовольчої програми ООН, Бюро ВООЗ в Україні, ЮНІСЕФ, Програми розвитку ООН (UNDP) та Світового банку, а також  урядів і посольств понад 20 країн, серед яких Норвегія, Фінляндія, Литва, Хорватія, Словенія, Люксембург, Швейцарія, Словаччина, Австрія, Бразилія, Іспанія, Молдова, Пакистан, Таджикистан, Чехія, Чорногорія, Швеція, Франція, Болгарія, та ЄС.

Ефективність електронних закупівель

Реформа шкільного харчування має значний економічний вплив, відкриваючи нові можливості для навчальних закладів купувати українські продукти та стимулюючи розвиток виробників. За допомогою Prozorro Market державним замовникам вдалося придбати для шкіл, лікарень та інших держструктур продукти на понад 5,5 млрд грн, заощадивши понад 1 млрд грн бюджетних коштів у 2023 — 2024 роках. 

Про це зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко під час виступу на Європейському регіональному саміті шкільного харчування. «Prozorro Market став основним інструментом, який дає змогу  школам швидко й ефективно закуповувати продукти, адже скорочує терміни закупівель до дев’яти днів і позбавляє необхідності готувати тендерну документацію. Нині на платформі працюють 3,5 тисячі закупівельників та 3 тисячі постачальників, і ефективність електронних закупівель очевидна. Завдяки Prozorro Market ми зекономили для бюджету понад мільярд гривень лише на закупівлі продуктів держустановами», — наголосила Юлія Свириденко.

А щоб кількість виробників на ринку більшала, уряд впровадив певні програми, такі як «Доступні кредити 5—7—9%», грантові програми, як-от «Власна справа», гранти для переробних підприємств, для ветеранів, ветеранок, їхніх дружин та чоловіків. Підприємці можуть отримати фінансування від держави на розвиток бізнесу. 

«За всіма програмами виробництво продуктів чи надання послуг із кейтерингу входить у трійку головних категорій. Сьогодні 32% переможців грантової програми з переробки — це бізнеси, що займаються виробництвом продуктів, зокрема консервуванням овочів, випуском молочних, м’ясних і хлібобулочних виробів. Ми закликаємо виробників подавати заявки на держпідтримку», — додала Юлія Свириденко.

Джерела: Офіс Президента
Департамент комунікацій Секретаріату КМУ



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua