ТРАДИЦІЇ
Незвичайний музей під відкритим небом у Бахчисарайському районі щодня чекає гостей
Ми кудись постійно поспішаємо, день розписаний по хвилинах, тому мало хто може похвалитися частими поїздками в село до батьків. А якщо вони вже пішли в інший світ, то й узагалі забуваємо дорогу до батьківської хати. Проте в житті кожної людини настає той час, коли тебе якась незрозуміла сила тягне до рідного села. І ти уявляєш, як заходиш до батьківської осиротілої хати, сідаєш на лавці, і з твоєї пам'яті виринають згадки про дитинство, юність.
Ось в омріяній відпустці ти вже під'їжджаєш до рідної домівки, але що це? Руїни! На щастя, є люди, які намагаються зберегти для нас минуле, а для України майбутнє - батьківську хату. Є така родина ентузіастів і в Бахчисарайському районі.
.jpg)
Особлива енергетика
Влітку поблизу села Красний Мак на березі гірської річки Бельбек відкрив свої двері Музейний комплекс української народної архітектури та побуту "Рідне село". На подвір'ї музею розташувалися привезені з Полісся дерев'яні хати, яким 100 - 150 років.
Господарями села є подружжя Олега і Тетяни Потапових - у минулому підприємці. Про їхнє колишнє життя нагадує лише офісний диван, який стоїть просто неба серед стародавніх хат. Коли чоловік і жінка починали роботу над створенням музею, більшість людей вважали їх диваками. Адже в родини був створений роками бізнес - займалися розробкою модного одягу, співпрацювали з провідними італійськими будинками моди. А в 50 років вирішили кардинально змінити своє життя.
За словами Тетяни Потапової, велике значення у подальшій долі зіграла зустріч з відомим українознавцем Василем Скуратівським, який подарував їй свої книги "Русалія" та "Святвечір". Коли жінка їх прочитала - в потязі, їдучи у відрядження, - в її душі щось перевернулося. Тож, повернувшись до Севастополя, вирішила відвідати село Максимовичі, що на Київщині, звідки родом її батьки. "Пам'ятаю, ще маленькою дівчинкою бігала босоніж по жовтому піску. Я ніде більше не бачила такої краси: березовий гай, величезні гриби", - пригадує пані Тетяна. Її чоловік був здивований, коли вперше у житті побачив справжнє українське село. Після цієї поїздки народилася програма "Етнографічна кухня", яку демонстрували на севастопольському телебаченні. Наступним кроком стало відкриття кав'ярні "Рідна хата". Страви, що там пропонували, готували за старовинними українськими рецептами. Ось так поступово вони йшли до створення цього села. "Я розуміла, що багато українців, залишивши батьківську хату, вже не мають можливості повернутися до родинного гнізда. Душа від цієї думки просто розривається. Ось це і підштовхнуло нас", - розповідає господарка музею.
Ми з дружиною, як сіамські близнюки, завжди разом робимо одну справу - наполегливо і завзято. Я сам росіянин, але закоханий в Україну. За 2 роки ми проїхали 100 тис. км, були у віддалених селах, спілкувалися з різними людьми в західній, центральній, північній Україні. Люди дуже щирі, цікаві", - розповідає Олег Потапов.
Побут за долари
Шукати хати, які можна перевезти, було досить складно. В одному селі з 49 старовинних хат придатною до перевезення виявилася тільки одна. Проблеми виникали і з пошуком предметів побуту: "Неможливо знайти старовинні жорна, бо їх продають за кордон за долари. Чи ступу - по селах усе розкрадено", - пригадує Тетяна. Тож ентузіасти розбирали хати, перевозили, знову збирали. Але ж оселі треба було десь ставити. Місце, де розташований музей, обрали не випадково. У сусідньому селі Холмівка зберігається могила автора "Запорозького маршу", народного кобзаря Євгена Адамцевича.
"Ще у 90-ті роки мій батько, доктор наук, професор Геннадій Ванєєв був депутатом парламенту першого скликання. На прийнятті Декларації про незалежність України почув "Запорозький марш" - його наскільки вразила ця мелодія: виникло відчуття, що життя починається знову. На жаль, батька вже нема, але коли ми дізналися, що тут похований Адамцевич, зрозуміли - саме в цій місцині буде "Рідне село", - пояснює Тетяна. Подружжя загорілося ідеєю поставити тут перший в Україні монументальний пам'ятник народному кобзарю, мають його макет і дуже прагнуть, щоб їх почули і допомогли реалізувати цей задум.
Перший крок родина зробила - хати стоять. Другий крок - наповнити їх життям. "Рідне село" об'єднає майстрів з усіх куточків України: Карпати, Київ, Донецьк, Полтава тощо. Сюди запрошують усіх, хто має золоті руки й бажання працювати: гончарів, ковалів, інших народних майстрів. До речі, родина Потапових уже розробила програму перебування у селі: "Сто років назад". Гостей переодягатимуть в український стародавній одяг та залучатимуть до роботи: прибирання, вивчення народних традицій, дійка корів, приготування національних страв. "Ми хочемо, щоб усі, хто до нас завітають, пройнялися духом українства, навчилися у майстрів робити те, що робили наші прадіди, поринути у світ минулого", - каже Олег Потапов.
Людмила ЩЕКУН
для "Урядового
кур'єра"