Юрій КУЛИК,
голова Федерації профспілок України
«Майже два мільйони осіб працюють без оформлення»
7 жовтня профспілковий рух відзначив Всесвітній день дій за гідну працю, впроваджений у 2008 році за ініціативою Міжнародної конфедерації профспілок.
Що тіснішими стають відносини України з Євросоюзом, то більше сподівань ми покладаємо на те, що житимемо «як у Європі» і що зарплати будуть не гірші. На думку експертів ООН, для відтворення трудового потенціалу людини оплата праці має бути не менше 3 доларів за годину. Якщо в Західній Європі людина витрачає на їжу більше 35 % доходів, її вважають бідною. У нас же, кажуть фахівці, на харчі йде майже 60% заробітку. Однак влада вживає заходів для покращення стану справ. До того ж у неї є підтримка в особі профспілок, які захищають інтереси працюючих. Що потрібно, аби наші зарплати швидше наблизилися до європейських? Про це розмовляємо з головою ФПУ, головою Національної тристоронньої соціально-економічної ради Юрієм КУЛИКОМ.
— Юрію Миколайовичу, яким, на вашу думку, має бути розмір мінімальної зарплати?
— Профспілки наполягають, щоб в її основу було закладено соцстандарт нормального відтворення робочої сили, тож вона має перевищувати прожитковий мінімум для працюючого щонайменше утричі — аби людина могла забезпечити себе й родину необхідними благами: як для відновлення робочої сили, так і щоб накопичити кошти для покращення житлових умов, отримання медичних, освітніх послуг тощо. Адже реальність нині така, що за все треба платити.
У ході тристоронніх переговорів профспілки запропонували соціальним партнерам — уряду та роботодавцям — визначати розмір мінімальної зарплати з урахуванням єдиного соцвнеску та податку на доходи фізичних осіб, який відповідатиме фактичному прожитковому мінімуму. В його складі вартість харчів для родини має становити 40—45%.
— Однак людей не менше, ніж розмір зарплати, хвилює вчасна її виплата. Чи долучаються профспілки до ліквідації зарплатних боргів?
—Так, адже це теж питання захисту працюючих. ФПУ постійно взаємодіє з урядовими інституціями, місцевими органами держуправління, у сфері відповідальності яких перебувають підприємства-боржники, ФДМУ, Держінспекцією праці, органами прокурорського нагляду, об’єднаннями організацій роботодавців.
— А результати?
— Дещо вдалося зробити. Завдяки активним діям ФПУ та її членських організацій вдалося погасити борги з виплати зарплати на ДАХК «Артем», Харківському державному виробничому авіапідприємстві, Київському заводі «Радар», ПрАТ «Росава» тощо.
Також у серпні за участі соціальних партнерів ми провели цикл тематичних нарад щодо погашення таких боргів на державних, комунальних та приватних підприємствах. За підсумками нарад прийнято низку пропозицій, які після затвердження президією ФПУ будуть направлені керівництву держави. Також профспілки підготували проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері оплати праці». Ми наполягаємо на введенні економічної відповідальності роботодавця за порушення трудового законодавства та створенні фонду гарантованих трудових виплат.
— А що робить ФПУ для збільшення кількості робочих місць?
— Нині актуальна проблема — дисбаланс попиту і пропозиції на ринку праці, на одну вакансію претендує 6 зареєстрованих безробітних. А нам, до всього, потрібні саме якісні, гідні робочі місця, а не просто більше робочих місць за будь-яку ціну.
Завдяки реалізації норм оновленого Закону «Про зайнятість населення» роботодавці отримали більше стимулів для створення нових робочих місць. Зокрема, це зменшення на 50% розміру єдиного соцвнеску для тих, хто в попередньому році створював нові робочі місця із зарплатою не нижчою за 3 мінімальних; 100% компенсації зі сплати єдиного соцвнеску за влаштування на новостворені робочі місця осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Нагадаю: всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців, профспілок, профоб’єднань та урядом торік 1 червня було підписано національну тристоронню угоду «Про зайнятість та робочі місця». Це своєрідна «дорожня карта» до 2017 року, де визначено конкретні кроки для зниження безробіття, зростання зайнятості працездатних осіб до 68,5%. І вже є результат — нині рівень зайнятості людей працездатного віку становить 67,3%, що на 0,4% більше, ніж за такий самий період минулого року.
Також важливо подивитися на динаміку створення нових робочих місць. Мінсоцполітики вже затвердило методику моніторингу їх створення. Скоро зможемо побачити результати.
За ініціативою ФПУ на початку 2014 року планується міжнародна конференція з питань українського ринку праці. Вважаю, що одним із напрямів стимулювання створення робочих місць є підвищення конкурентоздатості вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках, запровадження нормативно-правової бази, що стимулюватиме розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності, розробка державних і галузевих програм, спрямованих на створення якісних робочих місць. Треба збільшувати й бюджетні витрати на ці цілі.
— Нині в Україні з’явився новий термін — нетипова зайнятість. Що він означає?
— Це робота без офіційного оформлення. Її поширення становить реальну загрозу, адже така праця грунтується на низькому рівні оплати, не надає гарантій працевлаштування, закриває шлях до професійного та кар’єрного зростання тощо. Та й безпеки праці нетиповим робітникам, на відміну від легальних, ніхто не гарантує. А ще зменшує соціальну єдність працівників. Оскільки вони не є членами профспілки, ми не можемо у разі потреби захистити їхні права.
А тим часом питання охорони праці регулюються не лише законами, а й понад 90 тисячами колдоговорів, ефективно працюють первинні профспілкові організації на підприємствах. У найближчі 5 років ми зосередимо увагу на виконанні Загальнодержавної соціальної програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014—2018 роки, збільшення обсягів і дієвості громадського контролю за виконанням законодавства з охорони праці, підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавчої і нормативно-правової бази, гармонізації її з європейським законодавством. А щодо вже досягнутого — зауважу, що ми захистили населення від масштабного підйому цін на газ у 2006 році, які й нині є незмінними. Через систему колдоговорів щорічно досягаємо зростання фонду оплати праці на 40—50 мільйонів гривень. Забезпечено обов’язкове соцстрахування понад 13,5 мільйона осіб. Але тільки тих, хто працює легально.
На жаль, офіційна статистика не дає можливості в повному обсязі вимірювати рівень нетипової зайнятості в Україні. За окремими експертними оцінками, нині щонайменше два мільйони осіб працюють без оформлення трудових відносин.
— Та профспілки не мають важелів, щоб зі свого боку боротися з нетиповою зайнятістю…
— Ну чому ж? ФПУ активно протидіє її поширенню. 2013 рік оголошений роком боротьби профспілок проти нетипової зайнятості. Під час підготовки нової редакції Закону «Про зайнятість населення» вдалося не допустити лібералізації трудових відносин, тобто впровадження тотальної гнучкості ринку праці через нестабільну зайнятість. Верховна Рада прийняла у першому читанні Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця». Це дає відповідні інструменти для боротьби з таким явищем. Важливо й ратифікувати Конвенцію МОП №181 «Про приватні агентства зайнятості».
Наше завдання — створити умови для гідної результативної праці, щоб людина могла реалізуватись як працівник.
Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Юрій КУЛИК. Народився 13 квітня 1949 року в м. Запоріжжі. Закінчив Запорізький державний педагогічний інститут за спеціальністю вчитель української мови та літератури. З 1980 року його діяльність пов’язана з профспілковою роботою. 11 листопада 2011 р. обраний Головою ФПУ. Нагороджений нагрудним знаком «Заслужений працівник профспілок України», Почесними грамотами Кабінету Міністрів та Головдержслужби.
ПРОФЕСІОГРАФІЧНІ ТУРИ
Екскурсія на робоче місце
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Дедалі більшої популярності на Прикарпатті набувають професіографічні екскурсії. Для тих, кого цікавить робота, вони організовуються на те чи те підприємство, де люди знайомляться з виробничим процесом і дізнаються, які фахівці тут потрібні. Так, Долинський районний центр зайнятості провів для безробітних ознайомлюючий виїзд на одне з найбільших підприємств в Україні з переробки деревини — «Кроно-Україна». Тут потрібні не тільки працівники для роботи на розпилювальних верстатах, а й дизайнери та архітектори внутрішнього інтер’єру. Екскурсанти залишили свої резюме у відділі кадрів, сподіваючись повернутися сюди вже у статусі працівників.
А на недавньому ярмарку вакансій, що відбувся у Коломиї за сприяння обласного центру зайнятості, місцеві роботодавці запропонували чимало вакансій, в тому числі й директора, фінансиста, бухгалтера, промоутера. Пошукачі роботи могли одразу пройти співбесіду. Першими заповнились вакансії слюсаря-ремонтника і тракториста. Керівники місцевого військового комісаріату презентували також професії для підбору осіб на службу за контрактом у Збройних силах.
— Особливу увагу приділяємо тим, хто має додаткові гарантії від держави у сприянні працевлаштуванню, — каже директор Івано-Франківського обласного центру зайнятості Григорій Горбаль. — Допомагаємо знайти роботу випускникам навчальних закладів, тим, хто звільнився зі строкової військової служби чи хто сам виховує малих дітей. З початку року в області знайшли роботу понад 24,6 тисячі осіб. Серед наших завдань — не лише працевлаштувати, а й легалізувати трудові відносини.
А ще в кожному районі Прикарпаття діють мобільні центри профорієнтації. Їхні співробітники йдуть у школи, середні технічні навчальні заклади — особливо сільської місцевості. Знайомлять дітей зі світом професій, особливо з тими, на які є попит у конкретному регіоні. Радять, як правильно обрати майбутній фах (для цього проводять профдіагностичне тестування), як використовувати новітні засоби інформування (мобільні сервіси, Інтернет-ресурси). Проведено такі заходи і для осіб у місцях позбавлення волі. Вони дізналися про можливості профпідготовки, перепідготовки, участі в оплачуваних громадських роботах.