У чималої кількості знедолених школярів окупованого Маріуполя триває вимушена велика перерва. Точніше, в них нині щось схоже на уроки, які в школі діти називали «труди». Свіжий доказ цього — оголошення, написане дитячим почерком, яке з’явилося днями на вулиці Італійській: «Шукаємо роботу. Вік 8 і 10 років». І точна адреса.

Небайдужі містяни невдовзі побували в тій неповній родині. Крім двох хлопчиків, на утриманні бабусі й дідуся, яким дали тимчасовий притулок чужі люди, ще їхня дворічна сестричка. Мама дітей загинула, коли окупанти обстрілювали місто, будинок згорів. Виживати складно, а тому хлопчики вирішили пошукати роботу, щоб прогодувати родину.

Школа? Після «визволення» російськими загарбниками українського Маріуполя багатьом місцевим дітям тепер не до навчання. А картинка пропагандистів про першовересневий «день знань» і роботу вцілілих у місті навчальних закладів розрахована переважно на споживачів у державі-агресорі.

«До нас звичне зверхнє імперське ставлення»

Так, російські окупанти та місцеві колабораціоністи напередодні осені доклали чимало зусиль, щоб створити бодай видимість навчального процесу у напівзруйнованому місті. Вони завчасно активно попрацювали з педагогами, які з різних причин там залишилися. За попередньою інформацією, досі в окупованих Маріуполі та менших населених пунктах довкола нього перебувають понад 900 учителів. І було б великою помилкою думати, що всім їм, переконавши працювати на окупаційну владу, відразу дозволили знову навчати дітей. Попередньо їх ретельно «перевиховали». Так звану спеціальну перепідготовку маріупольські вчителі проходили в рф: ростові-на-дону, воронежі, тулі й навіть аж у санкт-петербурзі.

Неважко здогадатися, що росіяни насамперед навчали колег з окупованого міста вперто втовкмачувати дітям зовсім новий ракурс історії. Одне слово, відтепер юні маріупольці мають раз і назавжди затямити: жодної окремої історії України ніколи не було, немає і не буде. Натомість залишилася тільки одна історія спільної для всіх держави — рф. 

«Нас ніхто не питав, чи є нам де жити, чи є в нас їжа, одяг, портфелі, зошити, ручки. Нам тільки сказали приводити дітей до школи. А чого хочуть там навчати? Головна тема — росія наша рідна «матінка», яка нарешті повернулася, і тому заживемо щасливо. І звичне імперське зверхнє ставлення: наших школярів, які не могли навчатися навесні через жахливі російські обстріли, не хочуть переводити в наступний клас. Кажуть, що російська навчальна програма сучасна і передова, а українські діти, мовляв, тупі й тому нехай ще рік повчаться у тому самому класі», — обурюється жителька Маріуполя.  

До брутального збройного вторгнення путінської москви в Україну в Маріуполі працювали 68 шкіл. З початком вересня окупаційна влада спершу розмахнулася і відновила роботу аж 41. Та це здебільшого для пропагандистської картинки. По-перше, школярів там нині малувато, і багатьом з них не до навчання. А по-друге, окупанти звично видають бажане за дійсне, бо чимало шкіл елементарно не готові приймати учнів і вчителів. І по-третє, далеко не всі батьки погоджуються віддавати дітей на навчання за російськими програмами. До того ж є змога й надалі здобувати українську освіту дистанційно в маріупольських школах, які відновили навчання юних земляків.

«Батьки і діти не хочуть втрачати українську освіту»

На батьків, які відмовляються віддавати дітей до проросійських шкіл, зрозуміло, звідусіль тиснуть. Спершу їх манили різними благами, а потім намагалися купити.

«Пропаганда поширювала начебто розпорядження самого глави кремля: всім батькам у Маріуполі, які відвели дітей до проросійської тепер школи, виплатять аж по 10 тисяч російських рублів. З огляду на злиденне життя багатьох маріупольців це неабияка спокуса. Проте досі ні я, ні мої знайомі не чули про жодну людину, яка отримала обіцяні гроші. А ось погрози батькам реальні. Їх активно «виховують» учителі, які, маючи всі контакти, надсилають повідомлення-погрози: якщо не приведуть дітей до школи, на них накладуть штраф або й зовсім позбавлять батьківських прав», — розповідає один із потерпілих від спілкування з педагогами-колабораціоністами.

Тим часом частина юних маріупольців вже продовжують здобувати знання у школах на підконтрольній Україні території, куди свого часу змогли виїхати разом з батьками. Діти мають змогу підключитися до онлайн-навчання у школах Маріуполя, які відновили роботу дистанційно. Затверджено шість методичних центрів міста, тобто онлайн-шкіл, які з початком вересня працюють для дітей, що не мають доступу до навчальних закладів в Україні. Таку ініціативу підтримали Міністерство освіти і науки та Донецька обласна військова адміністрація. Онлайн-навчання ведуть маріупольські школи №№ 10, 29, 47, 48, 54 та 66, які вже мають досвід онлайн-освіти і укомплектовані педагогічними колективами. Роботу у вигляді повноцінного закладу відновив у Києві Маріупольський міський ліцей. ЗОШ №56 із приморського міста тепер працює у столиці, де вже зареєструвалася як Київський приватний ліцей №56.

«Ідея відновити роботу в дистанційному форматі в нас виникла фактично відразу. Адже отримали дуже багато дзвінків від батьків. Чимало родин виїхали за кордон, і там діти розпочали навчання в європейських школах. Але 90% тих, із ким ми спілкувалися, прагнуть повернутися в Україну, Маріуполь, щойно це буде можливо. І вони не хочуть втрачати українську освіту. Навчання у рідному класі із знайомими педагогами — це психологічно комфортно для дитини: у такому сприятливому середовищі вона краще розкриває свої здібності. Тому ми з іншими директорами шкіл об’єдналися довкола ідеї відновити роботу наших закладів», — розповідає Наталія Ровицька, директор маріупольської школи №66.

Насамкінець. Напередодні нового навчального року на окупованій території Донеччини урочисто повідомили, що після впевненого «повернення матінки» з’явилася чудова нагода переглянути і встановити нові розцінки на харчування дітей у тамтешніх школах. Якщо вірити спеціальному указу глави ордо, то дітей початкових класів годуватимуть безплатно та ще й «з дотриманням науково обґрунтованих фізіологічних норм». Малим школярикам «годувальники» пропонують сніданок, на який готові витратити аж 76 російських рублів. Люди, які виживають на підконтрольній москві території краю, підтвердять: за наявних високих цін на продукти харчування на ті 76 рублів дитині можна дати тільки склянку чаю і маленьку булку. За «науково обґрунтованими» нормами окупантів, цього малим заручникам антиукраїнської й загалом антилюдської агресивної політики кремля цілком достатньо, щоб рости і вчитися.

Однак не хлібом єдиним. Тому під час ремонту міської школи №65 окупанти встановили там десь знайдений бюст лєніна. Мабуть, щоб діти назавжди затямили потворне путінське антиісторичне відкриття: Україну начебто… створив лєнін.