Знецінення рубля та гривні стосовно долара станом на кінець другої декади грудня стало еквівалентним — майже на 50% порівняно з початком цього року. У двох валют «по нещастю» є спільні причини для падіння: зниження обсягів виробництва, світові ціни на сировинні товари, відтік капіталу з країн. Але при цьому кожна з них потерпає і з власних причин: вітчизняна валюта — через втрату Криму й військові дії на сході, дефіцит валютних резервів, а російська валюта — через падіння цін на нафту, міжнародні санкції ЄС та США та фінансову блокаду цієї країни. У перший день значної девальвації Сбербанк РФ був вимушений зупинити обслуговування карток, а нині в Москві у деяких банках є черги за депозитами.
Політ не закінчено?
Знецінення рубля жодним чином не посилює девальваційний тренд гривні, але експерти занепокоєні тим, що подальше падіння російської національної валюти може негативно вплинути на курс української опосередковано — через торговельний канал. Щоправда, вплив рубля на українську економіку та курсову політику відчутно впав протягом останніх років. Якщо у 2012 році в Росію йшло 25% українського експорту з середньомісячним обсягом майже 2 мільярди доларів, то за результатами 9 місяців 2014 року частка Росії в українському експорті впала до 19,4%, а середньомісячні обсяги — до 0,9 мільярда доларів. «Сприяли цьому торговельні війни, розпочаті Росією проти українського імпорту спочатку для стимулювання приєднання України до Митного союзу на чолі з РФ (м’ясомолочна та вагонна), а потім у вигляді «санкцій» за рішення щодо асоціації з Європейським Союзом (кондитерська). Таким чином, Україна перетворюється з торгового сателіта Росії на просто великого партнера, розвиваючи експорт в ЄС та інші країни світу», — констатує науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Андрій Шкляр.
На його думку, подальше знецінення рубля змусить девальвувати валюти найбільших торговельних партнерів Росії в межах Митного союзу, що погіршить в тому числі експорт українських виробників на ринки Казахстану, Вірменії та Білорусі, а також посилить позиції російського експорту на ринках, де вітчизняна продукція створює значний конкурентний тиск. Це стосуватиметься продукції металургії, хімічної та трубної промисловості, зернових та олійних культур і олії на ринках країн Європи, Близького Сходу та Африки.
Небратський вплив
«На кінець року негативна динаміка на російському валютному ринку створюватиме насамперед психологічний та інформаційний вплив на українську валюту, хоча динаміка гривні залежатиме передусім від успішності залучення урядом зовнішнього фінансування від МВФ, необхідною умовою для якого є реалізація реформ», — вважає Андрій Шкляр.
Експерти зауважують, що падіння російської валюти ще не закінчилось, адже вона дуже залежить від ціни на нафту і дії міжнародних санкцій ЄС та США. Але чи здатне падіння рубля примусити Росію зупинити війну проти України?
У відповіді на це питання думки експертів розійшлися. Одні вважають, що жодним чином, адже питання війни для Кремля — це питання внутрішньої політики, а не економіки. Дехто припускає, що ризик санкцій змусить Кремль послабити тиск і конфлікт перейде у фазу тривалого протистояння. Очевидно й те, що повний економічний крах Росії Заходу не потрібен, тому тиск на нафту і рубль скоріше з часом послабиться, однак через амбіції керівництва РФ повністю не припиниться підтримка сепаратистських республік на сході України.
Найбільш оптимістичний прогноз висловив головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Він вважає валютний ринок РФ найбільш вразливим місцем її економіки. Якщо ЦБ РФ і вдасться приборкати паніку, проте стабільність фінансової системи Росії та безперервне фінансування державних компаній у ній буде підірвано. Послаблення економіки викличе в росіян бажання зробити так, щоб відмінили санкції, та призведе до дефіциту ресурсів для війни. «На це піде 2—3 місяці, й навесні ми, сподіваюсь, спостерігатимемо мирні процеси», — зазначив «УК» Віталій Шапран.
Нас завжди вчили, що недобре радіти біді сусіда, а в цьому випадку падінню рубля. Але, на жаль, після анексії Росією Криму і війни на сході цього року крилатим і зрозумілим для більшості українців став інший вислів: «Що погано для Росії — добре для України».
КОМПЕТЕНТНО
Олександр ВАЛЬЧИШЕН,
керівник аналітичного підрозділу групи ICU:
—Такого різкого падіння російського рубля не було з 1999 року. Його падіння спричинить за собою девальвацію національних валют усіх країн СНД. Рецесія економік підвищує ризики сплеску банківських криз. Українські підприємства, які експортують свою продукцію в країни СНД, можуть зіткнутися зі ще більшими труднощами, ніж вони відчували раніше при поставках на ринки РФ. У виграші опиняться ті бізнес-суб’єкти економіки України, які зможуть переорієнтуватися на споживчий попит у Північній Америці, Великобританії, Німеччині та Китаї. Ці країни мають перспективи економічного зростання як у найближчі 6—12 місяців, так і в наступні 2—3 роки.
Анатолій БАРОНІН,
директор аналітичної групи Da Vinci AG:
— Намагання Росії перейти на рубль у двосторонній торгівлі з країнами ЄвразЕС та Азією розбиваються об його девальвацію. Ніхто не продаватиме товарів та послуг за девальвуючі рублі — про що вже заявила Білорусь. Це означатиме, що Росії доведеться витрачати справжню валюту на закупівлю товарів, що посилить тиск на курс. Таким чином, я не бачу підстав казати про те, що девальвація рубля шкодить економіці України, навпаки — я бачу в цьому переваги для її економіки.