Столиця — чи не єдине місто України, де заборонено встановлювати індивідуальне опалення в багатоповерхівках. Кияни, на відміну від жителів багатьох інших міст, і не прагнуть цього: вочевидь, централізоване тепло їх влаштовує. Але його якість — не завжди. За статистикою, нині 70% звернень від жителів міст пов’язані з наріканнями на якість послуг у сфері ЖКГ. Як змінити ситуацію? Про це розмовляємо з директором комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» КМДА Сергієм БОВСУНОВСЬКИМ.
— Сергію Васильовичу, Київрада прийняла рішення «Про уповноваженого в будинку», яким зокрема створено механізм контролю мешканців будинку за якістю послуг та виконанням ремонтів. Яким, на вашу думку, має бути цей контроль?
— Наше комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» створено 19 липня 2000 року для обслуговування, експлуатації та ремонту будинків, споруд, прибудинкових територій, автостоянок та паркінгів, а також здійснення контролю за виконанням громадянами правил користування приміщеннями житлових будинків. Нині підприємство обслуговує 100 житлових будинків. Загальна площа житлового та нежитлового фонду, який обслуговує, — 1 383 089 квадратних метрів.
Необхідно вжити заходів до якнайширшого впровадження в ЖКГ новітніх досягнень науки, техніки та передових технологій.
З огляду на прагнення країни увійти до європейської спільноти підняття житлово-комунальних тарифів до рівня західних країн має відповідати якості послуг. Тож доцільний дієвий контроль мешканців будинків, громадськості за такою якістю. Адже багато залежить саме від них — власників помешкань. Бо щоб поставити житлово-комунальне господарство на нові рейки, необхідно змінити своє ставлення з «Я власник, і мені всі винні, сидітиму й чекатиму, коли хтось прийде й все зробить» на «Я небайдужий власник і можу допомогти собі та сусідам створити комфортні умови для проживання, тобто піклуватися про свій будинок та вимагати якісних послуг».
— Що ви порадили б зробити небайдужим власникам?
— Насамперед об’єднавшись із сусідами, за допомогою фахівців провести енергоаудит будинку, тобто з’ясувати, де втрачається тепло, і визначити конкретні заходи з енергозбереження. Зазвичай тепловтрати відбуваються через місця загального користування. Тож важливо ущільнити вікна, утеплити двері, загерметизувати шви на зовнішніх стінах. Також варто встановити прилади обліку тепло- та водопостачання, автоматичний погодний терморегулятор. Для цього необхідно звернутися з письмовою заявою до місцевої адміністрації та виробника послуг з теплопостачання (для Києва це КМДА та ПАТ «Київенерго»). Контролюючи якість послуг та регулюючи їх споживання, можна зменшити суму в рахунках до 30%.
— Скільки будинків уже провели енергоаудит й утеплилися? Тобто наскільки активно люди стають ефективними власниками спільного дому?
— Щодо нашого підприємства — зі 100 будинків, які обслуговуємо, 43 утеплено. Щодо будинків ОСББ та ЖБК торік було запроваджено конкурсний відбір енергоефективних проектів з фінансуванням з бюджету Києва 70% їх вартості, а також пільгового кредитування з компенсацією тіла кредиту до 40% за рахунок держбюджету. Крім того, наші фахівці щороку в межах підготовки будинків до осінньо-зимового періоду обстежують на предмет виявлення та усунення недоліків.
— А що робить київська влада, щоб стримувати зростання тарифів?
— Тут важливий чинник — оптимізація кадрової політики та господарських процесів, наприклад проведена в 2015 році в Києві реформа системи ЖКГ дала змогу скоротити роздуті за рахунок адміністративного персоналу штати, що існували на кошти від квартплати. Тобто коли гроші, які люди платили у складі тарифу на утримання будинку, йшли, умовно кажучи, не на поточний ремонт, а на зарплатню людям, які до цього мали опосередкований стосунок.
Ще один приклад — одночасне виконання кількох процесів. Якщо встановити насадку для автоматичного поливу на водопровідний шланг двірник може під час прибирання двору. Отже, економиться робочий час працівника.
— Що з європейського досвіду ви порекомендували б для впровадження у столиці?
— На Заході успішно залучають соціально відповідальний бізнес. Наприклад, коли ресторан, розташований у житловому будинку, створює деякі незручності для жителів, має компенсувати це утепленням чи ремонтом під’їзду, благоустроєм двору. Це в Києві вже використовують.
У багатьох країнах, наприклад у Франції, Нідерландах, Польщі, Словаччині, Чехії тощо управління у сфері ЖКГ розглядають як окремий вид підприємницької діяльності. За неї керуюча організація отримує винагороду від власників приміщень, а відповідальність за утримання будівлі несе об’єднання власників житла. Усі основні управлінські рішення (насамперед щодо розпорядження фінансами й укладення договорів на закупівлю товарів і послуг) приймають керівні органи власників житла. А керуючий готує і обгрунтовує рекомендації для правління.
У Швеції широко розвинений рух квартиронаймачів, які стежать за якістю житлово-комунальних послуг і цінами на них, взаємодіють із державними і муніципальними органами влади, захищають свої права в суді. Головна мета такого руху — підвищення зацікавленості квартиронаймачів у виробленні грамотних рішень щодо будинків, у яких вони живуть, залучення їх до прийняття рішень. Також діє модель знижки, яка передбачає можливість вибору тих послуг, яких потребує квартиронаймач. Пропорційно до цього розраховують квартплату.
Тож наше завдання — кардинально змінити підхід до виконання обов’язків не тільки працівників сфери ЖКГ, а й самих жителів. Їхнім життєвим кредо повинно стати: «Я небайдужий мешканець і мій двір (будинок) починається з мене».
Інна МИКОЛАЄНКО
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій БОВСУНОВСЬКИЙ. Народився 2 березня 1984 року в Києві. У 2006 р. закінчив факультет економіки менеджменту і права КНТЕУ. 2009-го закінчив університет розвитку людини «Україна» за спеціальністю «правознавство». 2015 року очолив комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс».