Виконавчий директор
Незалежної асоціації банків України
Сергій МАМЕДОВ
Нещодавно делегація Незалежної асоціації банків України (НАБУ) відвідала Мінськ, де побувала в гостях у Національного банку Республіки Білорусь (НБРБ) і підписала Меморандум про партнерство та співпрацю з Асоціацією білоруських банків (АББ). Голова делегації, Виконавчий директор НАБУ Сергій Мамедов розповів кореспонденту «Урядового кур’єра» про специфіку роботи банківської системи наших сусідів, рівень фінансової грамотності білорусів і перспективи двостороннього співробітництва.
— Сергію Геннадійовичу, ви на чолі делегації НАБУ підписали договір про партнерство і співпрацю з Асоціацією білоруських банків. Чому саме з Білоруссю?
— По-перше, у наших країн традиційно багато спільних інтересів і програм співпраці. По-друге, Білорусь, як і ми, переживає кризу і виходить з неї практично без критичних втрат. Навпаки, швидше з придбанням — нових підходів до вирішення складних фінансових та економічних завдань. Цей досвід, безумовно, нам цікавий. І, по-третє, білоруські банки можуть багато нам підказати в підходах до питання, які ми тільки починаємо реалізовувати — я маю на увазі фінансування і реалізацію держпрограм пріоритетного розвитку економіки. Все це робить наш інтерес до роботи білоруських колег цілком закономірним.
— У багатьох сьогодні склалася думка про Білорусь як про країну з сильними соціалістичними традиціями в економіці. Як працюють банки в Білорусі — чи є там вільний ринок фінансових послуг? Наскільки великий сегмент комерційних банків?
— Банків у Білорусі значно менше, ніж в Україні. Їх 32. З них 4 держбанки, 15 зі змішаним капіталом, 8 з іноземним. Провідна роль, звичайно ж, належить держбанкам. Вони традиційно домінують в структурі активів, кредитного портфеля та капіталу банківської системи, незважаючи на дедалі зростаючу роль банків з іноземним капіталом, насамперед російським.
Тим не менш, у банківській системі Білорусі є позитивні тенденції. Так, обсяг проблемних кредитів, особливо фізичних осіб, значно менший, ніж в Україні. За статистикою Національного банку Республіки Білорусь, він становить лише 0,7% від всієї суми виданих фізичним особам кредитів. Це говорить про те, що в Білорусі вища дисципліна позичальників, населення відповідальніше ставиться до своїх боргових зобов’язань перед банками. І це, безумовно, плюс.
Незважаючи на кризу, ліквідність банків залишається на достатньому рівні, оскільки держава гарантує 100% повернення за банківськими вкладами. Тому обсяг клієнтських пасивів продовжує зростати, а це створює передумови для збереження обсягів кредитування.
Кредитування також підтримується за рахунок державних цільових програм (компенсації кредитних ставок). Це тема сьогодні дуже актуальна і для України.
Так, у 2013 році в держбюджеті Білорусі передбачено 11 трлн рублів (близько 20 млрд доларів) на компенсацію пільгових кредитних ставок за держ?програмами. З цієї суми 2,9 трлн рублів передбачено на житлове будівництво, 3,7 трлн рублів — на АПК, 4,4 трлн рублів — на промисловість. Запропоновано простий механізм здешевлення ставок кредитів: 1/3 ставки за кредитами компенсує республіканський чи місцевий бюджет, 1/3 — інвестиційні фонди галузей.
Все це говорить про те, що в економіці Білорусі провідна роль належить державі. І поки це — цілком працююча модель, особливо з реалізації пріоритетних програм розвитку. Це, передовсім, модернізація виробничих потужностей пріоритетних галузей — тих же нафтопереробних заводів (в Україні дуже великий попит на білоруський бензин), машинобудування, сільського господарства, будівництва і т.д.
Тому фінансування стратегічних пріоритетів, закладене у програмі розвитку України на 2013-2014 роки, може виявитися таким же успішним, як і в Білорусі.
— Враховуючи, що в Білорусі роль держави у фінансовій сфері вагоміша, ніж в Україні, наскільки значуща роль вашого нового партнера — Асоціації білоруських банків (АББ)?
— Об’єднання інтересів важливе і значиме завжди. Особливо коли йдеться про захист інтересів цілого сектору економіки, ключового сектору. Існуюча в Білорусі банківська асоціація (до речі, єдина) виконує у стосунках з урядом і державними структурами як представницьку, так і консультативну роль. Так, голова Асоціації білоруських банків завжди присутній на розширених засіданнях правління НБРБ. А всі рішення НБРБ проходять обов’язкові узгодження в асоціації. Для кращої координації дій представник Нацбанку завжди присутній на засіданнях асоціації.
У Білорусі було проведено загальнонаціональне опитування населення з питань фінансової грамотності (близько 8 тисяч респондентів). Саме на основі його, іноді несподіваних результатів, базується планування національної програми підвищення рівня фінансової грамотності. Таке опитування дає змогу приймати управлінські рішення в розрізі окремих регіонів.
Куратором програми в Білорусі виступає саме НБРБ. Її реалізація регулюється спеціальним рішенням Кабінету Міністрів, а це означає, що програма є обов’язковою для виконання всіма задіяними держструктурами. У самому Національному банку є цілий відділ фінансової грамотності. Є й контактний центр, який зобов’язаний реагувати на всі звернення громадян. Робота контактного центру налагоджена максимально ефективно, оскільки діють гранично жорсткі терміни розгляду звернень та існує система оцінки якості роботи центру. У підсумку тільки за 2012-й рік контакт-центр розглянув і відреагував на півтори тисячі звернень.
— Які ще «відкриття» чекали на вас у Білорусі?
— Ми уважно вивчали досвід Білорусі щодо введення політики гнучкого валютного курсу, до якого наші білоруські колеги перейшли у 2011 році
З кінця 2011 року в Білорусі працює ВАТ «Банк розвитку республіки Білорусь». Це держбанк першого рівня, основна мета якого — розвиток системи фінансування держпрограм і соціально значущих інвестиційних проектів.
Деякі рішення наших сусідів перегукуються з українськими реаліями. Так, в Білорусі стоїть питання про підвищення частки безготівкових розрахунків. Це «гаряча» тема і у нас. У деяких країнах ЄС суми готівкових розрахунків вже обмежені 1-2 тис. євро. Головна мета такого рішення — поступова «детінізація» розрахунків, підвищення їх безпеки для населення, протидія корупції, посилення банківської системи та економіки в цілому. Від цього виграють не лише банки, а й населення. Це один із головних чинників для розвитку та стимулювання цивілізованого ринку. Без цього неможливо перетворити Україну на сучасну економічно розвинену державу.
Віталій ЧЕПІЖКО,
«Урядовий кур’єр»