Начальник відділу спеціальних режимів
оподаткування ПДВ департаменту
оподаткування юридичних осіб ДПС
Сергій ТИМОШЕНКО

Реєстрація платника

Віктор СОЛОМАХА, Харків:

— В якому разі фізична особа — підприємець зобов’язана реєструватися платником ПДВ? Чи можуть йому в цьому відмовити?

— Фізична особа — підприємець за наявності підстав може зареєструватися платником ПДВ, а в деяких випадках навіть зобов’язана. Кодекс не розділяє платників на фізичних та юридичних осіб. Там написано, що платником ПДВ є особа. Під неї підпадають як фізичні, так і юридичні особи. Зареєструватися платником ПДВ фізична особа — підприємець може в двох випадках: за добровільним рішенням (якщо за останні 12 місяців, протягом яких вона здійснювала діяльність, поставки платникам ПДВ перевищували 50% загального обсягу поставок) або в обов’язковому порядку в тому разі, коли у такої особи обсяг реалізації товарів і послуг перевищує 300 тис. грн за останні 12 місяців.

У випадку, якщо фізична особа — підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, то вона не може бути зареєстрована платником ПДВ (відповідно до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І, та підпункту «в» пункту 1 підрозділу 8 розділу XX Кодексу).

— Місяць-півтора тому я стикався з цією проблемою, і мене вразив сам процес реєстрації, громіздкий і заплутаний. До того ж треба вистояти у чималій черзі.

— Так, заява містить дуже багато розділів, які при реєстрації потрібно заповнити, але це світова практика. Тобто щоб зареєструватися платником ПДВ, потрібно подати про себе якомога більше відомостей, які передбачені в реєстраційній заяві та необхідні податковому органу для детального ознайомлення з претендентом на статус платника ПДВ. Якщо ж будуть указані недостовірні дані або трапляться неточності, вам на це вкажуть і запропонують подати нову заяву.

Вікторія БОРИСОВА, Ірпінь:

— Чи може новостворене підприємство зареєструватися платником ПДВ згідно з Податковим кодексом і які до нього вимоги?

— Так, може. Але для цього потрібно, щоб обсяг реалізації у такого новоствореного підприємства перевищував 300 тис. грн. Щоправда, нині з’явилася нова підстава для добровільної реєстрації, в тому числі й новостворених підприємств. Ці зміни до Податкового кодексу внесені законом №3609 і набули чинності 06.08.2011 року. Йдеться про те, що коли статутний капітал підприємства перевищує 300 тис. грн або обсяг його активів і запасів перевищують цю суму, в такому разі особа може подати заяву про реєстрацію платником ПДВ і податковий орган зобов’язаний протягом 10 днів зареєструвати його і видати свідоцтво.

Вікторія ЧАЛА, Житомир:

— Уже набрав чинності закон № 3609 про вдосконалення деяких норм Податкового кодексу. Він розширює коло платників податків, які мають право на автоматичне відшкодування ПДВ. Уточніть, що це за норми і за рахунок яких саме осіб розширюється це коло.

— Це питання не є предметом сьогоднішньої теми. Дійсно, змінено деякі критерії, які стосуються саме автоматичного відшкодування. Якщо раніше одним з критеріїв для автоматичного відшкодування був рівень експортних операцій, який мав становити не менше 50% обсягу реалізації, то з уведенням в дію змін до кодексу ця норма зменшилась до 40%. Обмежено також і період, за який обраховується відсоток розбіжностей між контрагентами. Згідно зі змінами, він обраховується за три попередніх звітних періоди.

— Чи є якісь відмінності у реєстрації платників ПДВ? Назвіть найістотніші.

— Маєте на увазі закону і Податкового кодексу? Звісно, є. Податковий кодекс покликаний вдосконалити процес реєстрації осіб як платників ПДВ і привести цю процедуру до норм європейського законодавства. З одного боку, дещо обмежено добровільну реєстрацію, а з другого — якщо у платника є статутний капітал, є запаси чи активи, тобто він почав здійснювати діяльність, то може зареєструватися платником ПДВ. Так, із уведенням в дію закону № 3609 стало можливим зареєструватися платником податку тим особам, статутний капітал яких перевищує 300 тис. грн або вартість активів та запасів перевищує цю суму. Це й є найістотніші відмінності.

Валентина КОРНІЙЧУК, Сквира:

— Який порядок визначення першого звітного періоду?

— Якщо платник зареєструвався не з першого, а з будь-якого іншого числа (не першого квітня чи червня, а з другого чи будь-якого іншого числа), то першим звітним періодом такого платника буде той, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем наступного календарного місяця. Приміром, якщо особа зареєструвалася 2 квітня, то податкову звітність буде подавати за квітень плюс травень і надсилати до 20 червня.

«Спрощенці» не є платниками ПДВ. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ 

Все про свідоцтво

Інна ЛИХАЦЬКА, Київ:

— Чи встановлений для податкової інспекції термін видачі свідоцтва платника ПДВ?

— Встановлений. Якщо ви подали заяву і її прийняли до розгляду, податковий орган має протягом 10 робочих днів видати свідоцтво платника ПДВ або не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.

— Який порядок зберігання платником ПДВ оригіналу свідоцтва про реєстрацію?

— Згідно з п.183.11 ст. 183 розд.V ПК, оригінал свідоцтва зберігається у платника податку і не може бути відданим комусь чи переданим. Копії свідоцтва, достовірність яких засвідчена податковим органом, розміщуються в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його філіях чи відділеннях. Вказані документи після анулювання реєстрації платника ПДВ повертаються платником до податкового органу.

Олена БОГДАН, Хмельницький:

— Якщо платник припиняє діяльність або втрачає свідоцтво чи воно зіпсувалось з якихось причин, тоді що робити?

— У першому випадку він виключається з реєстру платників ПДВ за добровільним рішенням або за ініціативою податкового органу за наявності підстав, визначених статтею 184 Кодексу.

Якщо ж платник ПДВ втрачає свідоцтво або воно зіпсувалося, то така особа подає до податкового органу, в якому перебуває на обліку, реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація у зв’язку з утратою свідоцтва» та пояснення зі своїм підписом щодо втрати документа. Після отримання цих паперів податковий орган видає такому платнику нове свідоцтво у такому самому порядку, як і при реєстрації.

— За втрату свідоцтва є якісь санкції?

— Податковим кодексом не передбачено відповідальність за втрату свідоцтва. В Законі України «Про податок на додану вартість» були прописані штрафні санкції в розмірі 170 грн за те, що платник при анулюванні реєстрації не здавав свідоцтва платника ПДВ.

Тонкощі загальної  і спрощеної системи

Олена ПОЛІЩУК,Золотоноша:

— Який порядок реєстрації юридичних осіб — платників єдиного податку зі ставкою оподаткуванні 6 та 10%?

— Для юридичних осіб, які обирають спрощену систему оподаткування, ставки диференційована — 6 і 10%. Ставка 10% застосовується без реєстрації платником ПДВ, а 6% — передбачає сплату ПДВ, а отже й необхідність реєструватися.

При переході платника на спрощену систему оподаткування за ставкою 6% єдиного податку, в які терміни він повинен зареєструватися платником ПДВ?

— Якщо така особа була зареєстрована платником ПДВ і перейшла на спрощену систему оподаткування, то вона не має вдаватися до жодних дій: її реєструють платником єдиного податку та видають свідоцтво платника єдиного податку. У подальшому вона продовжує звітувати за єдиним податком і за пдв. Якщо ж така особа не платник ПДВ і бажає отримати свідоцтво платника єдиного податку за ставкою 6%, то повинна подати заяву на реєстрацію платником ПДВ разом із заявою на отримання свідоцтва платника єдиного податку.

—Тобто термін — 1 січня?

— Якщо заява про перехід на спрощену систему подається до 15 числа місяця, що передує кварталу, з якого особа хоче перейти на спрощену систему оподаткування, тобто до 15 березня або 15 червня, то в цей же термін платник має подати заяву на реєстрацію платником ПДВ. Податковий орган, за наявності підстав, реєструє таку особу платником ПДВ та з першого числа кварталу переводить її на спрощену систему оподаткування.

Галина ЗАБОЛОТНА,Вінниця:

— Якщо обсяг реалізації менший за 300 тис. грн і такий платник переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну?

— В такому разі особа діє на власний розсуд, адже під обов’язкову реєстрацію не підпадає. В той же час якщо в особи є підстави і бажання зареєструватися платником ПДВ, то вона подає заяву про реєстрацію платником ПДВ і може бути зареєстрована за добровільним рішенням протягом 10 робочих днів.

Антон НАДИКТА,Сімферополь:

— У разі переходу на спрощену систему оподаткування і недосягнення зазначеного обсягу сплачена сума не повертається?

— Ні, відшкодування не буде. У законодавстві немає такого поняття —«дотягує», «не дотягує». Якщо він зареєструвався платником ПДВ, то набув певних прав і обов’язків і повинен протягом дії цієї реєстрації їх виконувати. Один з цих обов’язків — сплачувати ПДВ. Але як тільки платник подає до податкового органу заяву про перехід на спрощену систему оподаткування із застосуванням ставки 10%, яка не передбачає сплати ПДВ, його реєстрація анулюється і з моменту переходу на спрощену систему він уже не платник ПДВ.

— І це відбувається автоматично?

— Ні, потрібно подавати заяву. При цьому податковий орган може анулювати даного платника за власною ініціативою, якщо той не подасть своєчасно заяву.

Тетяна Лисенко,Одеса:

— Як приватний підприємець надаю послуги у сфері інформатизації. Раніше з таких послуг ПДВ не знімали. Тепер вони обкладаються податком, і партнери вимагають від мене довідку про сплату ПДВ. Але я працюю на єдиному податку, а тому ПДВ не сплачую. Чи має це створювати якісь проблеми у моїй роботі із замовниками інформаційних послуг і чи зобов’язана я переходити на загальну систему оподаткування?

— Фізична особа, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, не має підстав для реєстрації платником ПДВ. Фізична особа — підприємець не платник податку на додану вартість не виписує податкових накладних та не утримує ПДВ з покупців. Лише після переходу на загальну систему оподаткування, якщо обсяги постачання ваших послуг протягом останніх 12 календарних місяців перевищать 300 тис. грн, ви будете зобов’язані зареєструватися платником ПДВ. Що ж до добровільної реєстрації, то тут юридична особа сама приймає рішення.

Анулювання реєстрації  та її оскарження

Тамара СИДОРЕНКО, Луцьк:

— Чи підлягає анулюванню реєстрація платника ПДВ у разі здійснення ним операцій, які не є об’єктом оподаткування?

— Це відбувається у випадках, які визначені в ст. 184 Податкового кодексу. Анулювання може здійснюватись як за заявою платника, так і за ініціативою податкового органу. Операції, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, визначені ст. 196. Якщо у платника обсяг оподатковуваних операцій не досягає трьохсоттисячного бар’єру, то він може за добровільним рішенням подати заяву про анулювання реєстрації. Якщо він здійснює виключно операцій, які не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 і при цьому не здійснює оподатковуваних операцій, то такий платник може подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі, визначеній підпунктом «а» пункту 184.1 статті 184. Або ж якщо податковий орган за результатами моніторингу та при проведенні відповідного аналізу встановить, що платник здійснює виключно операції, які не є об’єктом оподаткування, та не проводить операції, що дають право на нарахування податкових зобов’язань і формування податкового кредиту, то має право виключати такого платника з реєстру.

—Тобто ще треба довести, що це ті операції, які не підлягають оподаткуванню?

— Не зовсім так. Платник, який подає податкову декларацію з ПДВ і відображає операції, що не є об’єктом оподаткування, в обов’язковому порядку до декларації прикладає додаток, де, зокрема, зазначається, згідно з якою статтею ці операції не оподатковуються. Інспектор при проведенні камеральної перевірки такої звітності уже бачить, що цей платник здійснює операції, скажімо, з цінними паперами чи пов’язані із страховою діяльністю, які не оподатковуються. І якщо такі операції є основною діяльністю платника і він не здійснює оподатковуваних операцій, то такого платника виключають з реєстру або він самостійно подає заяву про анулювання.

Мар’ян КАЧМАН,Львів:

— Є певний перелік підстав, за наявності яких платників ПДВ виключають з реєстру, тобто анулюють їхню реєстрацію. Потім платники намагаються відновитися, оскаржити рішення. Як це правильно зробити?

— У Податковому кодексі визначено два шляхи оскарження: в судовому або адміністративному порядку. Тобто платник може звернутися до податкового органу, який його анулював, зі скаргою. Той її розглядає і якщо встановлено, що анулювання реєстрації платника ПДВ було здійснено неправомірно, приймає рішення про відновлення платника в реєстрі. Потім це рішення зі всіма необхідними підтверджуючими документами надсилається на обласний рівень, а звідти — на центральний.

— То це багатоступеневе оскарження?

— Так, внесення запису до реєстру платників ПДВ про відновлення реєстрації платника здійснюється на центральному рівні на підставі рішення, яке приймає податковий орган, на обліку в якому перебуває скаржник.

— А може сам платник вибирати — в адміністративному чи в судовому порядку поновлюватися?

— Звісно. Після того, як платнику стало відомо, що його реєстрацію анулювали, він може одразу звернутися до суду, або ж до податкового органу, який здійснив анулювання.

— Тобто одразу можна до суду, чи спочатку треба в адміністративному порядку спробувати відновитися?

— Платник сам обирає, яким чином йому оскаржувати рішення податкового органу. Навіть якщо він скаржився з приводу анулювання реєстрації до податкового органу, а його скаргу не задовольнили, він може звернутися до суду з порушеного питання. Судове рішення є обов’язкове для виконання.

Зоя ЛУКАШЕВИЧ,Одеса:

— В яких випадках буває виключення з реєстру добровільно зареєстрованих?

— Це нововведення чітко виписане у кодексі. Виключення буває у тому разі, якщо обсяг постачання товарів чи послуг платником ПДВ, який зареєструвався за добровільним рішенням, іншим платникам цього податку за останні 12 місяців сукупно становив менше 50% загального обсягу постачання.

Конкретні випадки

Любов Русин,  Мукачеве:

— Змінами до Податкового кодексу передбачено, що добровільно може зареєструватися платником ПДВ юридична особа, статутний капітал якої перевищує 300 тис. грн. Ми — новостворене підприємство і наш статутний капітал — 1 млн грн. Але на сьогодні внесли майже 250 тисяч. Чи можемо зареєструватися платником ПДВ?

— Нині платником ПДВ ви не зареєструєтесь, тому що статутний капітал не перевищує 300 тисяч. Навіть якщо заявлений статутний фонд підприємства має становити 1 млн грн, то сформований він у вас тільки у розмірі 250 тисяч, тобто не перевищує 300 тис.

— Отже мають бути внесені кошти?

— Звичайно. Статутний капітал — це сума внесків, фактично уже внесених, або майна. І тому якщо фактично їх не внесено, то реєстрація платником ПДВ не може бути здійснена до моменту досягнення статутним капіталом розміру, що перевищує 300 тис. грн.

— Коли ми досягнемо вказаної межі, то якими документами потрібно це підтвердити?

— Виключного переліку документів немає. Але обов’язково треба подати той документ (банківську виписку з вашого рахунку або будь-який інший документ, який свідчить про те, що внесено майно в такому розмірі), який підтвердить, що в статутному капіталі сума не менша, ніж 300 тис.

Юрій ЦЕЙТЛІН,Луганськ:

— Наше підприємство займається дистрибуцією. Розвозимо замовлені товари по всій Луганській області на вантажних автомобілях. Через погану якість доріг автомобілі часто доводиться ремонтувати. Робити це вигідніше у приватників: дешевше та швидше. Але якщо станція техобслуговування за новим Податковим кодексом є платником ПДВ, то люди, які працюють на єдиному податку (приватні підприємці), з 1 квітня нинішнього року опинилися поза схемою. Надані ними послуги не включаються у витратну частину оподаткування нашого підприємства. Тож ми поставлені у ситуацію, коли ремонт автомобілів можемо робити тільки з коштів, які залишаються після оподаткування прибутку, або ж звертатися на СТО. Питання полягає в тому, чому послуги приватних підприємців, що працюють на єдиному податку, не потрапляють у витратну частину при оподаткуванні нашого підприємства?

— З набранням чинності Податковим кодексом підприємства не можуть зараховувати до складу валових ті витрати, що понесені на придбання товарів і послуг у платників єдиного податку. Ця норма була прийнята з метою унеможливити застосування платниками схем мінімізації, ухилення від оподаткування. Вона набрала чинності з 1 квітня. Виходить, що деяким підприємствам, які співпрацювали з фізичними особами — платниками єдиного податку, стало невигідно з ними співпрацювати, тому що неможливо ці затрати зараховувати до валових.

—Тобто діють саме такі норми і переступити їх не можна.

— Так. Але якщо платник ПДВ хоче отримати право на віднесення цих сум до валових витрат, то може звернутися до іншого суб’єкта господарювання, від якого він матиме право включити їх до валових витрат. Тобто не до фізичних , а до юридичних осіб — платників ПДВ. До фізичних осіб він може звертатися за рахунок власного прибутку.

Віктор ПОПЛІНСЬКИЙ,Київ:

— У мене фірма під назвою «Логус». На її адресу з Китаю надходить вантаж. Я прийняв попередню оплату за цей вантаж від іншої організації і відправив ці гроші у Китай, тобто розрахувався з постачальником. Вантаж має надійти тільки після 20 числа в Одесу. З досвіду знаю, що він може й затриматися і тоді митне оформлення буде в перших числах наступного місяця. Чи є можливість якось перенести ПДВ на інший місяць?

— Якщо передоплата надійшла на ваш розрахунковий рахунок, то вже виникли податкові зобов’язання. Тобто в декларації, яка буде подаватися до 20 жовтня, ви зобов’язані цю операцію показати незалежно від того, чи прийдуть до вас гроші чи ні. І по цій операції ви зобов’язані заплатити ПДВ.

— Але ж у перших числах наступного місяця я знову плачу той же ПДВ на митниці, бо митниця і податкова — це різні структури. Тобто один податок сплачую двічі?

— Так, але ж при поданні декларації в податковому кредиті в розділі «податкові декларації» ви вказуєте суму ПДВ, яку сплатили на митниці. Тобто якщо ви ввезли товар у вересні і у вересні вам надійшла передоплата за цей товар, то в першому розділі декларації ви показуєте передоплату, яка надійшла, а в другому розділі, тобто податковому кредиті, відображаєте суму ПДВ, яку ви сплатили на митниці. До сплати виходить тільки різниця між цими двома сумами.

— Тобто ви вважаєте, що податкова має мені повернути ці гроші?

— Ні, не повинна. Ви двічі ПДВ не платите. Перерахувати доведеться тільки різницю: від суми, яка вам надійшла у вигляді передоплати, треба відняти ту, яку заплатили на митниці. Саме цю різницю й треба перерахувати в бюджет.

— Але ж 20 % я не заробляю на цій операції. А якщо заплачу на митниці й потім віддам ще раз гроші, які колись мені повернуть, я можу й не знайти коштів для продовження діяльності. Чи є якісь інші законні способи вирішення цього питання? Можливо, якийсь вексель чи зобов’язання написати про те, що я перенесу плату ПДВ на інший місяць?

— Є можливість отримувати передоплату і сплачувати ПДВ на митниці в один місяць. Тобто якщо у вас немає вільних коштів для сплати ПДВ на митниці, то ви це можете зробити за рахунок своєї передоплати, яка вам надійде. Тоді взаєморозрахунок буде в одному місяці. Щодо векселів, то на митниці нині їх не видають. Але ви можете звернутися в податкову за місцем реєстрації з відповідною заявою і попросити розстрочки платежу. Податковий орган має право надати її вам на певний проміжок часу.

Пряму лінію підготувала  і провела 
Лариса ДАЦЮК,
«Урядовий кур’єр»

 

ДОСЬЄ «УК»

Сергій ТИМОШЕНКО. Народився 6 листопада 1979 року в Черкаській області. У 2001 році закінчив Академію державної податкової служби за спеціальністю «облік та аудит». Трудову діяльність розпочав у ДПІ міста Ірпінь на посаді державного податкового інспектора.

ПРЕС — ЦЕНТР  «УК»

З питань організації та проведення «прямих ліній» і «круглих столів» «Урядового кур'єра» звертатись до керівника прес - центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: imrich@ukcc.com.ua.