"Що може ОСББ?"

Василь БЕДЗІР
27 листопада 2019

Обласний центр Закарпаття за темпами створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків перебуває на перших позиціях в Україні. Рушіями руху за ОСББ стали зусилля його лідерів, готовність до змін мешканців і фінансова допомога влади.

На сьогодні в місті зареєстровано 400 ОСББ, які ведуть діяльність у 420 багатоповерхівках. Створювати їх почали із першої половини 2000-х, і спершу справа посувалася мляво. Зате нині за часткою, що її займають у місті над Ужем ОСББ, співвласники житла — лідери у всеукраїнському масштабі. Цими об’єднаннями охоплено більш як половину багатоповерхівок.

Скромні успіхи, що були на початку, співвідносилися з обсягами підтримки з міського бюджету — заледве помітної. За 2011—2014 роки на розвиток об’єднань співвласників було спрямовано лише близько мільйона гривень, і діяла одна програма підтримки. У наступні ж три роки, як кажуть, із розвитком децентралізації стало легше розв’язувати місцеві проблеми, з’явилася змога фінансування різних проєктів у місті. Стався й прорив зі створенням ОСББ.

Децентралізація допомогла

Протягом 2015—2017 років об’єднанням співвласників житла було надано 55,9 мільйона гривень, з яких на капітальний ремонт будинків спрямовано майже 38 мільйонів. Заснували вже три програми, які охоплювали капітальний ремонт покрівель, лагодження водопровідно-каналізаційних мереж і впровадження заходів з енергоефективності. У той період допомогу від міста отримали 202 ОСББ. Кошти надавали з 5-відсотковим співфінансуванням мешканців будинків.

Хвилеподібність і обмеженість фінансової допомоги в наступні два роки дала про себе знати тим, що жителі з ОСББ сплачують уже 20% вартості ремонтних робіт. Вливання з бюджету міста в 2018-му та 2019 роках за всіма трьома напрямами не перевищили 10 мільйонів гривень.

При цьому потреби на ремонт будинків та їхньої інфраструктури не зменшуються, а навпаки, зростають. Левова частка багатоповерхівок належить до старої забудови: їм по пів сотні й більше років. Готовність до співфінансування на умовах 20-відсоткової пайової участі жителів підтверджують їхні заявки до департаменту міського господарства. Заявок, що чекають реалізації, десятки.

Щоб жити в затишному дворику, треба дружити із сусідами і спільно піклуватися про побут. Фото з сайту facebook.com/OSBB.Uzghorod

Дякую ОСББ, що нас познайомило

Повчальну історію розповів Василь Антал, який керує об’єднаннями співвласників у трьох багатоповерхових будинках. Чого варто було створити їх у малосімейках, знає лише він. Ці дев’ятиповерхівки відомі в Ужгороді за гаслом радянських часів «Народ і партія єдині» — на покрівлі кожного будинку було по одному слову.

— У нас на одному поверсі більше квартир, ніж десь у цілому будинку, адже максимальна площа кожної не перевищує 30 квадратних метрів. Загалом у будинку 171 квартира. Це такий собі мурашник, — розповів Василь Васильович. — Різноманітна публіка не відзначалася дисципліною у сплаті за житлово-комунальні послуги. Як наслідок, багатоповерхівки стали відмовними: через борги від них відмовився ЖЕК. З великими зусиллями вдалося створити у двох будинках ОСББ і завдяки цьому вийти з надскладної ситуації, що загрожувала припиненням електро- та газопостачання.

Справи в ОСББ пішли веселіше, життя налагодилося. У пам’яті Василя Антала спливає епізод, який він досі розповідає з хвилюванням. «Дякую вам, Василю», — почув якось від знайомої жінки. «За що?» — перепитав. «За те, що ми почали вітатися одне з одним! Бо прожили все життя в цьому будинку, не знаючи сусідів». Виявляється, з 11 квартир у крилі літня жінка доти знала… лише двох людей.

Голова ОСББ стверджує, що змушувати людей об’єднуватися, якщо вони цього не хочуть, марна справа. Однаково життя не буде. А щоб захотіли об’єднатися, треба дуже постаратися.

— Наших мешканців зблизили спільні заходи: зібрання для обговорення проблемних питань, суботники із прибирання території, участь у захисті інтересів у тих службах, що надають послуги, — узагальнює Василь Антал. — ОСББ — не ЖЕК, як дехто звик думати. Тут тобою не хтось сторонній займається, а все залежить від власного бажання забезпечувати собі добробут і комфортне проживання.

У теплих обіймах

В Ужгороді й загалом у Закарпатській області централізованого теплозабезпечення житлового сектору немає з 2011-го. Того року було затверджено енерго- та екологоефективну схему теплобезпечення міста і області, відповідно до якої всі централізовані котельні вивели з експлуатації, а квартири в усіх будинках, де діють ОСББ або в яких надають послуги управителі, обігріваються автономними газовими котлами чи за допомогою електроопалення.

В обласному центрі Закарпаття в 70% квартир газове автономне опалення, ще в 20 — електричне, встановлене за власні кошти мешканців. Решта 10% квартир, де проживають громадяни пільгових категорій, опалюють електричними приладами, встановленими за бюджетні кошти.

— Вигода в тому, — розповідає голова Ужгородського місцевого осередку Спілки власників житла України Марина Куберка, що кожен розраховується за спожитий газ та електроенергію у власному помешканні, зокрема й за опалення та обігрів води безпосередньо з надавачем послуг. Завдяки цьому в місті і області не виникає проблем з початком опалювального сезону: кожен квартировласник розпочинає його на власний розсуд, тобто лише тоді, коли йому холодно. І тільки два житлові будинки, в яких діють ОСББ, обладнано даховими автономними газовими котельнями, проте там мешканці сплачують ОСББ за спожитий газ своєчасно.

На здешевлення витрат за енергоносії спрямована програма «Теплий дім». Місто відшкодовує 40% кредитів на заходи з енергозбереження позичальникам, які беруть їх. Це додатково до тих 40%, які повертає позичальникам держава. Так ОСББ повертають лише 20% позичених грошей. Загалом 58 об’єднанням співвласників і житлово-будівельним кооперативам Ужгорода із 2016-го до сьогодні з міського бюджету відшкодовано понад 3,5 мільйона гривень. До кінця 2019-го планують додати до цієї суми ще мільйон гривень.

— Язик не повертається називати ці виплати кредитом, — сказав Василь Антал. — Мабуть, їх можна назвати подарунком від держави і міста. Тому що взяті в борг кошти ми повертаємо без жодних відсотків.

— Нині в енергозбереженні на перший план виходять проблеми, пов’язані з утепленням фасадів. Утеплення потрібне будь-якому будинку, хоч би якою була товщина стін у ньому. Бо не лише тепло зберігається, а й змінюється на кращий вигляд фасаду, будинок продовжує термін експлуатації, — вважає Марина Куберка. — Те саме можна сказати й про ліфти. Їхня модернізація дає змогу вдвічі й більше разів скоротити витрати на електроенергію. Деякі ОСББ вже переобладнали ліфти, скориставшись програмою з енергозбереження.

Тарифи — тільки реальні!

На тому, що тарифи за обслуговування мають відображати реальну картину витрат, теж наголошують ужгородські активісти й організатори ОСББ. До їх формування треба підходити зважено.

— Тарифи не можна завищувати, але й не опускати нижче за допустимий рівень, — каже Марина Юріївна. — Інакше станеться так, як у селищі Міжгір’я, де за обслуговування квартир встановили смішну оплату — по 33 копійки за квадратний метр. У підсумку всі ОСББ, що діють у селищі, за обслуговування будинків сплачували 8 тисяч гривень. У такому разі неминуче виникнуть суперечності в середовищі об’єднань співвласників, а ідея вигідності їхнього самоуправління дискредитується. Цього не можна допустити.

Насамкінець.  У суспільстві й досі люди сперечаються, треба чи ні створювати ОСББ для управління власним житлом. Вигідно об’єднуватися і брати на себе всі турботи про будинок? Чи цей тягар не підйомний для невеликої громади? Досвід Ужгорода доводить, що за державної й місцевої фінансової підтримки це вигідно і дає змогу розв’язувати навіть такі серйозні проблеми, як те, що в місті немає централізованого опалення.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua