КОРЕКТИВИ

Закон України «Про доступ до публічної інформації має ще досить шпарин, аби часом давати ефект протилежний до очікуваного

Одного разу влітку, не через вплив стихії і без будь-якого техногенного лиха, ледь не паралізованою виявилася робота муніципалітету портового містечка Южне, що під Одесою. Тут просто отримали одномоментно більше 2 тисяч однакових листів із запитом на інформацію.

НП місцевого масштабу

Мешканців навіть найвіддаленіших околиць регіону, дехто з котрих – припускають у міськраді – можливо не знав й про саме існування міста Южного, - гостро цікавила доля судового рішення, котре зобов’язувало міську владу укласти з ВАТ “Обленерго” договір оренди майнового комплексу електромереж міста Южне. Сам конфлікт мерії з енергетиками – це тема для окремої розмови. Наразі нас цікавитиме лише прийом, котрий опоненти застосували задля тиску на міську владу. 
Одна лише цитата із масованого листування не залишає сумніву у тому, що стало відправною точкою для паперового тероризму. “Мій запит, - вперто повторювалося у кожному із 2 тисяч листів, - не є зверненням громадянина, а подається виключно в порядку реалізації положень Закону України «Про доступ до публічної інформації”. Далі спеціальне уточнення цілком за буквою Закону: “Відповідь на запит прошу надати мені у строки, передбачені статтею 20 вказаного закону - тобто за 5 днів”. А щоб прониклися серйозністю ситуації – “Звертаю вашу увагу, що ст. 24 закону передбачає настання негативних наслідків для розпорядника інформації у випадку порушення законодавства про доступ до публічної інформації"
“Нас змушували опрацювати 2170 листів, надіслати кожному відповідь – а в мене в загальному відділі лише три людини, - обурюється керуюча справами Южненського міськвиконкому Лариса Шегіда, - їм що, більше нічим зайнятися в цьому житті, крім як опрацьовувати інформацію від цих псевдозаявників?” Вживати додаток “псевдо” дозволила реакція на перші 846 відповідей, підготовлених мерією. З’ясувалося, що велика кількість адресатів навіть і гадки не мала про свою участь у цій розсилці. “В нас вже є десь 50 живих заяв із прізвищами та адресами - від людей, котрі розуміють, що їхні особисті дані були кимсь використані без їхнього відома”. З’ясувалося, що в адресатів є й одна спільна риса – практично всі вони є працівниками різних РЕМів.
  Ця обставина дозволила мерії звернутися до прокурати з проханням порушити карну справу проти керівників РЕМів, котрі використали персональні данні своїх працівників в інтересах третіх осіб. Іншим логічним кроком з боку Южненської міськради стало звернення до комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації – того, що ініціював ухвалення закону. Там відповіли, що до Закону, можливо, будуть внесені зміни, що перешкоджатимуть паперовому блокуванню органів влади.

Доступ інформації відкрито, тож все має відбуватися за законом. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Робота над помилками

Заступник директора Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю, начальник Управління забезпечення доступу до публічної інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України Роксолана Стадник каже, що органам виконавчої влади не траплялося мати справу зі зловживаннями на кшталт южненських. Проте можливість паперових атак вона і тут не виключає: Закон України «Про доступ до публічної інформації дає ширші можливості запитувачу - один і той самий запит можна подавати кілька разів, причому не вказувати ціль, завдання чи мету та отримувати інформацію у п’ятиденний робочий день, в окремих випадках передбачених Законом не пізніше 48 годин, і лише якщо запит стосується надання великого обсягу або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник може продовжити строк до 20 робочих днів з одночасним повідомленням про це запитувача". Все це цілком вписується у європейські стандарти, але водночас й створює додатковий ґрунт для зловживань. "Але закон прийнято, він діє, і ми повинні його виконувати", - резюмує Роксолана Стадник. До Одеси вона завітала з професійною командою представників Мінюсту, Держкомтелерадіо, Укрдержархіву, СБУ аби взяти участь у семінарі для держслужбовців обласних адміністрацій, відповідальних за організацію доступу до публічної інформації та представників громадських рад при районних держадміністраціях Автономної Республіки Крим, Вінницької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, м. Севастополя та надати детальні роз’яснення його учасникам щодо норм Закону. Це перший із низки таких заходів, що проводяться у різних регіонах країни Секретаріатом Кабінету Міністрів України спільно з Проектом Агентства США з міжнародного розвитку "Програма сприяння парламенту II" у партнерстві з Національною академією державного управління при Президентові України.
Теми для семінару було обрано згідно з результатами соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведеного у період з 24 до 29 серпня на замовлення Програми сприяння парламенту ІІ. Опитано представників органів виконавчої влади всіх рівнів, на яких покладено обов’язки щодо виконання закону. Консультант Програми сприяння парламенту ІІ Наталя Жугай зауважує, що, серед іншого, опитування виявило, що найважче приймати запити на інформацію телефоном - законом надається і така можливість. Що найчастіше по публічну інформацію до органів виконавчої влади звертаються звичайні громадяни, які не відносять себе до жодних суспільних груп і цікавляться, переважно, статистичною, правовою та інформацією про товари і послуги. Вони, до речі, десь у 90% випадків залишаються задоволеними отриманою відповіддю. 18% респондентів найскладнішим запитувачем назвали активістів громадських організацій. Нелегко також працювати із запитами від пенсіонерів та інвалідів. Вони гірше за інших реципієнтів послуг органів виконавчої влади розуміють різницю між запитами на інформацію та зверненнями громадян, плутаючи два різні закони: «Про доступ до публічної інформації» та запроваджений значно раніше закон «Про звернення громадян». Оскільки останній дозволяє працювати над відповіддю до місяця, запитувачі, навіть не маючи на те підстав, намагаються апелювати до нового закону, де передбачено 5-денний термін. Подібні запити значно уповільнюють роботу держслужбовців - ступінь уповільнення дорівнює 4,2 із 5 максимально можливих, засвідчило дослідження.
Розібратися у відмінностях важко не лише пенсіонерам. У тому ж южненському випадку мерія наполягала, що масовані запити - ґрунтовні і багатошарові - мають розглядатися відповідно до закону про звернення. Втім, суд першої інстанції змусив муніципалітет діяти за приписами закону про доступ.
Аби внести ясність у це питання, фахівці Держкомтелерадіо підготували невеличку презентацію, що чітко вказує відмінності двох дещо подібних законів. Найголовніше потрібно розглядати питання по суті: звернення громадян – це пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги, що при наданні відповіді заявникові потребують вчинення певних дій. Запит на інформацію – це прохання запитувача надати публічну інформацію, що знаходиться у володінні розпорядника інформації, і не потребує узагальнення, аналітичної обробки даних або створення в інший спосіб. Саме тому для зручності самих запитувачів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.05.11 № 583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади», якою затверджено примірну форму запиту на інформацію і примірний порядок складення та подання запитів на інформацію. На підставі даної постанови суб’єкти владних повноважень повинні розробити власну форму та порядок подання запитів на інформацію. Це має стати певним внеском у масштабну роз'яснювальну роботу, про необхідність якої неодноразово говорили на семінарі. Разом з тим, Роксолана Стадник продемонструвала організацію виконання Закону на прикладі Управління забезпечення доступу до публічної інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України. Також було проаналізовано проблемні питання виконання Закону, розглянуто приклади інформації з обмеженим доступом, проект Типової інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять службову інформацію. Усім присутнім надано методичні рекомендації з підготовки аналітичних звітів щодо задоволення запитів на інформацію та їх оприлюднення, обліку (реєстру) запитів на інформацію, форми рахунку для здійснення оплати витрат на копіювання або друку копій документів за запитом на інформацію обсягом більше 10 сторінок іншу контактну інформацію.
"Треба прийняти ще ряд підзаконних нормативних актів, - визнає Роксолана Стадник, - але не слід просто чекати на їхню появу. Вже зараз потрібно виконувати Закон, в тім числі і для того, аби подивитися, як він працює, врахувати всі прогалини і пропозиції в тих актах, що з'являться найближчим часом".
  І, напевне таки, баритися із уточненнями та виправленнями до Закону не варто. Не за горами ж бо парламентські вибори – і хто може дати гарантії, що використані у южненському конфлікті шпаринки не будуть застосовані, аби блокувати роботу виборчої системи чи ж створити зачіпки для пост-виборчих судових розглядів, що є такими популярними у нашій країні.