Фахівці лабораторії Черкаського обласного гідрометцентру протягом травня цього року проаналізували 1712 проб повітря. Узагальнені підсумки дослідження засвідчили, що рівень забруднення повітря в Черкасах значно підвищено. Основні забруднювачі атмосфери — діоксид азоту, формальдегід та аміак. Найвищі концентрації цих сполук спостерігають у Дніпровському мікрорайоні. Приміром, уміст формальдегіду у пробах повітря перевищив дві гранично допустимі концентрації. У суху вітряну погоду до хімічних сполук приєднується пил. Роблять свою брудну справу й викиди вихлопних газів з автомобілів, число яких зросло за останні роки в десятки разів. Дихати, як зауважують жителі обласного центру, буває важко. Така ситуація із забрудненням довкілля дошкуляє містянам уже не один десяток років. Із закриттям окремих виробництв хімічної промисловості повітря трохи почистішало, однак кардинальних змін на краще не відбувається.

За активної участі територіальних громад

В екологічному рейтингу, який підготувала ще на початку цього року редакція інтернет-видання «Фокус», Черкащина серед усіх областей України посіла 11 місце. На перший погляд, позиція не така вже й погана. Хоч проблем з різними відходами у краї просто безліч. Ознайомившись із порівняльною таблицею за статистичними даними й довідками екологів, звертаєш увагу на звичні речі, зокрема, викиди забруднювальних речовин в атмосферу. Головне — тут уже багато років засмічують відходами водойми і землю.

Водні об’єкти Черкащини забруднено переважно сполуками важких металів (марганцю, міді, цинку, хрому, заліза), фенолами, трохи менше — сполуками азоту. За даними Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, багато проб питної води, взятих із централізованих та децентралізованих джерел водопостачання, за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками не відповідають гігієнічним вимогам.

Фахівці відзначають значне техногенне забруднення ґрунтів. У поєднанні з нераціональною системою землекористування це призводить до їхньої деградації, зокрема ерозії, осолонцювання, зсувів. Від жителів Уманського, Золотоніського, Черкаського та Звенигородського районів надходили звернення про забруднення навколишнього середовища, зокрема земель, пестицидами. За порушення оброблення посівних площ притягнуто до відповідальності 18 посадових та фізичних осіб.

Щоб віддати належне зусиллям місцевих органів влади та господарників, як зауважує інтернет-видання, для поліпшення в ситуації у краї останнім часом роблять багато. В області створено мережу станцій для контролю якості повітря. Встановлено 41 станцію моніторингу, з яких працює поки що лише половина. Бувало, фіксували істотне перевищення вмісту в повітрі формальдегіду, хоч загалом упродовж року якість повітря у краї переважно перебуває в межах норми. Торік уведено в експлуатацію шість сонячних електростанцій та одну малу гідроелектростанцію. Черкаське комунальне підприємство «Екологія» розпочало переробляти відходи, створюючи з них альтернативне паливо, яке мають намір використовувати для вироблення теплової та електричної енергії.

Окремі територіальні громади енергійно взялися за оздоровлення довкілля. Приміром, з ініціативи Драбівської селищної ради недавно ліквідовано несанкціоноване звалище побутового сміття на вулиці Васильченка, впорядковано селищне сміттєзвалище та складування відходів у селі Золотоношка. Нині активно працюють над організацією вивезення твердих побутових відходів від приватних домогосподарств.

За підтримки депутата Паланської сільської ради Уманського району Василя Діхтярука, з фінансовою допомогою фермерського господарства «Агролюкс» та ПрАТ «Укрзерноімпекс» у селі Посухівці також недавно ліквідовано несанкціоноване сміттєзвалище. Такі факти на Черкащині стають відомими широкому загалу дедалі частіше.

Найбільші забруднювачі — на селі

Проте ситуація з відходами викликає обґрунтовану тривогу. Щодня в Україні на сміттєзвалищах і переповнених полігонах захоронюють приблизно 33 тисячі тонн різного непотребу. За рік — понад 12 мільйонів тонн. Із них на Черкащині — 300 тисяч тонн. За всі роки незалежності в Україні не побудовано жодного серйозного сміттєпереробного підприємства, тож переробляємо тільки 6% побутових відходів, тоді як у країнах Європи — мінімум 40%.

На Черкащині давно відчувається гостра потреба у сміттєпереробних комплексах. Тверді побутові відходи захоронюють на 456 сміттєзвалищах та 21 міському полігоні. Найбільші в Черкасах, Смілі, Ватутіному, Умані. А систему розділення сміття запроваджено лише у 8% громад області. Регіон ще не позбувся стихійних сміттєзвалищ. Вони не тільки забруднюють довкілля, а й на їхніх ділянках нерідко виникають пожежі.

Хто ж найбільше забруднює навколишнє середовище? Як розповіли в управлінні екології та природних ресурсів облдержадміністрації, 80% — це відходи від підприємств сільського господарства. Ще понад 16% — від підприємств житлово-комунального сектору. Решта — викиди промислових підприємств та інших виробництв. Якщо утилізацію небезпечних відходів в області вдалося врегулювати, то з відходами житлово-комунального господарства є проблеми.

Ситуація з утворенням та накопиченням відходів була критичною ще до повномасштабного вторгнення рф, а тепер стає просто катастрофічною. Навіть там, де немає бойових дій, у кожному другому селі і на околицях міст стихійні сміттєзвалища отруюють повітря й воду. Гниття побутових відходів — третє за обсягом джерело викидів метану в атмосферу — парникового газу, який у 86 разів отруйніший за СО2.

Викиди метану зі сміттєзвалищ протягом останніх років зростають. Нині на національному рівні ситуація погіршується, адже частину переробних підприємств зруйновано, логістичні зв’язки порушено, а кількість сміття зростає.

Неконтрольовані сміттєзвалища призводять до забруднення ґрунтів, атмосфери, підземних і поверхневих вод, у зв’язку з чим актуальним залишається питання впровадження у населених пунктах системи розділення відходів, комплексної переробки та утилізації корисних компонентів побутових відходів, реконструкції наявних полігонів ТПВ, будівництва сміттєпереробних заводів та сортувальних ліній. Однак збирання небезпечних відходів від населення у складі побутових запроваджено лише в Черкасах.

Управляти означає відповідати

Верховна Рада 20 червня ухвалила довгоочікуваний Закон «Про управління відходами». Його мета — впровадити ефективнішу систему управління відходами, забезпечити законодавче та нормативно-правове регулювання відносин у галузі управління відходами з урахуванням вимог директив Європейського Союзу. Закон встановлює порядок збирання, вивезення та оброблення муніципальних відходів, забезпечує впровадження їх роздільного збирання та рециклінгу, передбачає вимоги до якісного надання послуги з управління відходами та нарахування плати за таку послугу.

«Україна нарешті робить перший крок на шляху до цивілізованого управління відходами. Ми вже відстали від європейських сусідів на 20—30 років. Фактично нині Україна єдина в Європі, де держава не має контролю над відходами, а понад 90% їх захоронюють у землю. Наша мета — бути повноправним членом Європейського Союзу, тож ми повинні показати здатність проводити реальні європейські реформи», — прокоментував міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

Закон, як вважають авторитетні екологи, допоможе впровадити європейську ієрархію поводження з відходами, організувати планування системи управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях, закрити старі сміттєзвалища, а ті, що залишаться, привести до європейських норм. Нові правила роботи з відходами сприятимуть створенню умов для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури за європейськими правилами і відкриють кордони для інвесторів.

Тепер буде впроваджено розширену відповідальність виробника, коли він зобов’язаний забезпечити повну утилізацію упаковки, яку випустив на ринок разом з товарами. Закон визначає створення інформаційної системи управління відходами. Документ передбачає, що муніципальний збір запроваджується лише для медичних (шприци, медичні маски) та інших небезпечних відходів (цілих ртутних термометрів, люмінесцентних ламп).

Документ лише встановлює межі нових сучасних правил функціонування системи управління відходами в Україні. На його основі розроблятимуть інші необхідні секторальні закони. Кінцева мета — зробити поводження з відходами ефективнішим і безпечнішим для людей і довкілля.

Отож слід очікувати, що безсистемність та хаос у поводженні зі сміттям нарешті припиняться. Поки що ж Україна, на жаль, залишається однією з найбрудніших країн Європи.