Саме такого висновку дійшли учасники нещодавніх слухань у Комітеті Верховної Ради України з аграрної політики та земельних відносин. Сільгоспвиробники, Мінагрополітики та парламентарі з аграрного й податкового комітетів виступили за збереження податкових пільг для аграріїв до 2018 року, як це передбачено коаліційною угодою. Вони нагадали Президентові України Петру Порошенку, Прем’єр-міністрові Арсенію Яценюку, керівникам депутатських фракцій про попередні домовленості коаліції, підготувавши резолюцію у відповідь на пропозиції Мінфіну й МВФ скасувати пільги аграріям. Поки що офіційних відповідей від органів влади підписанти не отримали, та вже є перші спроби провести скасування пільг без обговорення у профільних комітетах. На це аграрії у вівторок відреагували кількатисячним мітингом під стінами Верховної Ради.
«30 червня у парламенті зареєстровано законопроект № 2173 «Про внесення змін до Податкового кодексу з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ», в якому була «прихована» норма зі скасування єдиної пільги — спецрежиму ПДВ для аграріїв уже з початку наступного року, — розповідає народний депутат, голова підкомітету ВРУ з економічних і фінансових питань агропромислового комплексу Леонід Козаченко. — Текст проекту і пояснювальна записка до нього так і не з’явилися на сайті Верховної Ради. Але в податковому комітеті та у фракції БПП депутати, прочитавши паперовий варіант проекту, виявили цю норму і вилучили її з документа. Таким чином інтереси аграріїв збережено. Ми й надалі стежитимемо за «чистотою» законодавчого процесу, аби не допустити скасування спецрежиму ПДВ. Якщо такі спроби будуть ще, аграрії готові до масовіших акцій у столиці із залученням сільгосптехніки».
Крихкі домовленості…
«Ми підписали коаліційну угоду, де у п.1 ст. 12 було прописано, що спецрежим ПДВ для АПК зберігається до 1 січня 2018 року. Коаліційна угода — частина програми уряду, — нагадує народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко. — Всупереч цьому уряд подав у Верховну Раду бюджетну резолюцію, якою скасовує спецрежим уже з 1 січня 2016 року. Парламент, зокрема й аграрний і податковий комітети, повернули її на доопрацювання, розуміючи гнітючі наслідки для економіки, продбезпеки, соціальної сфери, інвестиційної привабливості та платіжного балансу. Оскільки зобов’язання порушено, то є потреба розібратися з цим питанням на раді коаліції». Він також додав, що останніми роками агросектор демонстрував позитивну динаміку росту і наповнення держбюджету. Так, за даними Держстату, за підсумками минулого року частка АПК у ВВП України становила 17% (31,4 мільярда доларів), у державних доходах — 11% (4,8 мільярда доларів), в експорті — 31,5% (17 мільярдів доларів). При цьому позитивне сальдо зовнішньої торгівлі продукцією АПК становило понад 10 мільярдів доларів.
«Але вже за п’ять місяців цього року бачимо падіння ВВП агросектору на 5,4% уперше за 10 років, обсягів виробництва сільгосппродукції — на 12%, м’яса — 3,7%. А також збільшення аж на 63,5% індексу витрат на виробництво агропродукції порівняно з відповідним періодом 2014-го, — продовжує Олександр Бакуменко. — Зокрема у 21 раз виріс єдиний податок четвертої групи (фіксований сільгоспподаток). Крім того, девальвувала нацвалюта і подорожчали імпортні засоби захисту рослин, міндобриво, паливо, насіння, ветпрепарати, техніка у гривнях. Відчувається брак доступних грошей і реальних програм держпідтримки. Якщо галузь втратить ще й пільгу, падіння виробництва може перевищити 15,2% у сільгосппідприємствах і 10,6% — загалом у галузі. А втрати експортного потенціалу сягатимуть 1—1,5 мільярда доларів. Це потягне за собою макроекономіку. Така значна втрата валютного виторгу погіршить торговий баланс, тиснутиме на гривню і прискорить інфляційні процеси».
До того ж, за оцінками експертів, через зміну системи оподаткування зупиниться близько 30% тваринницьких підприємств. А це 60—100 тисяч робочих місць у сільській місцевості, яких і без того бракує. Натомість така «реформа» лише збільшить соціальні витрати з держбюджету на виплату допомоги через біржу праці тим, хто втратить роботу. Крім того, бюджет недоотримає 7—8 мільярдів гривень прямих податків від агросектору.
«Важливим аргументом на користь спецрежиму є й те, що сьогодні це єдина підтримка вітчизняного агросектору, що узгоджена із СОТ і вписується в Угоду про асоціацію з ЄС», — наголосив Олександр Бакуменко, уточнивши, що її обсяги сягають близько 14—19 мільярдів гривень за рік, або 20—30 євро на гектар, тоді як у Європі це в середньому 526 євро. При цьому вартість кредитних грошей в Україні становить понад 30%, а в Європі 5%, США — 2%. До того ж, увесь світ дотує агросектор з бюджету, і лише Україна та Аргентина, навпаки, є його донорами. Так, український агросектор — це 10% ВВП, або 40—42 мільярди гривень бюджетних надходжень.
Меморандум диктує
Представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Жером Ваше і заступник міністра фінансів Олена Макеєва вислухали аргументи на користь збереження пільги й нагадали про ще одне зобов’язання уряду. Кабмін узяв на себе зобов’язання — скасувати пільги для прибуткового агросектору і перевести аграріїв на загальну систему оподаткування вже з 1 січня 2016 року задля збалансування дохідної і витратної частин бюджету за умови отримання 17,5 мільйона доларів кредиту на 4 роки від МВФ. Це прописано у відповідному меморандумі з МВФ.
«Згідно з меморандумом, уряд має внести відповідні зміни у Податковий кодекс уже у вересні», — нагадав представник МВФ в Україні Жером Ваше.
За його даними, нині податкові пільги обходяться державі у 30 мільярдів гривень, половина з яких ПДВ і переважно використовується великими сільгоспвиробниками.
На думку Жерома Ваше, скасування пільг не призведе до втрати українськими аграріями конкурентоспроможності на світовому ринку, адже в Україні наднизькі зарплати в доларах та істотні перспективи у підвищенні продуктивності праці. Інші аграрні країни не можуть похвалитися такими параметрами. Є країни, в яких агросектор взагалі не субсидують або субсидують незначно. Наприклад, Чилі, Нова Зеландія, зазначив він.
Аби дещо заспокоїти настрої аграріїв заступник міністра фінансів Олена Макеєва зауважила, що Мінфін розглядає можливість встановлення системи цільової підтримки аграріїв та автоматичного відшкодування ПДВ.
Латання бюджетних дірок
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський став на захист сільгоспвиробників і заявив: «Поки цільової підтримки немає, скасування спецрежиму передчасне». За його словами, Мінагрополітики зверталося до Мінфіну з проханням прорахувати наслідки скасування пільг і передбачити пряму підтримку агросектору, та віз і нині там. Замість допомоги сільгоспвиробники отримали лише нові фіскальні нововведення, які цього року забрали з агросектору майже 20 мільярдів гривень. На 2015 рік лишилося лише три програми держпідтримки: 300 мільйонів гривень передбачено на зменшення відсоткової ставки за кредитами, 250 мільйонів — на підтримку тваринництва, 25 мільйонів — на розвиток фермерства.
Ярослав Краснопольський нагадав також, що весною аграрії відсіялися лише завдяки власним ресурсним «запасам», адже банки дали на посівну лише 10 мільярдів гривень, а дистриб’ютори зменшили торговельне фінансування на 1,5 мільярда гривень.
«Перехід на загальну систему оподаткування відбирає у нас останню, хоч і не пряму, підтримку, — зазначив перший заступник міністра. — Тому Мінагрополітики наполягає на збереженні податкових пільг з ПДВ до 2018 року, як це передбачено коаліційною угодою».
Аргументи Мінфіну щодо скасування пільгового режиму не підкріплені жодними розрахунками, вважає член аграрного комітету Микола Кучер. «У них немає чіткого розуміння, що сьогодні це дає селу і чого позбавить в разі скасування. Насправді пільговий режим ПДВ — єдина некорупційна держпідтримка сектору, бо ці кошти ніхто не бачить і ніхто не ділить. Це та підтримка, яка дає можливість серйозно, починаючи з 2002 року, піднімати рівень сільгоспвиробництва. Якщо пільгу скасують, тваринництво впаде наполовину вже за 6—8 місяців. Якщо 2014-го молоко коштувало 5,2 — 5,4 гривні за літр з курсом долара 8 гривень, то сьогодні валюта подорожчала до 20—21 гривні. А це «з’їло» частину прибутку аграріїв. Мінфін просто вкотре починає латати свої дірки за рахунок селян», — підсумував він.
Поділяє нерайдужні прогнози й президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. За його словами, сьогодні треба думати не лише, як зберегти систему оподаткування, а й передбачити підтримку у вигляді компенсації кредитних ставок. Бо молочне скотарство вже збиткове, і люди потихеньку вирізають худобу, а компанії відмовляються від цього напрямку бізнесу. Якщо так буде й далі, ще й скасують пільги, то, за підрахунками УКАБ, за найближчі два роки буде вирізано щонайменше 2 мільйони голів ВРХ. А з 2017 року сільське господарство стане нетто-імпортером молочної продукції, і 30% продукції доведеться купувати за кордоном.
«Думаю, буде складно, але нам таки вдасться домовитися з МВФ і досягти певного компромісного рішення», — зауважив у коментарі «УК» профільний міністр Олексій Павленко. Адже під час засідання сторони домовилися ще раз все прорахувати і зважити, аби не вийшло так, що «зарізали курку, що несе золоті яйця». А також подумати, як вийти із ситуації з протилежними зобов’язаннями, виписаними в коаліційній угоді та в меморандумі з МВФ, і де шукати ресурси для збалансування дохідної і витратної частин бюджету. Створено спеціальну групу з урядовців та парламентарів, яка працюватиме над вирішенням цього питання, проведе кілька «круглих столів». А вже у вересні відбудуться парламентські слухання з цього питання.