"«SOS!» дитячих оздоровниць"

Інна ОМЕЛЯНЧУК
23 червня 2020

Уже більш ніж очевидно: вирвати літо із самоізоляції для дітвори, на жаль, не вдасться. Продовження карантину до 31 липня, на яке через зростання захворюваності змушений був піти уряд, — красномовне тому підтвердження. Що й казати, потерпають і дітлахи, й батьки. Та найбільше — самі оздоровниці, котрі цього літа вже, вочевидь, не відчинять свої гостинні двері перед юними відпочивальниками.

Тож тепер гостро постає питання: як зберегти їхні цілісні майнові комплекси? Адже практика свідчить: якщо заклад не працює бодай один сезон, відновити його повноцінну роботу навряд чи вдасться. А надто в умовах, коли навіть мінімальну заробітну плату сторожам платити нічим.

Чиновники чекають вказівок

Про це в один голос кажуть директори дев’яти дитячих оздоровчих закладів Рівненщини, яким вдалося втриматися на плаву в непростій ситуації останніх років. Але тепер, стверджують, стоять над самісінькою прірвою.

— Не провалитися в неї допомогла б чітка позиція уряду. Тобто, так званий план Б, який спрямував би кошти, передбачені в місцевих бюджетах на оздоровлення дітей, на підтримку матеріальної бази самих оздоровниць, — ставить питання руба директор дитячого оздоровчого комплексу «Країна мрій», що в Острозькому районі, Іван Дячук. — Втім, і та нормативна база, яку маємо, дає змогу зробити це без спеціального розпорядження Кабінету Міністрів. От тільки психологія чиновників на місцях влаштована так, що без вказівки згори вони не зважуються на самостійні рішення навіть за усталеного ритму життя. А тут — форс-мажор, та ще й який!

Дитячі оздоровчі табори потребують допомоги у період вимушеного простою заради майбутнього сезону. Фото з сайту kidpassage.com

Що ж, власне, можна і треба робити вже сьогодні?

— Стаття 7 Закону «Про оздоровлення та відпочинок дітей» покладає на місцеву владу обов’язок не лише за організацію оздоровлення дітей, а й за збереження матеріальної бази закладів незалежно від форми власності. Бо всі вони мають статус неприбуткових, не можуть бути перепрофільовані й повинні працювати лише на оздоровлення дітей, виконуючи тим самим ще й важливу соціальну функцію, — роз’яснює директор центру з питань оздоровлення Рівненської обласної ради Оксана Фурманець. — Допомогу закладам можна надати через звільнення від земельного та майнового податків. Це можуть зробити органи місцевого самоврядування. Інший шлях — часткова компенсація комунальних послуг, приміром, із коштів програми оздоровлення дітей, на яку в бюджеті області передбачено 8 мільйонів гривень. Це сприятиме збереженню їхніх цілісних майнових комплексів.

Їй парирує голова гуманітарної комісії обласної ради Алла Черній:

— Перерозподіл коштів на іншу статтю видатків можливий лише тоді, коли ми не використаємо їх, власне, на оздоровлення дітей. Таке рішення має ухвалити сесія обласної ради. І якщо сезон не розпочнеться, ми це зробимо. А поки що оперативно звернемося до уряду з проханням віднайти механізм підтримки дитячих таборів на рівні держави.

Заступник голови ОДА Людмила Шатковська повідомила:

— Голова обласної державної адміністрації Віталій Коваль уже спрямував листи до органів місцевого самоврядування з двома проханнями: перше — звільнити оздоровниці мінімум на пів року від земельного та майнового податків, друге — перерозподілити кошти з оздоровлення дітей (а в місцевих бюджетах на це теж передбачено 12 мільйонів) на підтримку матеріальної бази закладів, що розташовані на їхніх територіях. Але, нагадую, всі вони мають пройти верифікацію в державному реєстрі майнових прав.

…а директори розгублені

— Що я скажу своїм працівникам, повернувшись до закладу? — не йме віри обіцянкам директор знаного оздоровчого комплексу «Агатівка», що в Гощанському районі, Петро Стахов. — Чим заплатити їм сьогодні, адже люди з надією зазирають тобі в очі, бо вже не мають за що купити хліба? Відповідь одна: ми розформовуємось. І виставляємо на продаж майно.

У розпачі й директор табору «Веселка», що в Радивилівському районі, Юрій Гармадій: нас, каже, або продадуть, або роздерибанять.

У «Країні мрій» пішли іншим шляхом: спрямували до служби зайнятості списки найманих працівників для виплат із вимушеного часткового безробіття. І вже отримали там позитивний висновок. Але ця програма уряду має умови: роботодавець не може звільнити людей пів року після завершення карантину! Звідки ж тут знали, що… не запрацюють узагалі?

Питання тісно пов’язані. А ось узятися за їхнє вирішення (в цілком, до речі, законному руслі) просто нікому. І причина тут навіть не COVID-19, а ще більш страшний вірус байдужості. Тому, окрім численних засідань на всіх рівнях, на які директори проїжджають за власні заощадження, більше нічого не відбувається. Ось так і живуть у двох паралельних світах…

Правду кажуть: ситий голодного не зрозуміє. Зазирніть у декларації наших чиновників, навіть рядових. Здивуєтесь: у час, коли ті, хто створює на цій землі додану вартість, сидять без зарплат, вони отримують десятки тисяч. І… не вирішують насущних для людей питань!



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua