Україні доводиться розбудовувати Збройні сили, змінювати підходи у діяльності Міністерства оборони і водночас вести бойові дії. Як вдається виконувати це нелегке завдання, «Урядовому кур’єру» розповів міністр оборони Степан ПОЛТОРАК.
Воєнна доктрина визначає засади оборонної політики
— Степане Тимофійовичу, які зміни відбулися в підходах гарантування нацбезпеки і оборони України?
— Система гарантування національної безпеки України, яка дісталася нам у спадок, виявилася не готовою ефективно протистояти новому типу агресії, яку здійснює Російська Федерація.
Агресія Росії вимагає приєднання України до надійної системи колективної безпеки. На сьогодні єдиною такою системою є НАТО. Повернення до курсу на євроатлантичну інтеграцію вимагає від України внесення відповідних змін до концептуальних документів у сфері національної безпеки та оборони.
З огляду на необхідність змін у підходах забезпечення національної безпеки і оборони України у травні 2015 року Президент затвердив Стратегію національної безпеки України, яка стала основою для комплексного планування діяльності органів державної влади у сфері оборони і національної безпеки.
У межах комплексного огляду сектору безпеки і оборони проведено оборонний огляд, за результатами якого розроблено проекти основних документів оборонного планування. Йдеться про Воєнну доктрину, Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони, Стратегічний оборонний бюлетень, Державну цільову оборонну програму оптимізації та реорганізації Збройних сил України на 2015—2017 роки, а також Державну цільову оборонну програму розвитку озброєння та військової техніки на 2015—2020 роки.
Головний зміст цих документів — відмова від дотримання політики позаблоковості, інтеграція України в ЄС та НАТО, збільшення ролі інформаційно-психологічних операцій та визначення воєнного супротивника, яким є Російська Федерація.
Ці документи формують основні пріоритети щодо гарантування національної безпеки України у воєнній сфері, вони покликані максимально розвивати та адаптувати наші оборонні спроможності до стандартів НАТО. Маємо продемонструвати відкритість і прозорість воєнної політики нашої країни, позиціонуючи Україну як миролюбну європейську державу, оборонна політика якої спрямована на відновлення національних інтересів щодо збереження суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності її кордонів.
— Ви згадали про Воєнну доктрину, текст якої ухвалила РНБО на початку вересня, де Росію визнано воєнним противником. Чому, на ваш погляд, це визнання стало можливим лише через півтора року з початку російської агресії?
— Основа для комплексного планування діяльності органів державної влади у сфері оборони і національної безпеки, розроблення інших документів стратегічного планування — Стратегія національної безпеки України. Тому затвердження доктрини стало можливим тільки після затвердження Стратегії 2 вересня цього року.
Необхідність розроблення і ухвалення в новій редакції Воєнної доктрини України з урахуванням змін у воєнно-політичній обстановці довкола України визначено Коаліційною угодою та Урядом.
Отже, тимчасова окупація Російською Федерацією невід’ємної частини території України — Автономної Республіки Крим, розпалювання нею збройного конфлікту в східних регіонах та руйнування архітектури світової і регіональної безпеки призвело до перегляду доктринального положення щодо формування та реалізації воєнної політики України.
— То цей документ має декларативний характер чи спонукає до дії?
— Воєнна доктрина визначає засади державної оборонної політики. Це система поглядів на причини виникнення, сутність і характер сучасних воєнних конфліктів, принципи і шляхи запобігання їх виникненню, підготовку держави до можливого воєнного конфлікту, а також на застосування воєнної сили для захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, інших життєво важливих національних інтересів.
Це складова частина системи стратегічного планування та управління державними ресурсами у сфері оборони, що здійснюється для забезпечення необхідного рівня обороноздатності держави із зазначенням конкретних заходів, термінів їх реалізації та виконавців.
При цьому Воєнна доктрина — основа для підготовки та ухвалення воєнно-політичних, воєнно-стратегічних, воєнно-економічних і військово-технічних рішень, розроблення відповідних концепцій та програм за складовими воєнної безпеки держави. Отже, декларуючи засади державної оборонної політики, Воєнна доктрина України водночас спонукає до дії.
Розпочато кардинальні реформи
— Одним з чільних пунктів діяльності на посаді міністра оборонного відомства ви називали реформування всіх складових армії. Чого вдалося досягти під час проведення реформ?
— 2015-й — рік становлення нової української армії. З початку року в Міністерстві оборони розпочато кардинальні реформи, покликані модернізувати військо: розроблено Воєнну доктрину, Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони, державні цільові оборонні програми оптимізації та реорганізації Збройних сил, розвитку озброєння та військової техніки.
Законодавчо встановлено чисельність Збройних сил 250 тисяч осіб. На сході країни розгорнуто потужне оборонне угруповання військ для відсічі агресії. На завершальному етапі перебуває пілотний проект з відродження та розвитку Військово-Морських сил. Формуються нові Сили спеціальних операцій та реорганізовуються Високомобільні десантні війська. На 2000 збільшено чисельність контрактників, тепер їхня кількість — 107 тисяч осіб. Ці показники і надалі збільшуватимуться.
На сьогодні запроваджено та адаптовано комплексну систему підготовки органів управління, штабів і військ, наближену до стандартів НАТО з урахуванням досвіду АТО.
У межах реформи системи матеріально-технічного забезпечення запроваджено сім пілотних проектів у сфері закупівель, управління державними підприємствами, речового та продовольчого забезпечення, харчування військовослужбовців, а також забезпечення їх житлом.
Міноборони — перше відомство, яке почало здійснювати закупівлі шляхом проведення електронних торгів. За час проведення електронних закупівель нам вдалося зекономити значні кошти.
Ще один із пріоритетних напрямів роботи — боротьба з корупцією. Оборонне відомство перше і поки що єдине затвердило Антикорупційну програму на 2015—2017 роки. Завдяки цьому тільки останнім часом повернуто у державну власність з незаконного володіння 1400 гектарів земель оборони та 21 об’єкт нерухомості.
Ми розпочали великий шлях з розбудови сучасних добре підготовлених Збройних сил. Чітко розуміємо поставлені завдання і працюємо над їх вирішенням.
— Як змінилося українське військо за час проведення АТО? Чи змінився настрій військовослужбовців, адже вони — головна рушійна сила в бою і в тилу?
— Нині українська армія не та, що була рік тому. Всі заходи, що тривають у Міністерстві оборони, порівнюються з тим, наскільки це відповідає вимогам сьогодення.
Ми докладаємо максимум зусиль, щоб захистити солдата на передовій і водночас забезпечити надійний тил.
Наприклад, вперше в історії Збройних сил на складах сформовано запаси, які дають змогу забезпечити військовослужбовців усім необхідним зимовим речовим обмундируванням. Окрім цього, за моїм дорученням дозакуповують додаткове речове забезпечення.
Основні позиції речового майна вже на складах. Забезпеченість «буржуйками» становить понад 100%, забезпеченість пальним також достатня.
Цього року заплановано закупити на 1 мільярд гривень бронежилетів та шоломів.
Робота триває, ми не зупиняємося. Насправді за останні півроку Міністерство оборони зробило неможливе. Було дуже непросто організувати постачання у війська якісної сучасної продукції вітчизняних підприємств, знаходити компроміси з виробниками в умовах, які регламентували документи ще минулого століття. Ми зробили чимало, щоб кожен боєць отримав усе необхідне й відчував свою потрібність.
З початку цього року військовослужбовці Збройних сил одержують додаткові виплати у вигляді винагороди за знищену військову техніку супротивника, успішне виконання бойових завдань, а також безпосередню участь у бойових діях.
На сьогодні такі винагороди на загальну суму понад 67 мільйонів гривень вже отримали більш як 12 тисяч військовослужбовців. А для спрощення процедури отримання винагород опрацьовують зміни до наказу, який регламентує виплати.
Велика робота триває й у сфері соціального захисту, допомоги пораненим та сім’ям наших загиблих героїв.
— За вашим рішенням до військових вишів з нинішнього навчального року дозволено приймати учасників АТО, вік яких перевищує студентський. Скільки таких курсантів? Із чим пов’язане таке рішення?
— У зв’язку із ситуацією на сході було напрацьовано зміни до правил прийому до військових вишів. Військовослужбовцям військової служби за контрактом, а також військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, з огляду на їхню мотивованість надано право як виняток вступати на навчання до вищих військових навчальних закладів незважаючи на перевищення вікового цензу вступників. Граничний вік для абітурієнтів — учасників АТО збільшено з 23 до 29 років.
Окрім цього, ми прийняли рішення надати можливість військовослужбовцям вступати на навчання без сертифікатів зовнішнього оцінювання якості освіти, за результатами вступних екзаменів.
Також військовослужбовці-контрактники, які мають досвід бойових дій та зазнали поранення, можуть вступати на заочну форму навчання для здобуття вищої освіти за цивільними спеціальностями. Лише в цьому році до військових вишів прийнято 584 учасники АТО.
— Чи змінилася навчальна програма порівняно з минулими роками? На що довелося звернути увагу під час підготовки курсантів після вторгнення агресора на нашу територію?
— Від початку АТО у військових вишах постійно корегують програми підготовки військових фахівців відповідно до вимог, диктованих ситуацією на сході України. На 15% більше часу відведено для занять із професійної й тактичної підготовки. У навчальні програми введено нові дисципліни, наприклад основи військового управління, бойову систему виживання воїна, військово-медичну підготовку.
Також у навчальний процес впроваджено питання виконання випускниками бойових завдань у взаємодії з іншими силовими структурами, дій на блокпостах, їхнього фортифікаційного обладнання, як протистояти супротивникові, що веде партизанську боротьбу в умовах взаємодії з цивільним населенням, ознайомлення з основними новітніми зразками озброєння та військової техніки, їх застосуванням в особливих умовах (у населених пунктах, серед мирного населення, в нічний час).
Вважаю, що потрібно постійно переглядати навчальні плани, щоб більше уваги приділяти практичним заняттям, бойовій підготовці. Маємо вчити наших офіцерів приймати рішення в реальних умовах, максимально наближених до бойових.
Я прийняв рішення, що цього року весь викладацький склад військових вишів має пройти переатестацію, а відповідним посадовим особам доручив розробити зміни до законодавства, щоб максимально залучати до викладання офіцерів, які мають бойовий досвід, зокрема під час проведення АТО.
Буде і зброя, і техніка
— У промові Верховного Головнокомандувача ЗСУ Петра Порошенка з нагоди річниці Незалежності України йшлося про те, що нинішньої осені наша армія отримає велику кількість зброї й військової техніки. Чи справді так буде? Як фінансують вітчизняний оборонний комплекс? Чи до снаги йому виконати необхідні для сьогодення замовлення армії?
— Президент та Уряд приділяють велику увагу реформуванню та підвищенню боєздатності Збройних сил, зокрема в частині забезпечення їхньої потреби в озброєнні та військовій техніці.
Крім цього, у полі зору Президента постійно перебуває гармонізація оборонно-воєнної системи України зі стандартами НАТО, зокрема за напрямом розроблення, модернізації та виробництва новітнього озброєння вітчизняним ОПК. На цей час саме за цим вектором військово-технічної політики проводять оснащення української армії.
За державним оборонним замовленням на 2015 рік щодо забезпечення Збройних сил новими та модернізованими зразками ОВТ Уряд передбачив понад 5,5 мільярда гривень. Із цього фінансового ресурсу на виготовлення вітчизняним оборонним комплексом продукції оборонного призначення передбачено майже 3,7 мільярда.
На сьогодні за державним оборонним замовленням на 2015 рік уже закуплено та поставлено в зону проведення АТО понад 1500 одиниць новітніх та модернізованих зразків озброєння. Зокрема це тепловізійні та оптичні приціли, засоби нічного бачення, бронетанкова техніка БТР-4Е та БМП-1, засоби інженерного озброєння, радіолокаційні станції, модернізовані літаки і вертольоти. Це далеко не весь перелік.
До кінця цього року заплановано закупити та поставити військовим формуванням Збройних сил України майже 8,5 тисячі різноманітних зразків озброєння та військової техніки.
Вітчизняний оборонно-промисловий комплекс має достатній виробничий потенціал і матеріально-технічну базу для виготовлення та забезпечення потреб Збройних сил новітніми зразками ОВТ відповідно до показників державного оборонного замовлення на 2015 рік.
Окрім цього, триває ремонт військової техніки. За цей рік відремонтовано понад 13 тисяч одиниць озброєння та техніки Збройних сил.
— Багато чуємо, що матеріальне забезпечення бійців на передовій слабке, що тільки завдяки волонтерам вони неголодні, одягнені і мають засоби захисту. Що роблять для поліпшення ситуації?
— Звичайно, важко переоцінити внесок волонтерів, які з перших днів бойових дій почали допомагати бійцям на передовій і продуктами харчування, й формою.
Проте впевнено можу сказати, що ситуація із забезпеченням військовослужбовців якісно змінилася. З початку року для матеріального забезпечення бійців зроблено чимало, зокрема й завдяки Волонтерському десанту Міноборони.
Урядом на 2015 рік на матеріальне забезпечення передбачено 25 962,2 мільйона гривень. Це дало змогу забезпечити речовим майном заходи часткової мобілізації, призов військовослужбовців строкової служби, забезпечити польовим обмундируванням та спорядженням військовослужбовців, задіяних у виконанні завдань антитерористичної операції.
Краще тут сказати цифрами. З початку АТО отримано від промисловості та видано військовослужбовцям близько 70 тисяч бронежилетів, більш як 74 тисячі кевларових шоломів, понад 91 тисячу спальних мішків.
Також військовослужбовцям Збройних сил видано понад 170 тисяч утеплених курток, 255 тисяч комплектів літньої форми, 244 тисячі комплектів літньої форми, 160 тисяч пар берців.
На сьогодні військовослужбовці, задіяні у виконанні завдань антитерористичної операції, на 100% забезпечені засобами індивідуального захисту.
Триває забезпечення зимовою формою одягу та планова заміна польового обмундирування і взуття військовослужбовцям 4 черги мобілізації, насамперед тим, що виконують завдання в АТО.
Забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних сил України та військовозобов’язаних, призваних за частковою мобілізацією, здійснюється відповідно встановлених норм, які в сучасних умовах потребують покращення.
Тил Збройних сил спільно із представниками Волонтерського десанту розробляє нові норми забезпечення речовим майном, куди входитимуть сучасніші та нові зразки бойового обмундирування та спорядження, які плануємо впровадити вже у наступному році.
У харчуванні військовослужбовців також сталися позитивні зміни. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 252 внесено зміни до норм харчування військовослужбовців. Тож у раціон введено нові продукти харчування: сало, мед, джем, а також збільшено кількість м’яса, твердого сиру та впорядковано порядок забезпечення питною бутильованою водою.
На цьому не плануємо зупинятися. Розробляють сучасні варіанти сухих пайків, а нещодавно на базі Академії сухопутних військ у Львові розпочато експеримент із харчування. За його підсумками змінюватимемо застарілу систему.
ДОСЬЄ «УК»
Степан ПОЛТОРАК. Народився 1965 р. в селі Весела Долина Тарутинського району на Одещині. Закінчив Орджонікідзевське вище військове командне училище МВС СРСР, Військову академію ЗСУ. Кандидат педагогічних наук.
На військовій службі — із серпня 1983 р. Службу проходив на посадах командира взводу, роти, начальника штабу батальйону, командира батальйону, полку, бригади. З посади начальника управління бойової та спеціальної підготовки внутрішніх військ МВС у березні 2002-го призначений начальником Академії внутрішніх військ МВС України. З 28 лютого 2014 р. — командувач внутрішніх військ МВС. З 15 квітня 2014 р. — командувач Національної гвардії. З 14 жовтня 2014 р. — міністр оборони.
До речі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №24 від 31.01.2015 року на загал додаткова винагорода виплачена 13 741 військовослужбовцю у сумі 71 545,1 тисячі гривень. З них винагороду за 20 одиниць знищеної військової техніки противника отримав 51 військовослужбовець на загальну суму 779,2 тисячі гривень. За успішне виконання бойового завдання у складі підрозділу — 1123 військовослужбовця на загальну суму 3494,9 тисячі гривень. За безпосередню участь у бойових діях (100 гривень за добу) — 12 567 військовослужбовців на загальну суму 67 271 тисяча гривень.