ЄВРОПЕЙСЬКА ТРИБУНА

На засіданні ПАРЄ термінових дебатів про ситуацію в Україні не проводили, але Костянтину Грищенку однаково довелося несолодко

На нинішній сесії ПАРЄ, яка триває цього тижня у Страсбурзі, міністр закордонних справ України востаннє виступив у ролі глави Комітету міністрів Ради Європи. У листопаді наше шестимісячне головування завершується і переходить до Великобританії. І хоча нам є чим підтвердити успішність свого головування, яке вимірюється кількістю змістовних заходів у рамках визначених пріоритетів, проте у ці дні слово «Ukraine» у кулуарах та сесійній залі РЄ переважно згадувалося у зв’язку з прізвищем «Tymoshenko».

Пощастило з голосами

У понеділок під час ранкового засідання ПАРЄ представникам Європейської народної партії, яка відома своєю жорсткою критикою на адресу чинного керівництва України, не вдалося добрати всього кілька голосів, аби ініціювати позачергові дебати з українського питання. Але тональність першого дня жовтневої сесії, який пройшов під знаком України, однаково залишалася вельми неоднозначною. Серця європейських парламентаріїв не розтопили ані українська художня виставка у холі будівлі Ради Європи, ані зворушливий спів дитячого хору (малі хористи були одягнені у жовто-блакитні футболки). Не переконав їх і короткий спіч голови ПАРЄ Мевлюта Чавушоглу, який дякував Україні в образі її головного дипломата за продуктивне і успішне головування у КМ.

Особливе пожвавлення у залі викликали відповіді Костянтина Грищенка на запитання представників різних політичних груп ПАРЄ. Як і варто було сподіватися, більшість із них стосувалися резонансної справи Юлії Тимошенко і були доволі риторичними, сформулюваними таким чином, щоб радше висловити власне ставлення, аніж почути вже й так відому позицію офіційного Києва.

У цих стінах слово «Ukraine» прозвучать іще не раз. Фото автора   

Запитання-докори

Іспанський депутат Діаз Тейджера у запитанні з приводу неприпустимості судових справ проти чинних лідерів опозиції, зокрема, зауважив, що політичному супротивнику треба дати можливість висловитися, а не сприймати його як ворога. На це Костянтин Грищенко заявив, що він передусім міністр, і не братиме на себе ролі суду. Але в Україні усвідомлюють необхідність глибокого реформування усієї судової системи. Щодо норм кримінального права у справі Тимошенко, то їх було прийнято ще за часів Хрущова. «Слід привести це законодавство у відповідність до європейського, — сказав Костянтин Грищенко і зауважив, що не йдеться про розв’язання якогось окремого питання. — Потрібні всеосяжні зміни, які декриміналізують цілу низку положень у кримінальному законодавстві».

Молдовський депутат Григоре Петренко також хотів дізнатися, чому переслідують лідера опозиції і що Київ збирається робити, аби цього не повторилося у майбутньому. Костянтин Грищенко запевнив, що українська опозиція має багато можливостей висловлювати свої погляди і позицію, зокрема на телебаченні. Італійський парламентар Андре Рішоні заявив, що в умовах демократії політичне переслідування опозиції — небезпечна справа. «Тому у мене просте запитання до пана Грищенка, чи поділяє він таку думку?» На це український міністр відповів: «Неприйнятно заважати діяльності опозиції, але ми говоримо тут передусім про відповідальний уряд, а не уряд, який роздає обіцянки, після чого його діяльність розглядається у судах».

Але український міністр залишав Страсбург у гарному гуморі. Хоча члени ПАРЄ і дали зрозуміти Києву, що не повністю вірять у щирість його заяв про суто кримінальне під∂рунтя справи Тимошенко. Однак до позачергових дебатів ПАРЄ справа не дійшла. Тут великою мірою на нашу користь зіграв авторитет країни-голови у Комітеті міністрів, натяки Києва на те, що належні правки, які влаштують усіх, буде вчасно внесено до вітчизняного кримінального законодавства, а також загальна налаштованість Страсбурга і Брюсселя дати змогу Україні іти далі європейським шляхом.