Не секрет: висока оцінка і підтримка успіху стимулює його розвиток. Саме це відчувалося під час зустрічі в Київському національному університеті технологій та дизайну з т.в.о. міністра освіти і науки Сергієм Шкарлетом та президентом Національної академії педагогічних наук України Василем Кременем. І ще одне враження: це був діалог тих, хто прагне розвитку освітньої галузі й знає, як це зробити, бо вони не чекають змін, а творять їх.
Саме досвід роботи КНУТД в нових умовах, його внесок у виконання Стратегії розвитку вищої освіти в Україні став предметом обговорення. Високо оцінивши доробок університету, Сергій Шкарлет зазначив, що КНУТД відомий за межами України, впливає на формування тенденцій в індустрії моди. Це приклад того, що вітчизняна вища школа здатна готувати кадри на рівні світових стандартів.
За словами Василя Кременя, КНУТД — флагман підготовки спеціалістів для легкої промисловості й промислової фармації, який в умовах економічної кризи зумів не лише вистояти, а й вийти на новий рівень розвитку і повести за собою галузь, для якої працює.
Це не перебільшення. Чим цінний досвід університету для здійснення загальнодержавної Стратегії розвитку вищої освіти в Україні? Напрацьованим алгоритмом співпраці з бізнесом, що стимулює й активізує розвиток науки і освітнього процесу на практичній основі так, щоб це сприяло поліпшенню якості підготовки спеціалістів. Отже, виконанню головної вимоги Стратегії розвитку вищої освіти в Україні.
З ініціативи ректора університету професора Івана Грищенка було створено Київський освітній інноваційно-технологічний кластер легкої промисловості. Крім університету, в нього увійшли столичні підприємства легкої промисловості й міська держадміністрація. Кластер виробляє предмети щоденного вжитку для цивільного населення й армії. Вони не поступаються закордонним аналогам, але дешевші. Науковий супровід роботи здійснює університет, зокрема студенти, які беруть участь в розробленні нових технологій і товарів.
Виробничники назвали університет лідером галузі. Адже саме він став її науково-дослідною базою і готує спеціалістів, здатних упроваджувати інновації. Наукові здобутки колективу за останні роки відзначено трьома Державними преміями в галузі науки і техніки. Його освітній потенціал визнали закордонні експерти, які назвали КНУТД 62-м у рейтингу найкращих дизайнерських шкіл світу 2020 року, додавши, що молоді українські дизайнери здатні стати законодавцями моди в Європі.
Уряд Китаю цей букет здобутків сприйняв дуже прагматично, запросивши КНУТД відкрити в Піднебесній Український інститут. Він успішно працює другий рік. Коронавірус не став на заваді, бо викладачі університету вміло використовують сучасні технології і здійснюють дистанційне навчання. Експортуючи освітній продукт, КНУТД пропагує Україну.
Усі університетські новації учасники зустрічі всебічно обговорили з точки зору їх трансформації у виконання державної Стратегії розвитку вищої освіти в Україні.
«Зустріч з очільником Міністерства освіти і науки та президентом НАПН в університеті, якому щойно виповнилося 90 років, — свідчення уваги і поваги до нашої роботи, своєрідна підготовка до нових звершень. Нарешті ми відчули зацікавленість влади потенціалом науково-освітнього закладу. Діалог, що відбувся, — звірення курсу, зворотний зв’язок, підтримка пошуку.
Така зустріч додає ентузіазму і наснаги. Вона підтвердила думку, яку ми, освітяни, висловлювали неодноразово: освітня діяльність — вид економічної. Її можна розглянути відірвано від багатогранного життя держави. Вона може успішно розвиватися лише за умови тісної співпраці із владою і бізнесом. Наша біда в тому, що керівники різних рівнів мало знають про потенціал університетів. Тому і в нашому, і в інших закладах двері завжди відчинені для всіх міністрів, голів облдержадміністрацій, представників галузевих асоціацій. Сергій Шкарлет подав приклад об’єднання зусиль», — сказав ректор КНУТД Іван Грищенко.
Як будинок складається з цегли, так виконання Стратегії розвитку вищої освіти в Україні залежить від роботи кожного університету та його суміжників. Дуже добре, що на початковому етапі реалізації планів є досвід, який підказує шляхи розв’язання проблем. Міністерство освіти і науки в цьому разі не лише декларує завдання, а й бере участь у реалізації стратегії розвитку, називаючи і підтримуючи орієнтири.
Микола ПЕТРУШЕНКО
для «Урядового кур’єра»